Справа № 348/1958/25
06 серпня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа: Надвірнянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування, -
До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 04.08.2025 звернулась представника позивача адвокат Неште А.І. в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на: 1/2 (одну другу ) частки земельної ділянки, кадастровий номер 2624086801:03:005:0062 площею 0,1122 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства; право власності у порядку спадкування на 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки, кадастровий номер 2624086801:02:001:0004, площею 0,1357 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, прихожу до висновку, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), а саме:
Відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно із ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Формою розгляду справ цивільної юрисдикції є провадження (позовне, наказне та окреме).
Враховуючи характер позовних вимог, спір повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, відповідно до ч.3 ст.15 ЦПК України.
Справа позовного провадження характеризується наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.
Отже, передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав і обов'язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
Діючим законодавством передбачений порядок отримання спадкового майна у власність.
В обґрунтування свого позову, позивач не зазначив які саме їх права, свободи та охоронювані законом інтереси порушені міською радою, якими діями їх порушено, та чому вирішення цього спору є неможливим без судового втручання, оскільки відповідно до ст.4 ЦПК України до суду можна звертатись за захистом свої прав, свобод і охоронюваних законом інтересів.
Разом з тим, у позові неправильно визначений суб'єктивний склад учасників процесу.
Враховуючи умови розгляду справ про спадкування у судовому порядку (пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування»), відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При їх відсутності, та відсутності спадкоємців, які усунуті від права на спадкування, спадкоємців, які не прийняли або відмовились від прийняття спадщини - відповідачами по зазначеній справі є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За заповіту ОСОБА_2 встановлено, що вона заповіла - земельну ділянку площею 0,4979 га ,згідно державного акту на право приватної власності на землю I-IФ № 042545 в рівних долях синові ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та онукові ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Домоволодіння АДРЕСА_1 - заповіла своєму синові ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За матеріалами позову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 за заповітом. Спадкоємець ОСОБА_2 прийняв спадщину.
У такому разі, якщо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 , саме ОСОБА_3 повинен бути зазначений співвідповідачем, або інші спадкоємці за наявності. За відсутності спадкоємців, то відповідачем повинна бути територіальна громада.
Щодо зазначеної особи позивач повинен виконати вимоги ст.ст.175,177 ЦПК України: зазначити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб), місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, та надати копії позовної заяви, копії всіх доданих до позову документів.
Крім того, позовна заява подана з порушенням статті 177 ЦПК України, відповідно до вимог якої, позивач повинен до позовної заяви додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 2 ч. 1ст. 176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Суд також звертає увагу на те, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 цього Закону(далі - нормативно-правові акти з оцінки майна),і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна(акта оцінки майна)від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах)оцінки майна,що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1ст. 9 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
В порушення вказаних вимог закону в доданих до позовної заяви матеріалах не міститься звіт про оцінку майна, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Слід звернути увагу, що за договором про дарування від 18.07.2025 предмет дарування - 1/2 (одна друга ) частка земельної ділянки, кадастровий номер 2624086801:03:005:0062 площею 0,1122 га, яка розташована по АДРЕСА_1 оцінена в сумі 57 000 грн, в той же час позивач у позові половину цієї земельної ділянки оцінює в сумі 15358 грн.
З огляду на викладене, позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір.
Крім того, Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідно до роз'яснень п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. Нотаріус може бути лише відповідачем в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, як спір про право.
Звертаю Вашу увагу на те, що при поданні уточненого позову та додаткових документів, позивач повинен виконати вимоги ст.177 ЦПК України щодо надання копії уточненого позову та копій доданих до позову документів відповідно до кількості осіб, що приймають участь у справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У такому вигляді позов не може бути прийнятий, оскільки за формою та змістом складений в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк, тому підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку необхідного для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України суддя,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Запропонувати позивачам в строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху привести заяву у відповідність з вимогами ст.ст. 175,177 ЦПК України шляхом усунення вищевказаних недоліків, уточнення позовної заяви та надання квитанції про сплату судового збору.
3.Роз'яснити, якщо позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивачі не усунуть недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
4.Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Солодовніков Р.С.