Дата документу 17.07.2025 Справа № 335/6427/24
Єдиний унікальний №335/6427/24 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/556/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 17 липня 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Запоріжжя, громадянки України, яка має вищу освіту, працює на посаді начальника Центру інформаційних систем Класичного приватного Університету, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.362, ч.4 ст.28 ч.4 ст.368-3, ч.4 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ст.336 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції (EASYCON),
підозрюваної ОСОБА_6
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_8 .
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши з 18 червня 2025 року до 16 серпня 2025 року включно, залишати в період часу з 23:00 год. до 05:00 год. наступного дня, житло за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язано підозрювану, виконувати обов'язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну власного місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що проаналізувавши пояснення учасників кримінального провадження, надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор в судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_10 , наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, однак не довів неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання цьому ризику, отже відсутні правові підстави для застосування до останньої виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтована, невмотивована, яка не ґрунтується на нормах Кримінального процесуального кодексу України та не відповідає фактичним обставинам.
Прокурор посилається на те, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану.
Зазначає, що слідчим суддею не враховано те, що відмова у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 не забезпечить виконання останньою процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор вказує на те, що наявність зазначених ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Звертає увагу на те, що підозрювана вчинила, у тому числі, особливо тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тож тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винною у кримінальних правопорушеннях, є достатньою та співрозмірною для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваної, не зменшить встановлених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Вказує, що враховуючи інкриміновані підозрюваній кримінальні правопорушення, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, слідчий суддя має право не визначати розмір застави.
Окрім того, прокурор вважає, що враховуючи характер, тяжкість та суспільну небезпечність інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану, розмір одержаної неправомірної вигоди, що негативно виливає на обороноздатність України, у сторони обвинувачення були достатні підстави звернутися до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ухвалою слідчого судді, старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням процесуального керівника звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_10 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.362, ч.4 ст.28 ч.4 ст.368-3, ч.4 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ст.336 КК України.
Враховуючи дані про особу підозрюваного та обсяг пред'явленої підозри, а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий просить застосувати до ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без застави.
Заслухавши доповідь судді; аргументи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; підозрювану та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вказавши, що підозра є необґрунтованою, а ризики, про які вказує прокурор - не доведені; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, вказані вимоги закону слідчим суддею враховані не в повній мірі.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 , з огляду на таке.
Зі змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді убачається, що слідчий суддя встановив наявність достатніх доказів на підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.362, ч.4 ст.28 ч.4 ст.368-3, ч.4 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ст.336 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме:
- відомостями з акту складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню (у сфері вищої освіти) від 11 червня 2024 року №10.3-12-61;
- відомостями з акту за результатами позапланової перевірки суб'єкту освітньої діяльності щодо дотримання вимог законодавства у сфері вищої освіти від 26 березня 2025 року №01/12/19-04-06/1;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , від 05 червня 2024 року та 29 квітня2024 року, який пояснював, що 12 березня 2024 року він з метою дізнатись умови вступу до аспірантуру прибув до КПУ, де співробітник навчального закладу ОСОБА_6 повідомила йому, що навчання триває 4 роки, в продовж яких він матиме писати наукові статті. Далі ОСОБА_6 йому сказала, що наразі прийому на навчання до аспірантури немає, але його можуть взяти «заднім числом», оформити його вступ до аспірантури жовтнем 2023 року;
- показаннями свідка ОСОБА_12 від 23 квітня 2024 року, який повідомив, що 26 березня 2024 року він прибув до КІІУ, де ОСОБА_6 запропонувала йому оформитись в аспірантуру заднім числом, тобто 2023 роком, але на ту спеціальність, де буде вільне місце. При цьому йому необхідно буде заплатити 19 550 грн за попередній рік навчання. Тобто, за той рік, коли він не вступав до аспірантури та фактично не навчався;
- показаннями свідка ОСОБА_13 від 22 жовтня 2024 року, який зазначив про результати позапланової перевірки в КПУ, комісією МОН України з 10 червня 2024 року по 11 червня 2024 року та щодо анулювання ліцензії КПУ на навчання, в аспірантурі через встановленні порушення при наборі аспірантів до навчання;
- показаннями директора Дії «Інфоресурс» ОСОБА_14 від 22 жовтня 2024 року, яка пояснила обставини внесення відомостей до ЄДЕБО, щодо вступу аспірантів до навчального закладу;
- показаннями свідка ОСОБА_15 від 06 березня 2025 року, який пояснив обставини зарахування його до КПУ задніми числами та умови вступу до КПУ задніми числами за грошові кошти, які йому озвучував ОСОБА_16 ;
- показаннями ОСОБА_17 (колишнього директора інституту іноземної філології КПУ) від 20 березня 2025 року, яка пояснила, що за вказівкою ректора КПУ ОСОБА_18 та з відома начальника відділу аспірантури ОСОБА_19 вона в березні 2025 року підписувала задніми числами відомості про зарахування заліків та іспитів аспірантів КПУ із іноземної мови в 2023 та 2024 роках, які фактично не відбувались;
- відомостями з проведеного огляду особистого мобільного телефону колишнього директора інституту іноземної філології КПУ ОСОБА_20 від 21 березня 2025 року;
- показаннями аспіранта КПУ ОСОБА_21 від 18 березня 2025 року, який проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 та який пояснив ретельні обставини його вступу до аспірантури КПУ в 2024 році, задніми числом, за 2023 рік;
- відомостями з протоколу огляду компакт-диску вилученого з ДП «Інфоресурс» від 12 травня 2025 року, в ході огляду якого було встановлено що в 2023 році адміністратори ЄДЕБО внесено відомості щодо зарахування до аспірантури 21 особу в рамках наказів про зарахування: №18 від 21 березня 2023 року та №76 від 03 жовтня 2023 року, та 2024 року в рамках вищезазначених наказів, внесено відомості щодо 2189 осіб, зарахованих до аспірантури КПУ за 2023 рік;
- відомостями з вилучених в ТЦК та СП довідок КПУ форми 20 та форми 9, які складала ОСОБА_19 , підписував ОСОБА_18 та надавали аспірантам для їх подальшого пред'явлення до ТЦК та СП;
- відомостями з протоколу №8 КПУ щодо зарахування на навчання до КПУ на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти для здобування ступеня «доктор філософії»;
- відомостями з протоколу огляду компакт-диску з АТ «Укрсиббанк» від 12 травня 2025 року, в ході перегляду якого встановлено рух коштів за навчання в аспірантурі КПУ за 2023-2024 рік;
- відомостями з протоколу обшуку за місцем знаходження та здійснення господарської діяльності Вищого навчального закладу «Класичний приватний університет», яким виявлено та вилучено особові справи аспірантів;
- відомостями з протоколів обшуку за місцем проживання підозрюваних: ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ;
- відомостями за наслідками проведених негласних слідчих (розшукових) дій, під час проведення яких зафіксовано розмови та оглянуто мобільні телефони ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_6 та ОСОБА_28 тощо.
Окрім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Таким чином, слідчий суддя і колегія суддів на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 могла вчинити вищевказані кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що надані слідчим докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.
Що стосується ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, про які вказано у клопотанні, то колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що на підтвердження ризиків, передбачених п.п.2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, достатніх доказів прокурором не надано. При цьому слідчий суддя зважив на тривалість досудового розслідування - з квітня 2024 року.
Також, є обґрунтованими висновки слідчого судді про те, що існує високий ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, з урахуванням даних про її особу, зокрема того, що остання міцних соціальних зв'язків не має, а також приймаючи до уваги ступінь тяжкості і фактичні обставини інкримінованих останній кримінальних правопорушень, суворість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у цих правопорушеннях.
На думку колегії суддів, з урахуванням фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, відомостей про її особу та суворість покарання, що останній загрожує у разі визнання її винуватою у вказаних правопорушеннях, інші ніж тримання під вартою запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання встановленого ризику, а висновки слідчого судді про протилежне не є переконливими та не узгоджуються з вимогами ст.ст.176-178 КПК України.
Зокрема, як зазначено вище, прокурором доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, серед іншого і кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, яке є злочином проти основ національної безпеки (ч.1 ст.114-1 КК України), та має підвищений суспільно небезпечний характер.
В свою чергу, відповідно до вимог ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, на що слідчий суддя уваги не звернув.
Оскільки слідчим суддею не з'ясовано повно і всебічно всі обставини, що мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, оскаржувана ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому на підставі ст.ст.407, 409, 412 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали - про застосування до підозрюваної ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Колегія суддів, оцінивши наведені обставини у сукупності, вважає, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою є співмірним із наявним ризиком, зможе цьому ризику запобігти (на відміну від інших запобіжних заходів), та відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.
Дані про те, що підозрювана за станом здоров'я не може утримуватися в умовах установи попереднього ув'язнення, в матеріалах провадження відсутні.
В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абз.8 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, суд має дискреційні повноваження при вирішенні вказаного питання.
Вирішуючи питання щодо можливості одночасного визначення при застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою розміру застави, колегія суддів враховує те, що підозрювана раніше не судима, має постійне місце роботи та стабільне джерело доходу.
Вказані обставини не спростовують наявності ризиків, про які ідеться в клопотанні, та неможливості цим ризикам запобігти шляхом застосування до підозрюваної іншого ніж тримання під вартою запобіжного заходу, проте, в цьому випадку, є підставою для визначення одночасно із застосуванням до підозрюваної ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до положень п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, а також фактичні обставини кримінального провадження, майновий і сімейний стан підозрюваної, дані про її особу, наявність ризиків, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу щодо підозрюваної - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, не буде завідомо непомірним для підозрюваної, в той же час буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, у разі її внесення.
Таким чином, подана прокурором апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши з 18 червня 2025 року до 16 серпня 2025 року включно, залишати в період часу з 23:00 год. до 05:00 год. наступного дня, житло за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язано підозрювану, виконувати обов'язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну власного місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, скасувати.
Клопотання слідчого задовольнити частково, застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 14 серпня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити одночасно із застосуванням до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, МФО 820172.
Роз'яснити, що підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч 5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та/або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі їх наявності).
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання нею покладених обов'язків, застава буде звернена на користь держави та до неї може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали щодо ОСОБА_6 направити слідчому, процесуальному прокурору у кримінальному провадженні - для виконання, підозрюваній ОСОБА_6 - для вручення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4