07.08.25
33/812/334/25
Провадження №33/812/334/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Уманська О. В.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О.О.
7 серпня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі: головуючої- судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Шурми Є. М.
захисниці Гарманчук О. Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисниці особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - адвокатки Гарманчук О. Р. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 16 червня 2021 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, -
Згідно постанови судді, 5 травня 2021 року о 16 годині 02 хвилині у місті Новий Буг Миколаївської області по вулиці Грушевського водій ОСОБА_1 , в порушення вимог, передбачених пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «MAN 26.440», державний номерний знак НОМЕР_1 . При проходженні огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру визначено стан сп'яніння в 2,01 проміле.
ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеною постановою 18 липня 2025 року захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Гарманчук О. Р. через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду від 16 червня 2021 року скасувати.
Разом з тим клопотала про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не було повідомлено про дату та час слухання справи, внаслідок чого він не був обізнаний про прийняте судом рішення та був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу. За таких обставин, вважала, що пропустив строк з поважних причин.
Слухання справи у суді апеляційної інстанції відбулося за відсутності ОСОБА_1 , повідомленого належним чином усіма можливими способами про дату та час слухання справи, у присутності його захисниці відповідно до вимог, передбачених статтею 294 КУпАП.
Перевіривши доводи, викладені в клопотанні, заслухавши захисницю - адвокатку Гарманчук О. Р. на підтримку клопотання про поновлення строку, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з наступних підстав.
Згідно до положень частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Також у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Тому, в розумінні положень статті 294 КУпАП, строк передбачений на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства з розгляду справ про адміністративні правопорушення та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій. Інститут строків в процесі розгляду таких справ сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого учасник справи може оскаржити рішення про накладення на нього адміністративного стягнення; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду в порядку апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, постанова набирає чинності та пред'являється державою в особі її компетентних органів до виконання. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Сам строк звернення до апеляційного суду - це проміжок часу з дня винесення судом першої інстанції постанови у справі про адміністративні правопорушення, протягом якого особа має право звернутися до суду з апеляційною скаргою. Початок перебігу строку звернення до суду починається з дня винесення судом першої інстанції відповідної постанови.
За таких обставин поважними причинами пропуску цього строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Саме незнання про порушення своїх прав через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно матеріалів провадження судове рішення про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлено суддею місцевого суду 16 червня 2021 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 та 30 червня 2021 року.
Копія постанови судді направлена за місцем проживання ОСОБА_1 листом від 18 червня 2021 року та вручена йому особисто 29 червня 2021 року (а.с.25, 29).
Апеляційна скарга через електронний кабінет системи «Електронний суд» подана захисницею ОСОБА_1 - адвокаткою Гарманчук О. Р. лише 21 липня 2025 року. Тобто, поза межами строку встановленого статтею 294 КУпАП.
За такого, оцінюючи обставини звернення адвокатки Гарманчук О. Р. з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 16 червня 2021 року з урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень статті 294 КУпАП, апеляційний суд враховує, що строки звернення до апеляційного суду не ставлять під сумнів суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого перегляду судового рішення у справах про адміністративні правопорушення, зокрема поновлення порушених прав заявника, який повинен діяти добросовісно.
В той же час, з матеріалів адміністративної справи та постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , хоча не був присутнім у судовому засіданні, у якому суддею ухвалена постанова, але про його дату та час був повідомлений завчасно та належним чином усіма можливими способами, як за допомогою телефонного зв'язку, так і за допомогою поштового зв'язку (а.с.11-20). Зокрема, особисто отримав 10 червня 2021 року судовий виклик на судове засідання, яке відбулося 16 червня 2021 року (а.с.18), у якому судом ухвалене судове рішення, що оскаржене його захисницею.
Будь-яких заяв про неможливість явки до суду чи клопотань з метою ознайомлення з матеріалами справи або неможливості реалізації такого права матеріали справи не містять (а.с.10-20).
Разом з тим, незважаючи на обізнаність ОСОБА_1 про дату та час слухання справи, а також особисте отримання копії постанови судді у червні 2021 року, його захисниця 24 червня 2025 року подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи з метою оскарження постанови судді та поновлення строку на оскарження.
За наведеного доводи захисниці Гарманчук О. Р. стосовно неможливості своєчасно подати апеляційну скаргу в період, починаючи з 29 червня 2021 року і по 21 липня 2025 року, у зв'язку з необізнаністю особи про розгляд справи та не отриманням копії постанови судді, виглядає досить сумнівним, зокрема посилання на можливість отримання судових повідомлень родичами ОСОБА_1 , які від нього приховали відомості про розгляд справи та його наслідки.
Тому, враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про дати судових засідань та рух справи, особисте отримання постанови судді від 16 червня 2021 року відразу після слухання справи - 29 червня 2021 року, наведена захисницею обставина про дату обізнаності особи щодо ухваленого відносно ОСОБА_1 судового рішення, якою на її думку є дата її ознайомлення з матеріалами справи, не може бути розцінена судом як причина, яка унеможливила або ускладнила можливість вчинення процесуальної дії на своєчасну подачу апеляційної скарги.
Таким чином, будучи обізнаними про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та датою і змістом постановленого суддею рішення у справі, особа, відносно якої складено протокол, зволікала зі своєчасною подачею апеляційної скарги, внаслідок чого апеляційна скарга не подана вчасно без об'єктивних на то причин.
Отже, апелянткою пропущений десятиденний строк, передбачений на оскарження постанови в справах про адміністративні правопорушення, а наведені причини, які перешкодили в передбачений законом строк подати апеляційну скаргу не є поважними.
За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянткою був пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, суд
Відмовити захисниці ОСОБА_1 - адвокатці Гарманчук Олександрі Романівні в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 16 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу з додатками невідкладно повернути - ОСОБА_2 .
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова