Справа № 456/4112/23
Провадження № 2/456/62/2025
про залишення позовної заяви без розгляду
04 серпня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» до ОСОБА_1 про відшкодування регресної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника,
Позивач Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 341100,01 грн та судові витрати по справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» до ОСОБА_1 про відшкодування регресної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника. Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 01.09.2023 у приміщенні суду в м. Стрию Львівської області по вул. Шевченка, 89. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.11.2023 закрито підготовче провадження в справі за позовною заявою Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» до ОСОБА_1 про відшкодування регресної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 27.11.2023 об 11:00 в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: Львівська область, місто Стрий, вул. Шевченка, 89.
Справу неодноразово було призначено до розгляду в судових засіданнях, проте, з незалежних від суду причин, такий не відбувся.
В судові засідання, призначені на 28.05.2025 та 04.08.2025 представник позивача Іваницька С.В. не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання (особиста розписка та повідомлення на електронну адресу позивача, яке доставлене). Заяви про розгляд справи за її відсутності суду не подавала.
Сторона відповідача, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, подала заяву про розгляд справи за їх відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Так, згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відтак позивач повинен сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду в справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Разом з тим, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд неодноразово викликав у судове засідання позивача з метою з'ясування обставин справи, проте представник позивача в судові засідання не з'являвся, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, а тому в суду відсутня можливість всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінити докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Таким чином, у силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що представник позивача двічі не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на те, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку з неявкою сторін, представник позивача належним чином був повідомлений про місце, дату і час судових засідань, проте двічі поспіль у судове засідання не з'явився, суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи для виклику сторін по справі призведе до затягування її розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 310/12817/13, від 22 вересня 2021 року в справі № 465/205/17 та від 28 жовтня 2021 року в справі № 465/205/17.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Окрім того, суд звертає увагу, що позивач із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем протягом тривалого часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою, свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2025 року в справі № 203/4777/20 (провадження № 61-1574св25).,
В порушення зазначеної норми процесуального права та незважаючи на вжиті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем своїх прав, останній не виконав покладені на нього процесуальні обов'язки та двічі поспіль у судове засідання не з'явився без поважних причин (доказів зворотного не надано), заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» до ОСОБА_1 про відшкодування регресної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника, слід залишити без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не порушує права та інтереси як позивача, за яким відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України зберігається право звернутися до суду повторно, так і відповідача.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 04.08.2025, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 04.08.2025, а датою складення повного тексту судового рішення 07.08.2025.
Керуючись ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, 260ЦПК України, суд
Позовну заяву Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» до ОСОБА_1 про відшкодування регресної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 07.08.2025.
Суддя Л.В.Гула