Справа № 944/3238/24
Провадження №2-ві/944/4/25
07.08.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі
головуючого судді Поворозника Д.Б.
за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.
розглянувши заяву представника позивача адвоката Манукян Марти Андріївни про відвід головуючого судді Колтуна Юрія Мирославовича в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності,
У провадженні судді Яворівського районного суд Львівської області Колтуна Ю.М. цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності.
29 липня 2025 року представником позивача адвокатом Манукян М.А. подано заяву про відвід судді Колтуна Ю.М. На обґрунтування заяви зазначає, що 02.05.2025 суддею винесено ухвалу про витребування від позивача оригіналів документів, які були подані із зустрічним позовом відповідачем. Такі діяння позивач ОСОБА_1 розцінює як створення умов для її кримінального переслідування. Крім цього, на думку представника позивача, вказаною ухвалою суду грубо порушено права позивача та її покійного батька Каралюс В.М., що може вказувати на заінтересованість судді у веденні справи з лобіюванням інтересів відповідача. Враховуючи вище вказані обставини 24.07.2025 ОСОБА_3 було подано скаргу до Вищої ради правосуддя. На переконання представника позивача, суддя Колтун Ю.М. не може забезпечити справедливий та неупереджений розгляд справи та підлягає відводу.
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області Колтуна Ю.М. від 04 серпня 2025 визнано заяву про відвід судді необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2025, дана заява про відвід судді Колтуна Ю.М., передана судді Поворознику Д.Б. для розгляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Як передбачено ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що участь сторін не визнавалась суддею обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Оцінивши доводи та дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до такого висновку.
Підстави для відводу передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 39 ЦПК України, заявник заявляючи відвід на підставі п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Як вбачається із заяви адвоката Манукян М.А., підставою для відводу судді зазначено обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Разом з тим, порядок вирішення процесуальних питань головуючим, зокрема щодо вирішення питання про задоволення клопотання про витребування документів, на що заявник покликається як на обставину, що викликає сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Колтуна Ю.М. та може вказувати на заінтересованість судді у веденні справи з лобіюванням інтересів відповідача, суд не вважає такими, що можуть слугувати підставою для відводу головуючого судді у справі.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
А тому незгода сторони із прийнятим суддею певного судового рішення не є підставою для недовіри останньому, що передбачено частиною 4 ст.36 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Суд зауважує, що наявність у заявника підозр без подання доказів не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір, поки не доведено інше.
Доведення факту наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів, є обов'язком учасника провадження, яким заявлено відвід, а також обмежує зловживання з боку недобросовісних учасників процесу.
Жодними належними та обґрунтованими доказами не підтверджено припущення заявника щодо наявності сумнівів в неупередженості, або заінтересованості судді у розгляді даної справи, за наведених мотивів, а тому такі покликання не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року.
Слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
При цьому, особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведене протилежне.
Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві представника позивача ОСОБА_1 адвоката Манукян М.А., не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді Колтуна Ю.М. у наслідках розгляду цієї справи, а зводяться до суб'єктивних, без логічного підґрунтя надуманих припущень представника позивача щодо необ'єктивності судді, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Інших доводів про заінтересованість судді у результаті розгляду справи та/або про обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, стороною позивача не зазначено та судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Манукян М.А. про відвід судді Яворівського районного суду Львівської області Колтуна Ю.М. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 41 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Манукян Марти Андріївни про відвід головуючого судді Колтуна Юрія Мирославовича в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності.
Ухвала є остаточною та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.Б. Поворозник