Справа № 587/1639/25
07 серпня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л. М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фідірко Я.С., звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що відповідно до судового наказу Сумського районного суду Сумської області від 18.11.2021 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Крім того, на підставі судового наказу Ковпаківського районного суду м.суми від 18.11.2023 за заявою ОСОБА_4 з нього стягуються аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Крім того, на підставі рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.11.2023 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини до досягнення дитиною ОСОБА_5 , трирічного віку. Крім того, відповідно до рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.09.2024 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно до 30 червня 2025, тобто закінчення навчання. Так, позивач на своєму утриманні має 4 дітей та дружину, загальна сума стягнень складає час складає: 1/4 + 1/4 +1/6 + 1/6 =0,833 частини його доходу. Крім того, на утриманні позивача перебувають і його батьки, які є непрацездатними в силу свого пенсійного віку. Також він хворіє на остеохондроз поперекового відділу хребта, дорсальну медіанну екструзію, асиметричне випинання диску, має ознак деформуючого спондільозу, спондилоартрозу, спінальний стеноз 3 ст У зв'язку зі зміною матеріального становища, погіршення стану здоров'я, відповідно до ст. 183 СК України позивач має право на зменшення розміру аліментів з частини до 1/6 частини.
А тому просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 з частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/6 частини видів доходу.
09 травня 2025 року відповідачем ОСОБА_2 на адресу суду подано відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивач, маючи намір ухилитись від виконання обов'язку по утриманню сина, вже звертався до суду з заявою про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, проте йому було відмовлено. В подальшому знову звернувся до суду з позивними вимогами про зменшення розміру аліментів та йому було знову відмовлено. З приводу перебування на утриманні 4 дітей та дружини, зазначає, що 4-та дитина ОСОБА_8 не є його біологічною дитиною та її мати отримує державну соціальну допомогу на дитину по втраті одного із годувальника. Щодо матеріального становища позивача зазначає, що він як учасник бойових дій, має пільги та користується соціальними гарантіями, що істотно полегшує його побут. Щодо батьків позивача, то вони отримують виплати грошового забезпечення щодо зникнення безвісті їхнього старшого сина. Стосовно захворювання, яке він вказує, то не можливо встановити коли воно отримано і як впливає на утримання свого сина. А тому вважає, що позивачем не підтверджено погіршення його матеріального становища, його стану здоров'я, що не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_9 не з'явилася, в своїй заяві просила розглядати справу без участі представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_6 народилася донька ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 16).
Відповідно до рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.09.2024 у справі №537/3212/24 (провадження №2/537/1140/2024) з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, з 17.06.2024 та до 30 червня 2025, тобто до закінчення навчання. (а.с.9-12)
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20.02.2025, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.09.2024 у справі №537/3212/24 (провадження №2/537/1140/2024) залишено без змін. (а.с.13-15)
ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 17).
На підставі судового наказу Сумського районного суду Сумської області від 18.11.2021 року у справі №587/2226/21 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.10.2021 року і до повноліття дитини (а.с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_6 у позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 18).
Згідно судового наказу Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.11.2023 у справі №592/16756/23 (провадження №2-н/592/2880/23) за заявою ОСОБА_4 з ОСОБА_1 стягуються аліменти па утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. (а.с.6).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.11.2023 у справі №592/15389/23 (провадження №2/592/3313/23) ухвалено стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 від заробітку (доходу) на утримання ОСОБА_4 до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с.7-8)
Відповідно до відповіді на запит від 10.04.2025 № 262464228 за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб: HYUNDAY SANTA FE 2018 року випуску (а.с. 71).
Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього. Також судом звертається увага, що під час розгляду позову про зменшення розміру аліментів суд не переглядає рішення, яким стягнуто аліменти, а лише з'ясовує наявність обставин, які дають підстави для зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати, у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
Звертаючись до суду з вищевказаними позовними вимогами про зменшення розміру аліментів, позивач вважає розмір аліментів доволі значним та таким, що підлягає зменшенню, оскільки він не в змозі сплачувати аліменти в такому розмірі, який сплачує на даний час. Загальний розмір виплат, які він має нести, становить більше 70%, а саме 0,833% від доходів позивача, що само собою, ставить його у скрутне матеріальне становище. А також що на його утриманні перебувають батько та мати пенсійного віку, а також падчерка ОСОБА_8 . Стан здоров'я його погіршився.
Так, позивачем не надано доказів того, що його батьки пенсійного віку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та падчерка ОСОБА_8 перебувають на його утриманні. До матеріалів справи лише додано копії пенсійного посвідчення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , Свідоцтво про народження ОСОБА_8 .
Суд зазначає, що на момент розгляду даної цивільної справи у судовому засіданні (07.08.2025), закінчено стягнення аліментів з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_7 , оскільки згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.09.2024 у справі №537/3212/25, стягнення аліментів визначено до 30.06.2025.
Ураховуючи вищезазначене, судом встановлено, що на момент розгляду справи (07.08.2025), з позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина артура, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від заробітку; доньку доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки від заробітку; дружину ОСОБА_4 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку у розмірі 1/6 частки від заробітку, що становить 67% від заробітку позивача.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій ( ч. 4 ст. 12 ЦПК України ).
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Отже, загальна частка, яка стягується вищевказаними рішеннями суду на двох неповнолітніх дітей та дружину відповідає нормі Закону України «Про виконавче провадження», що регулює загальний розмір можливих відрахувань з заробітку боржника із заробітної плати, який не може перевищувати 70 %.
За таких обставин, враховуючи те, що належних та допустимих доказів того, що із моменту постановлення судових рішень про стягнення аліментів суттєво погіршився матеріальний стан позивача, через що він немає змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано взагалі. Також суд враховує, що визначений судовим рішенням розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства.
При цьому суд вважає, що зменшення розміру аліментів не відповідає інтересам дітей, ставить їх у несприятливі умови в частині матеріального забезпечення, погіршуючи положення самих дітей. За таких обставин, фактичне втручання держави у спосіб зменшення сплачуваних на дітей аліментів в судовому порядку не є необхідним ні в інтересах самих дітей, ні в інтересах дотримання розумного балансу між виплатами.
Таким чином, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не довів підстави позову про зменшення розміру аліментів, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 180-184, 192 СК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 13, 18, 19, 81, 82, 89, 133, 141, 160, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 07.08.2025.
Суддя Л.М. Гончаренко