Номер справи 171/1231/25
Номер провадження 2-а/171/19/25
25.07.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ліпчанського С.М. за участю секретаря судового засідання Бахтіярової Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Глущенко Діни Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Глущенко Д.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з даним адміністративним позовом, відповідно до заявлених позовних вимог просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 86 від 04 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-11 КУпАП.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 не було отримано повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виключає обов'язок позивача, встановлений статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому представник позивача вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.210-11 КУпАП. Крім того, позивачем не було отримано повідомлення (повістку) від відповідача про розгляд справи про адміністративне правопорушення 04.03.2025 року. З огляду на те, що вказане повідомлення не було отримано позивачем, позивач не мав можливості прибути для участі у розгляді матеріалу та надати відповідні пояснення, тому позивач вважає розгляд адміністративного матеріалу за його відсутності протиправним та вимушений звернутись з даним позовом до суду. З огляду на те, що позивач дізнався про винесення оскаржуваної постанови лише 03.04.2025 року, просить поновити строк звернення до суду з даним позовом як пропущений з поважних причин.
Також вказує, що 04 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , було винесено постанову № 86 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно електронної системи Єдиного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів, військовозобовязаний ОСОБА_1 останній раз особисто уточнював свої особисті дані військовозобовязаного 22.11.2018 року, що автоматично відобразилося в електронній системі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до зазначеної постанови, військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився по повістці №1956680 від 14.01.2025 року, яку не отримав особисто 20.01.2025 року та не з'явився 24.01.2024 року о 9:00 годині до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення даних військовозобов'язаного, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» після початку проведення загальної мобілізації відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022, що передбачає накладення адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (під час дії особливого періоду.)
Позивач є опікуном своєї рідної сестри ОСОБА_3 , опікуном став після смерті їх матері, документи, що підтверджеють цей факт додано до матеріалів справи.
Окрім того, позивач вказує, що не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв'язку, ані в будь-який інший спосіб від ІНФОРМАЦІЯ_5 повістки/розпорядження/виклику та/або будь-якого іншого повідомлення з вимогою з'явитися 24.01.2024 року до вказаного органу в зазначений час. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Також, позивач вказує на те, що в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності повістка № 1956680 для уточнення даних військовозобов'язаному ОСОБА_1 про обовязок та необхідність зявитись 24.01.2024 року о 9:00 годині до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення даних військовозобовязаного виписана 14 січня 2025 року, а необхідність зявитись в ній вказано 24.01.2024 року, тобто в той час , який вже пройшов.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час на думку позивача у РТЦК не має.
Таким чином, позивач заявляє про те що відповідач не має в наявності доказів того, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився, так як навіть не мав можливості туди з'явитися з причини того, що дата явки до РТЦК вказана за минулий рік - 24.01.2024 рік.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви про те, що ОСОБА_1 за станом здоров'я взагалі мав фізичну можливість бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки особа, яка притягається до відповідальності не була проінформована про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Разом з цим, у порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, відповідачем не забезпечено можливість ОСОБА_1 скористатися фундаментальними правами - дати пояснення у справі, подати докази, заявити клопотання, а отже порушено його право на захист.
Відтак, оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, оскільки має місце порушення норм процесуального права при її винесені.
29 квітня 2025 року ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Глущенко Діни Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, не скористався процесуальним правом подачі письмового відзиву на електронну адресу суду.
В судове засідання, призначене на 25 липня 2025 року, позивач та його представник Глущенко Д.Л. не прибули, представником позивача подано заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив, на підставі чого суд доходить висновку про неприбуття відповідача в судове засідання без поважних причин, що не являється перешкодою для розгляду справи по суті позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, суд приходить до наступного.
Так, звернувшись до суду з даним позовом, представник позивача Глущенко Д.Л. просить поновити позивачу строку звернення до суду як пропущений з поважних причин.
В обгрунтування вказаного клопотання зазначила, що копію постанови про накладення адміністративного стягнення № 86 від 04.03.2025 року, яку склав начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач ОСОБА_1 отримав 03.04.2025 року, про що зроблено відповідний запис в копії виданої постанови.
Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Аналогічні приписи містять частина друга статті 286, частина перша статті 121 КАС України.
Враховуючи вищевказані норми права, а також обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, суд доходить висновку про те, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, копії протоколу про адміністративне правопорушення та постанови позивач не отримував, після отримання копії постанови 03.04.2025 року позивач, діючи через свого представника, відразу звернувся до суду з позовом щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, тому суд вважає причину пропуску строку оскарження вищевказаної постанови поважною та вважає за необхідне поновити вказаний строк.
Також судом з наданих представником позивача документів встановлено, що 04.03.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 розглянувши о 15-00 год. в ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташованій за адресою: АДРЕСА_2 матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом № 86 від 18.02.2025 року відносно ОСОБА_1 , виніс постанову, якою наклав на гр. ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Відповідно до змісту вказаної постанови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до облікової картки до військового квитка з 22.11.2018 року перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно електронної системи Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовозобов'язаний ОСОБА_1 останній раз особисто уточнював свої особисті дані військовозобов'язаного 22.11.2018 року, що автоматично відобразилося в електронній системі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_5 . 14.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 створена повістка № 1956680 для уточнення даних військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про обов'язок з'явитись 24.01.2024 року о 09-00 год. до адмін. будівлі ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У визначений день 24.01.2025 року о 09-00 год. гр. ОСОБА_1 до вказаного відділу не прибув, про підстави неявки не повідомив.
На підставі вказаних даних відповідач зазначив в оскаржуваній постанові, що військовозобов'язаний ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, порушуючи вимоги ЗУ «Про оборону України» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які виразилися в триваючому вчиненні правопорушення, тобто в неприбутті в період з 24 січня 2025 року по 18 лютого 2025 року без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_6 по повістці НОМЕР_3 для уточнення даних, вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, що виразилося у неприбутті за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки під час дії особливого періоду.
Таким чином, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 під час дії особливого періоду.
Копію постанови про накладення адміністративного стягнення № 86 від 04.03.2025 року, яку склав начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач ОСОБА_1 отримав 03.04.2025 року, про що зроблено відповідний запис в копії виданої постанови.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Як зазначено в постанові від 04.03.2025 року, відповідно до електронного сайту АТ «УкрПошта» під час перевірки статусу відстежень «Трекінг» НОМЕР_4 повістки № 1956680 створена ІНФОРМАЦІЯ_8 та направлено рекомендаційним листом військовозобов'язаному ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено що до відділення 53802, м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області Рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК» «Вручити особисто» ОСОБА_1 прибула 20.01.2025 року. Відповідно до вказаної сторінки електронного сайту АТ «Укр Пошта» «перевірки статусу відстежень «Трекінг» 0610223507282 рекомендований лист має позначку повернути відправнику з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою» 24 січня 2025 року, що свідчить про неповідомлення відповідачем позивача ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, докази належного повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи не долучено до матеріалів справи.
Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено процедурний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повістки про день, час та місце розгляду адміністративного матеріалу за три дні до такого розгляду. При цьому, будь-яких доказів належного повідомлення позивача у інший спосіб та у порядку, встановленому процесуальним законодавством про розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
За таких обставин, ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та її скасування.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
У п.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Таким чином, відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП України.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст.252 КУпАП та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, суд приходить до переконання щодо недодержання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом; належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, у зв'язку з чим оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Глущенко Діни Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.122,251,283,288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2,6,11,72-90,242-246,250,255,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Глущенко Діни Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення як пропущений з поважних причин.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 86 від 04 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-11 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Копію рішення суду негайно направити особам, які брали участь у справі.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Ліпчанський