Справа № 173/1867/25
Провадження № 3/173/764/2025
06 серпня 2025 р. м. Верхньодніпровськ
Cуддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06 липня 2025 року о 05 год. 50 хв. в Дніпропетровській області, Кам'янського району, м. Верхівцеве, вул. Нова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21703 днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я міська лікарня № 9 м. Кам'янське, водій відмовився під відеозапис на службову бодікамеру.
Разом з цим, 06 липня 2025 року о 05 год. 50 хв. в Дніпропетровській області, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом та вчинив повторне правопорушення протягом року.
Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.1 а, п. 2.5 а ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис у графі протоколу про адміністративне правопорушення «повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 06.08.2025 року о 09 годині 00 хвилин у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області». Крім того, ОСОБА_1 повідомлений шляхом направлення судового виклику на його номер телефону, про що свідчить інформація з довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону НОМЕР_2 дата доставки 22.07.2025 09:39:19. Заяви про відкладення судового розгляду на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 обізнаний, що Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, а також те, що суддею вживались заходи для його повідомлення про дату та час розгляду справи, те, що останній не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, не скористався своїм правом на юридичну допомогу, не виявив бажання прийняти участь в судовому засіданні. З огляду на викладене, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходжу наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 3 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пункт 2.1 а ПДР вказує, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 ПДР вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- інформацією викладеною в протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД № 947116 від 06.07.2025 та ААД № 830360 від 06.07.2025;
- направленням особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого на ім'я ОСОБА_1 виданого о 06 годині 15 хвилин 06.07.2025 року у зв'язку із виявленням ознак наркотичного сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно з якими останній керуючись ст. 63 Конституції України від надання пояснень відмовився;
- постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.05.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
- відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме, керував транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами повторно протягом року.
Разом з цим, щодо кваліфікації діяння ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП суддя вважає необхідним зазначити наступне.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 947116 від 06.07.2025 року, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП, відповідальність за якою настає у випадку якщо особа двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Датою вчинення вказаного правопорушення є 06.07.2025 р
При цьому, викладаючи сутність вчиненого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, поліцейським не вказано про повторність вчинення особою будь-якого діяння передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП двічі протягом року, що є єдиною кваліфікуючою ознакою, за наявності якої дії особи можуть кваліфікуватись за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, до протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження кваліфікуючої ознаки «повторності» вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП без зазначення цієї кваліфікуючої обника у протоколі надано копію постанови Новокадацького районного суду міста Дніпра від 13.05.2025, згідно з якою датою вчинення попереднього правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП останнім зазначено 06.03.2025. При цьому зі змісту вказаної постанови вбачається, що в судовому засіданні суддею досліджено лише постанову від 18.07.2024 стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, що не утворює складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини в законодавстві, який полягає в застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини в кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України в пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 року № 10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказав, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
У даній справі встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке відповідальність регламентована ч. 1 ст. 130 КУпАП вчинене повторно протягом року, відповідно особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Разом з цим така кваліфікуюча ознака як повторність не зазначена уповноваженою особою на складання протоколу, а тому суд не може змінювати зміст обвинувачення.
Враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно статті 1 цього Кодексу, крім іншого, є запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.
З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 року по справі № 552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема, шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій, не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
На підставі викладеного вище, дії ОСОБА_1 , які проявились у тому, що він 06.07.2025 року відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, не можливо визнати такими, що вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки уповноваженою на складання протоколу не надано доказів на підтвердження цієї обставини, а тому вважаю за необхідне перекваліфікувати дії з ч. 3 ст. 130 на ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 947116 від 06.07.2025 року, оскільки уповноваженою особою не інкримінувалась кваліфікуюча ознака повторності або вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення призведе до пом'якшення відповідальності та не порушує його прав і не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння повторно протягом року.
За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи вищевикладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вина якої у вчиненні вказаних правопорушень повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.
З урахуванням ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість остаточного призначення ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, при призначенні ОСОБА_1 стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Новокадацького районного суду міста Дніпра яка становить 4 роки 9 місяців 5 днів позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 30, 36, 126, 130, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років.
На підставі частини 3 статті 30 КУпАП, до стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом, призначеного ОСОБА_1 за даною постановою, приєднати не відбуту частину стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом відповідно до постанови Новокадацького районного суду міста Дніпра від 13.05.2025 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років 9 (дев'ять) місяців 5 (п'ять) днів.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA758999980313020149000004001, отримувач - ГУК у Дніпропетровській області/ Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ - 21081300, призначення платежу: протокол ААД № 830360 від 06.07.2025 та ААД № 947116 від 06.07.2025.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 81600 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'яти) гривень 60 копійок, який слідперерахувати на рахунок (IBAN) - UA908999980313111256000026001; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: *;101; ________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Кожевник