Справа № 947/28905/25
Провадження № 1-кп/947/1176/25
05.08.2025 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025164480000337 від 25.06.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Республики Молдова, с. Чобручі, молдована, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 17.10.2023 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, на підставі ст..ст.75,76 ч.1 п.1,2 КК України, від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
Так, ОСОБА_3 , 24.06.2025 року приблизно о 21:00 годині, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Щоглова, (більш точну адресу досудовим розслідуванням не встановлено), шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яка знаходилась в полімерному пакеті.
Після чого зазначену психотропну речовину почав незаконно зберігати при собі для особливого вживання, без мети збуту.
В подальшому, 24.06.2025 року приблизно о 22 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Щоглова, 10, був зупинений працівниками поліції які в нього виявили та в подальшому в ході огляду місця події вилучили полімерний пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP кількісним вмістом 0,159 г., яку ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачена ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченій, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу винною, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченою проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 цього Кодексу, є нетяжким злочином, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України віднесений до кримінальних проступків.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до постанови старшого дізнавача сектору дізнання ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 23.07.2025 року речовим доказами у кримінальному провадженні визнано сейф-пакет №100585500 який містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, кількісним вмістом 0,159г.Речовий доказ передано на зберігання речових доказів ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відповідно до квитанції №001302.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання обвинуваченим вини у скоєнні кримінального правопорушення, каяття у скоєному та усвідомлення суспільної небезпеки свого діяння.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше судимий, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному. Крім того суд бере до уваги повне визнання ОСОБА_3 вини, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень, покарання йому слід призначити у виді обмеження волі.
Судом встановлено, що вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 17.10.2023 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, на підставі ст..ст. 75,76 ч.1 п.1,2 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Частина 1 ст. 71 КК України містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або частково приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає остаточне покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання про призначення ОСОБА_3 остаточного покарання у виді обмеження волі із врахуванням вимог ст.71,72 КК України, що в свою чергу відповідатиме основній меті його призначення - виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде необхідним та достатнім.
Підстав для застосування ст.69,75 КК України суд не вбачає.
Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/116-25/15719- НЗПРАП від 17.07.2025 року вартість процесуальних витрат становить 5348 гривень 40 копійок.
Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставіст.71,72КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 17.10.2023 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - не обирався.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , рахувати з моменту взяття під варту в порядку виконання вироку.
Речовий доказ - сейф-пакет №100585500 який містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, кількісним вмістом 0,159г.Речовий доказ передано на зберігання речових доказів ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відповідно до квитанції №001302 - після набрання вироком законної сили знищити.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на залучення експертів в розмірі 5348 гривень ( п'ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей,передбаченихст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1