Справа №209/5903/25
Провадження №1-кс/209/682/25
05 серпня 2025 року м. Кам'янське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
за участю - прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3
- слідчого СВ ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4
- захисника ОСОБА_5
- підозрюваної ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам'янське клопотання слідчого СВ ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041790000595 від 24 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, освіта вища , незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину- сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимої-19.02.2025 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.4 ст. 185,75,76 КК України до 5 років позбавлення волі , з випробуванням з іспитовим строком 1 рік , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді Дніпровського районного суду міста Кам'янського звернувся слідчий СВ ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимою за вчинення корисливого злочину, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та повторно вчинила корисливе кримінальне правопорушення.
Так, 24.07.2025 року, приблизно о 10:53 год. ОСОБА_6 , перебувала у приміщенні магазину «Аврора» по пр. Металургів, 62, у м. Кам'янське, де побачила дитячу прогулянкову коляску «El Camino DYNAMIC PRO» МЕ-1053-3 Black, котру при вході в магазин, біля камер схову, тимчасово залишила без нагляду, потерпіла ОСОБА_8 , а саме пішла здійснювати покупки. В цей момент у ОСОБА_6 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаної дитячої коляски, що належить ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про те, що Указом Президента України від №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку зі збройною агресією РФ та повномасштабним вторгненням на територію України введено режим воєнного стану, ОСОБА_6 , перебуваючи в зазначеному місці, у вказаний час, діючи умисно, повторно, таємно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, впевнившись, що за її діями ніхто сторонній не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, взяла дитячу прогулянкову коляску «El Camino DYNAMIC PRO» МЕ-1053-3 Black, що належить потерпілій ОСОБА_8 та викотила її з приміщення зазначеного магазину, залишивши місце вчинення злочину, таким чином таємно викрала дитячу прогулянкову коляску «El Camino DYNAMIC PRO» МЕ-1053-3 Black.
Заволодівши вищевказаною коляскою ОСОБА_6 залишила місце вчинення злочину та у подальшому розпорядилась зазначеним вище майном на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди у розмірі 5078,14 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи.
04.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українка, громадянка України, має вищу освіту, незаміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимій.
Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: оглядами місця події та оглядом речей, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , постановами про визнання речовими доказами, висновком експертизи.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження.
Поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 3 2, Series А, N 182).
Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарі проти Молдови" N 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою свідчить наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про існування ризику передбаченого п.1 ч. 1 ст, 177 КПК України, свідчить наступне.
Підозрюваному, у разі визнання його винним в інкримінованому злочині, загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може бути розцінене, як більш вагомі негативні наслідки для себе, ніж наслідки за ухилення від правосуддя шляхом переховування від правоохоронних органів і суду.
Також, ОСОБА_6 маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, будучи раніше судимою за корисливий злочин, останній раз 19.02.2025 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік та з 01.05.2025 перебуває на обліку у Дніпровському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» м. Кам'янське, знаючи про наслідки вчинення нового злочину в період випробування та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, та залишити межі м. Кам'янське.
Крім цього, про існування зазначеного ризику свідчить відсутність у підозрюваної роботи чи навчання, іншого законного джерела доходу, стійких соціальних зв'язків, які могли б утримувати його в межах міста.
Також, органом досудового розслідування не виключається можливість того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування змінивши місце свого мешкання та перебування, не повідомивши про це орган досудового розслідування.
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить наступне.
Потерпіла ОСОБА_8 та підозрювана ОСОБА_6 мешкають одній частині м. Кам'янське, а саме по пр. Металургів. Окрім цього, свідок ОСОБА_9 є співмешканцем підозрюваної ОСОБА_6 . Усвідомлюючи загрозу реального відбування покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, підозрюваний, перебуваючи під дією будь-якого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зможе особисто або із залученням інших осіб, чи використовуючи сучасні засоби комунікації, безперешкодно чинити спроби незаконного впливу на потерпілу та свідка з метою спонукання його до ухилення від подальшої явки до суду, відмови від надання показань, надання неправдивих показань чи зміни показань у суді тощо.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить наступне.
Обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, роботи чи іншого законного джерела доходу, недотримання підозрюваним суспільних норм поведінки і моралі, все це в сукупності безумовно вказує на стійку антисоціальну спрямованість поведінки підозрюваної.
При цьому, ОСОБА_6 , з високою вірогідністю може вдатися до вчинення злочинів проти правосуддя з метою незаконного впливу на учасників кримінального провадження, а саме вдатись до залякування потерпілої, свідків та надання вказівок для дачі вигідних йому свідчень.
Тому, існує ризик продовження підозрюваним протиправної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу зобов'язання пов'язана з тим, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов'язків у цьому кримінальному провадженні.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_6 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов'язана з тим, що особа не працевлаштована, тому підстав для визначення розміру застави не має.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування на час складання клопотання, не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю, доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що вказаний запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризиками та обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім цього, підозрювана ОСОБА_6 проживає спільно з свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , тому зможе безперешкодно чинити спроби незаконного впливу на свідків з метою спонукання їх до ухилення від подальшої явки до суду, відмови від надання показань, надання неправдивих показань чи зміни показань у суді тощо.
Враховуючи викладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання вищенаведеним ризикам, а також, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії», «Шалімов проти України», сторона обвинувачення вважає обґрунтованою необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 197, 199 КПК України, слідчий просить застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Прокурор Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні просила клопотання задовольнити, вказавши, на наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які б давали можливість прийти до висновку про те, що процесуальна поведінка підозрюваної не може бути забезпечена без обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання , зазначивши , що клопотання слідчого не обгрунтовано та не підлягає задоволенню, ризики слідчим не доведені. Ризик переховування від суду відсутній, бо підозрювана самостійно з'явилася до суду , привід до неї не застосовувався, у розшук вона не оголошувалася. Підозрювана має сталі соціальні зв'язки , має на утриманні малолітню дитину. Той факт, що дитина мешкає з бабкою та дідом , це особисті відносини у см'ї. Підозрювана не може покинути місто.Підозрювана працевлаштовується на велике підприємство ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ». Заяв від потерпілої, свідків про вплив на них з боку підозрюваної не надходило , тому ризик впливу на потерпілу та свідків не обрунтований. Застосування самого суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою вважає передчасним. Просить застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час з 21до 6 години, що дасть підозрюваній можливість працевлаштуватися.
Заслухавши думку слідчого,прокурора,пояснення підозрюваної, захисника, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевіривши долучені до нього документи, - слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 роки.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження кримінально-процесуальний кодекс України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби судового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення - факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у клопотанні та доданих матеріалах відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред'явленої їй підозри;
2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання його вини: ОСОБА_6 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років;
3) вік та стан здоров'я підозрюваної -задовільний, не є особою з інвалідністю,
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваної: не заміжня , проживає зі співмешканцем, його братом та його матір'ю; має на утриманні малолітню дитини , але дитина проживає у бабки та діда;
5) наявність у підозрюваної постійного місця роботи : офіційно не працевлаштована, намагається працевлаштуватися на роботу з 04.08.2025 року ;
6) репутація підозрюваної: посередня ;
7) майновий стан підозрюваної : нерухове та рухоме майно відсутні, кошти на рахунках у банку відсутні,
8) підозрювана - раніше судима:- 19.02.2025 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.4 ст. 185,75,76 КК України до 5 років позбавлення волі , з випробуванням з іспитовим строком 1 рік ;
9) раніше до підозрюваної запобіжний захід за цим кримінальним провадженням не обирався;
10) підозрюваній за іншим кримінальним провадженням не повідомлялось про підозру;
11) загальний розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа - 5 078,14 грн.;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрювана, у тому числі у зв'язку з її доступом до зброї: підозрювана може здійснити спроби вчинити інші кримінальні правопорушення, т.я. має схильність к вчиненню кримінальних правопорушень.
При розгляді клопотання про застоосування запобіжного заходу,слідчий суддя, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК, загальною підставою для продовження тримання під вартою та не має права покладатися лише на правову кваліфікацію вчиненого, надану стороною обвинувачення, що є недостатнім для прийняття законного судового рішення.
Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, у багатьох випадках навіть не розглядалася.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
У рішенні у справі «Баришевський проти України», що було ухвалено 26.02.2015 р. Європейський суд констатував порушення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , оскільки національні судові органи, приймаючи рішення про продовження строку тримання заявника під вартою, обґрунтували таке рішення за допомогою шаблонних формулювань, не розглядаючи індивідуальне становище заявника.
Таким чином, обґрунтування доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків ,а також запобігання спробам :1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів ,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; 3)незаконно впливати на потерпілого ,свідка ,іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється чи обвинувачується.
Відповідно до ст. 177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 с.177 КПК України.
При цьому слідчий та прокурор повинні довести, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке є умисним тяжким кримінальним правопорушенням, за вчинення якого, у разі встановлення її винуватості судом, останній загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
В той же час, ОСОБА_6 не заміжня , має на утриманні малолітного сина , який проживає окремо від підозрюваної у бабки та діда , за місцем проживання проживає зі співмешканцем , що у своїй сукупності свідчить про відсутність у неї соціальних зв'язків за місцем свого мешкання, що у свою чергу свідчить про те, що ризик втечі нею є реальним.
У свою чергу, при запровадженому військовому стані в умовах збройної агресії РФ проти України, ОСОБА_6 з метою уникнення від покарання, яке їй загрожує у разі встановлення її винуватості судом, може у тому числі вчинити спроби переховування на тимчасово окупованих територіях України, або умисно «скористатися» численною евакуацією населення України з зони бойових дій або наближеної до неї, тобто існують реальні підстави вважати, що остання може переховуватися від органу досудового розслідування та (або)суду.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.
Слідчий суддя приходить до висновку , що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, які є співмешканцем та рідним братом співмещканця підозрюваної, у цьому кримінальному провадженню, що може призвести до зміни їх показів у судовому провадженні, а це, у свою чергу може призвести до уникнення підозрюваною законного справедливого покарання, оскільки з огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом), судом будуть братись до уваги саме ті покази свідків, які вони нададуть безпосередньо суду, а не слідчому на стадії досудового розслідування. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує фінансовий стан підозрюваної ОСОБА_6 . Підозрювана ОСОБА_6 не має офіційного легального заробітку. Враховуючи , що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, раніше судима , інкримініроване підозрюваній кримінальне правопорушення вчинено в період іспитового строку , слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику вчинення підозрюваною нових злочинів та продовження свої злочинної діяльністі.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваної ніж тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної та обраний щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним.
Відповідно до ст.183 КПК України, з урахуванням обставин справи кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної , слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 р. складає 60 560 грн. (3 028 грн. х 20 = 60 560 грн.)..
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 198, 199 КПК України,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 задовольнити .
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів з моменту затримання 05 серпня 2025 року по 03 жовтня 2025 року включно, узявши ОСОБА_6 під варту у залі суду.
Визначити розмір застави у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 р., що складає 60 560 грн., які можуть бути внесені на рахунок ТУ ДСА України.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , наступні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до суду або прокурора, слідчого; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 07 серпня 2025 року о 14.40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1