Справа № 212/6306/25
2/212/3598/25
07 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого - судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У червні 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» (надалі - АТ «Універсал Банк», Банк) до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що «Мonobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. 11.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, встановивши мобільний додаток, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 11.05.2022 року. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 19 600,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, відповідач не сплачував своєчасно Банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також інших витрат відповідно до умов договору, у зв'язку із чим станом на 03.03.2025 року утворилась заборгованість, яка складається з: 21 402,96 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн - заборгованість за пенею; 0,00 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання, яку позивач просив суд стягнути з відповідача, а також просив стягнути з останнього витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 10 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
14 липня 2025 року на підставі ухвали суду розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою відповідача у справі.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, на підставі якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. (а.с. 19)
Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів банку, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, тарифами складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт.
Сторони домовились, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% в місяць з першого дня користування кредитом.
Клієнт ознайомився та погодився, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг, з підписанням якого в мобільному додатку Договір набув чинності. (а.с. 22)
До кредитного договору позивачем додано Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank /Universal Bank, умови надання Чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, з яких видно, що базова відсоткова ставка складає 3,1% в місяць, що нараховується за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період та 6,2% в місяць нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості. (а.с. 26-37)
Із форми підтвердження електронного документу, видно, що 11 травня 2022 року відповідачем подано запит на формування ЕП для підписання необхідних умов та документів для отримання кредиту. ЕП сформовано 11 травня 2022 року, яким підписані документи в мобільному застосунку monobank. (а.с. 20-21, 23)
Як видно із довідок банку, клієнту ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок та видано чорну картку № НОМЕР_1 , яка активна до 04/29. 01 січня 2023 року відповідачу встановлено кредитний ліміт в сумі 20 000,00 грн, який у подальшому було змінено до 19 600,00 грн 24.03.2024 року. (а.с. 24-25)
Як видно із довідки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 за період з 11.05.2022-03.03.2025 відповідач активно користувався кредитними коштами: здійснював оплату за товари і послуги, здійснювала перекази тощо. (а.с. 14-18)
Відповідач в порушення вимог кредитного договору, свої зобов'язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов'язань за цим договором, не виконав, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом.
За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за Договором станом на 03.03.2025 року становить 21 402,96 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту); 0,00 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 грн - заборгованість за пенею; 0,00 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання. (а.с. 8-12)
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.
Таким чином суд вважає, що вказаний кредитний договір, який укладений в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання, оскільки форма та порядок укладання договору відбулось саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Так, судом встановлено, що 11.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, на підставі якої отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Крім того, зі змісту Анкети-заяви вбачається, що вона, разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.
Отже, після підписання Анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у Банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів і повернути кредит.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним Кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті грошові кошти в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за Договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору. В свою чергу, поповнення кредитного рахунку, які проводила відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен Банку кошти, які використовував з кредитного ліміту, а отже повною мірою розуміла наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому кредитних коштів.
Відповідачем не було надано до суду доказів на спростування розміру заборгованості перед Банком та не наведено власних розрахунків заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими, а тому заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 03.03.2025 року склала 21 402,96 грн, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк», а позовна заява АТ «Універсал банк» про стягнення заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги задоволення позовних вимог у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 599, 610, 612, 614, 615, 627, 628, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.05.2022 року у розмірі 21 402,96 грн (двадцять одна тисяча чотириста дві гривні 96 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місце знаходження юридичної особи: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 07 серпня 2025 року.
Суддя: О. Н. Борис