справа № 492/1759/24
провадження № 2/492/425/25
Іменем України
07 серпня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Теплицької сільської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
встановив:
Виконавчий комітет Теплицької сільської ради, як органу опіки та піклування, звернувся до суду в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вказаною позовною заявою, в якій просив позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також стягнути аліменти на утримання дітей, посилаючись на те, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків з виховання дітей, зловживає спиртними напоями, у зв'язку з чим діти перебувають в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області. Зазначені факти свідчать про свідоме нехтування та ухилення від виконання батьківських обов'язків матір'ю по догляду та утриманню за своїми неповнолітніми дітьми, у зв'язку з чим останню слід позбавити батьківських прав відносно її дітей та стягнути аліменти на користь закладу де перебувають діти до досягнення ними повноліття.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні позов визнала, не заперечувала проти його задоволення та позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши обґрунтування представників позивача, думку третьої особи, особисту думку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані суду письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з ухиленням матері від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Сімейним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 липня 2011 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 від 23 листопада 2017 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх матір'ю зазначена ОСОБА_1 (а.с. 19, 21), відповідачка у справі (а.с. 16, 17).
З витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 СК України № 00032751208 від 23 вересня 2021 року, № 00032750771 від 23 вересня 2021 року вбачається, що батько ОСОБА_3 ,ОСОБА_2 записаний відповідно до частини 1 статті 135 СК України (а.с. 20, 22).
Згідно з довідкою-характеристикою № 03-07/24 від 10 травня 2024 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з доньками ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , сином ОСОБА_4 , співмешканцем ОСОБА_5 (а.с. 34).
Відповідно до протоколу бесіди від 14 вересня 2021 року з ОСОБА_1 була проведена бесіда, в ході якої остання була у стані алкогольного сп'яніння разом з дітьми в будинку сусідки (а.с. 24).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 14 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні, в будинку придбано, є місця для відпочинку, спальні місця, а також запаси продуктів харчування (а.с. 23).
Наказами Служби у справах дітей Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області № 37, № 38 від 27 вересня 2021 року дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Теплицької сільської ради, у зв'язку із ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків (а.с. 25, 26).
Наказами Служби у справах дітей Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 7, № 8 від 01 жовтня 2022 року дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 знято з 01 жовтня 2022 року з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Теплицької сільської ради, у зв'язку з усуненням умов та обставин, які стали підставою для взяття дітей на облік (а.с. 27, 28).
З акту обстеження умов проживання від 09 травня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання незадовільні, в кімнатах брудно, продукти харчування в мінімальному запасі, постільна білизна брудна, речі та сміття розкидані по підлозі, посуд брудний (а.с. 29).
Відповідно до протоколу бесіди від 09 травня 2024 року з ОСОБА_1 була проведена бесіда, в ході якої остання була попереджена про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків, а також необхідність створення належних умов для проживання та виховання дітей, що також підтверджується попередженням від 09 травня 2024 року (а.с. 30, 31).
Згідно з актом обстеження умов проживання від 10 травня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання незадовільні, в кімнатах брудно, продукти харчування в мінімальному запасі, постільна білизна брудна, готової їжі немає (а.с. 32).
10 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей із заявою про влаштування дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, у зв'язку із складними життєвими обставинами (а.с. 33)
Відповідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 останні повідомила про відсутність їжі, просили влаштувати їх до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, у зв'язку із складними життєвими обставинами, з 10 травня 2024 року дітей влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області (а.с. 35-39, 40-44).
Згідно з актами прийому дитини до центру від 10 травня 2024 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 влаштовані до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, у зв'язку із складними життєвими обставинами (а.с. 46, 47).
З висновків про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 15 травня 2024 року вбачається, що діти здорові (а.с. 48, 49).
Відповідно до листа Відділу надання соціальних послуг виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області Брюховець К.В. не надаються соціальні послуги, родина перебувала на обліку у відділі надання соціальних послуг та отримувала соціальну послугу «Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах» (а.с. 50).
З акту оцінки потреб сім'ї/особи № 15 від 15 травня 2024 року вбачається, що помешкання потребує ремонту та наведення ладу, діти мешкають у антисанітарних умовах (а.с. 51-56). Згідно з висновком оцінки потреб сім'ї від 15 травня 2024 року сім'я потребує соціального супроводу (а.с. 57-58).
Відповідно до характеристики № 149 від 20 травня 2024 року ОСОБА_6 є ученицею 7 класу, мати не приділяє належної уваги вихованню доньки, частково змушувала дитину пропускати навчальні заняття без поважних причин (а.с. 60). Згідно з характеристикою ОСОБА_3 навчається у 8 класі Тарутинського ліцею, має середній рівень розвитку логічної та механічної пам'яті, спокійна, доброзичлива (а.с. 67, 92).
Відповідно до характеристики № 148 від 20 травня 2024 року ОСОБА_7 є ученицею 1 класу, контроль за навчанням дівчини вдома недостатній, тому знання не відповідають розумовим здібностям (а.с. 61). Згідно з характеристикою ОСОБА_2 навчається у 2 класі Тарутинського ліцею, програмний матеріал засвоює поступово, спокійна, доброзичлива, дружелюбна (а.с. 68, 91).
Наказами Служби у справах дітей Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 13, № 12 від 22 травня 2024 року дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з 22 травня 2024 року взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Теплицької сільської ради, у зв'язку із ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків (а.с. 62, 63).
Згідно з актом обстеження умов проживання від 26 вересня 2024 року, від 08 жовтня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання незадовільні, будинок знаходиться в недоглянутому стані, стеля протікає і потребує ремонту, в кімнатах брудно, продукти харчування відсутні, належних умов для виховання та розвитку дітей не створено (а.с. 64, 69).
ОСОБА_1 була попереджена про необхідність створення належних умов для проживання дітей, покращення умов, що підтверджується протоколами бесіди від 11 жовтня 2024 року та попередженням від 11 жовтня 2024 року (а.с. 71, 72). Відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася до 21 жовтня 2024 року навести лад у будинку та відремонтувати стелю, створити дітям умови для їх проживання, з наслідками невиконання взятих на себе зобов'язань ознайомлена, права та обов'язки їй роз'яснені, про що остання написала власноручно розписку (а.с. 73).
Згідно з актом обстеження умов проживання від 25 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , будинок перебуває у стані ремонту, електропостачання є, водопостачання на вулиці, продукти харчування наявні (а.с. 74). 25 жовтня 2024 року відповідачці надано 7 календарних днів з метою завершення ремонтних робіт у будинку, що підтверджується протоколом бесіди від 25 жовтня 2024 року (а.с. 75).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 13 листопада 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , ремонтні роботи завершені, відремонтовано стелю та дах, для виховання та розвитку дітей створені спальні місця, місце для дозвілля та навчання (а.с. 76).
У зв'язку із покращенням умов для проживання дітей у будинку запропоновано нести на розгляд комісії питання щодо повернення дітей у сім'ю, що підтверджується протоколом бесіди від 13 листопада 2024 року (а.с. 77). Протоколом № 50 від 20 листопада 2024 року засідання комісії з питань захисту прав дитини Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області вирішено ухвалити рішення про недоцільність повернення дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 матері ОСОБА_1 у зв'язку з зловживанням спиртними напоями та не покращенням свого ставлення до виконання батьківських обов'язків (а.с. 78-80).
Відповідно до довідки-характеристики № 03-07/84 від 04 жовтня 2024 року, № 03-07/110 від 28 листопада 2024 року на ОСОБА_8 , відповідачка врівноважена, зловживає спиртними напоями, постійно не виконує батьківські обов'язки, не завжди нагодовані діти, неохайні, пропускають заняття у школі, дітей вилучили з родини, в хаті безлад, ремонт не зроблений (а.с. 65). За час перебування дітей в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області мати ОСОБА_1 відвідувала дітей, приїжджала в заклад в стані алкогольного сп'яніння, діти спілкуються з матір'ю по телефону (а.с. 66, 90). ОСОБА_1 , відповідачка у справі, неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за частинами 2, 3, статті 184 КУпАП,статтею 173-2 КУпАП (а.с. 59).
Листом № 11995 від 03 грудня 2024 року Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області звернулося із листом про вирішення питання про доцільність перебування та проживання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з матір'ю (а.с. 82).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 04 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання в будинку незадовільні, в кімнатах брудно, умови проживання потребують поліпшення (а.с. 83). Позивачем надано суду фотографії будинку в якому проживали діти, з яких вбачається, що в будинку брудно, речі розкидані по підлозі, вікна в будинку частково відсутні (а.с. 84-89).
Судом достовірно встановлено, а також підтверджено письмовими доказами, що відповідачка не проявляє до своїх дітей щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, абсолютно не цікавиться ні здоров'ям, ні подальшою долею дітей, внаслідок чого суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків по вихованню своїх малолітніх дітей.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування від 11 грудня 2024 року виконавчий комітет Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відповідачку у справі, відносно її дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 95-97), що підтверджується також рішенням виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 98-VІІ від 11 грудня 2024 року (а.с. 93-94).
Відповідно до частин 2, 3 статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислуханою при вирішенні спору про позбавлення її матері батьківських прав; суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
У судовому засіданні були допитані неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які пояснили, що матір не доглядає за ними, в будинку відсутні умови для їх проживання.
Згідно зі статтею 3 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Україною 03 серпня 2006 року (дачі - Європейська конвенція), дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що її стосується, наділяється правами, використання яких вона може вимагати: а) отримувати всю відповідну інформацію; b) отримувати Консультацію та мати можливість висловлювати свою думку; с) бути поінформованою про можливі наслідки реалізації цієї думки та про можливі наслідки будь-якого рішення.
Статтею 6 «Порядок прийняття рішення» Європейської конвенції визначено, що під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думку, якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, і приділяє належну увагу думці, висловленою дитиною.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 640/15771/19 (провадження № 61-11061св21).
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина 8 статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина 9 статті 7 СК України).
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина 4 статті 15 СК України).
Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)).
Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: припинення правовідношення, а також його анулювання (частина друга статті 18 СК України).
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Відповідно до частин 2, 3 статті 150 СК України, матір зобов'язана піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).
Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв'язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.
Суд, оцінюючи обставини справи керується тим, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дітей, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Судом встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю вказана ОСОБА_1 , відповідачка у справі. Діти влаштовані у Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, за час перебування дітей у закладі мати відвідує їх рідно, приходить у стані алкогольного сп'яніння, умови для проживання дітей у будинку за час відсутності дітей не створені.
Мати ОСОБА_1 участі у вихованні дітей не приймає, не займається їх лікуванням, не цікавиться їх успіхами у навчанні, санітарно-побутові умови в яких проживали діти незадовільні, за час перебування дітей у закладі ОСОБА_1 обіцяла зробити ремонтні роботи у будинку та не зловживати спиртними напоями, однак не змінила свого ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо не виконує свої батьківські обов'язки з виховання дітей та їх утримання, не проявляє інтересу до внутрішнього світу дітей та їх подальшої долі, діти не отримують від матері жодної допомоги для морального та фізичного розвитку.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідачки брати участь у вихованні та розвитку дитини, відповідачка суду не надала відповідачкою суду не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що на підставі належним чином оцінених доказів, судом установлені обставини ухилення відповідачки ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, оскільки відповідачка не виявляє батьківського піклування та батьківської турботи до дітей, станом здоров'я дітей не цікавиться, фізичний та моральний розвиток дітей не підтримує, необхідних умов для проживання дітей не забезпечує, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, суд дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками з виховання дітей, а тому наявні виключні обставини для застосування крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує батьківські обов'язки - позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.
Разом із тим, суд звертає увагу відповідачки ОСОБА_1 на те, що відповідно до положень частини 1 статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Судом встановлено, що відповідач є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвами про їх народження та не заперечувалося відповідачкою, і цей факт, відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
Домовленість (договір) щодо розміру сплати аліментів на утримання дітей, як вбачається із матеріалів справи, відсутня.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина 2 статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Отже, обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту окремого спільного проживання батьків. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати свою дитину є безумовним.
Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Відповідно до частини 2 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Частиною 3 статті 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дітей (аліменти) присуджуються також у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживають діти.
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини як: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, оскільки діти влаштовані до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області та потребують матеріальної допомоги, яку відповідачка у добровільному порядку не надає, відповідачка є фізично здоровою особою в працездатному віці, має можливість та зобовязана утримувати своїх дітей, доказів протилежного суду не надано, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів з відповідачки ОСОБА_1 на користь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1598 грн на кожну дитину, щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону і до досягнення дітьми повноліття.
Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.
Згідно з частиною 1 статті 191 СК України, аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому по наявній справі аліменти з відповідачки мають бути присуджені з 20 грудня 2024 року.
Аналізуючи вищезазначені норми права, беручи до уваги встановлені судом обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць, оскільки наявна справа про стягнення аліментів.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача про позбавлення батьківських прав, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028 грн, сплаченого позивачем при звернені з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена платіжною інструкцією в національній валюті (а.с. 1).
Беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, звернувся до суду із зазначеним позовом 20 грудня 2024 року, на підставі статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь держави у зв'язку з задоволенням позовних вимог позивача про стягнення аліментів на утримання дітей.
На підставі статей 7, 15, 18, 150, 164, 166, 169, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, керуючись статями 7, 8, 12, 13, 19, 48, 76-83, 92, 95, 128, 141, 223, 247, 258-259, 263, 280-283, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Виконавчого комітету Теплицької сільської ради, як органу опіки та піклування - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ) відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області (місцезнаходження: вул. Спортивна, буд. № 1а, с-ще Тарутине Болградського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 25426993) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1598 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явленням позову до суду, тобто з 20 грудня 2024 року, і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Виконавчого комітету Теплицької сільської ради, як органу опіки та піклування (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. № 135, с. Теплиця Болградського району Одеської області, поштовий індекс 68421, код ЄДРПОУ 04377428) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок,
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.