Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/843/25
Провадження № 2-о/499/42/25
Іменем України
"06" серпня 2025 р. селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:1)який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Як вбачається з поданої заяви стороною заявника не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; також не зазначено доказів, що підтверджують факт.
Ч.2 ст.318 ЦПК України встановлює, що до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
До заяви не додано доказів, що підтверджують цей факт, окрім копії трудової книжки факт належності якої і просить заявник встановити.
До компетенції суду віднесено встановлення фактів, якщо: у відповідності до закону він породжує юридичні наслідки, а крім цього заявник не може підтвердити іншим шляхом (отриманням або відновленням загублених документів або внесенням виправлень до актового запису). Відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України заявник разом із заявою про встановлення факту зобов'язаний надати докази про те, що він не може іншим шляхом, ніж судовий, довести вищезазначений факт. Таким чином, виходячи з даної норми, заявник повинен надати докази того, що він намагався вирішити дане питання досудовим способом та отримав відмову про це. Звертаю увагу заявника на те, що у даній категорії справ заявник зобов'язаний першочергово всі питання по доведенню даного факту вирішити у тих організаціях, в обов'язок яких входить зміна, відновлення, виправлення помилок, і тому подібне.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Заявник посилається на наявність помилки у атестаті про повну загальну середню освіту № НОМЕР_1 , проте на докази про це не надає та не зазначає, про їх витребування не заявляє. Крім того про неможливість їх подання також не посилається.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Натомість позивачем не виконано вимогу п. 6 ч. 3ст. 175 ЦПК України, а саме у заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання даного питання, якщо такі проводилися.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (частина 1 статті 177 ЦПК).
Частиною сьомою статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Дана позовна заява подана до суду в електронній формі, та містить відмітку, що документ сформовано в системі Електронний суд.
Заінтересованою особою у справі заявник визначив Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області.
Однак, сторона позивача не додала докази надсилання заінтересованій особі - Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
До позовної заяви додано квитанцію № 4129876 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - «Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області».
Отже стороною позивача не дотримано вимоги частина 1 статті 177 ЦПК України.
З дослідженої позовної заяви вбачається, що стороною позивача у справі в порушення п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.4 ст.175 ЦПК України встановлено якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Стороною позивача до позову не додано документ, про сплату судового збору, або не зазначено підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175,177, 185, 315-318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення- залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити вищевказані недоліки заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали.
Роз'яснити заявнику, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяР. М. Тимчук