Справа № 203/3832/25
Провадження № 2/0203/1863/2025
05.08.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Кринюк М С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що з 26.11.2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на ведення спільного побуту та сімейне життя, що призвело до окремого проживання та припинення ведення спільного господарства, а також неможливість примирення, позивачка просила суд розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 10.06.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В призначене судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивачки в наданій заяві просив розглядати справу за їх відсутності, зазначивши про підтримання позову та просивши його задовольнити.
Від відповідача надійшов відзив на позов та заява, в якому зазначено про визнання позову та розглядати справи без його участі.
Враховуючи зазначене та положення ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши викладені в позовній заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26 серпня 2011 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №907.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 ст.24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
Як зазначила в своєму позові позивачка та згідно поданої заяви визнано відповідачем, на теперішні час сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо та намірів відновлювати стосунки не мають.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень законодавства, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та слід розірвати шлюб між останніми.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи подачу відповідачем до початку розгляду справи по суті заяви про визнання позову та положення ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору в сумі 484 грн. 48 коп., що становить 50% від сплаченого судового збору, а також повернення позивачці з державного бюджету решти 50% сплаченого судового збору в сумі 484 грн. 48 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,56,112,113 СК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141, 142, 211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 серпня 2011 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №907 - розірвати.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_2 ; фактично мешкає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 484 грн. 48 коп.
Повернути ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_2 ; фактично мешкає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з державного бюджету 50% судового збору в сумі 484 грн. 48 коп., перерахованого згідно квитанції №1272-6886-2057-3569 від 05 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05 серпня 2025 року.
Суддя С.Ю.Казак