Справа № 216/5880/25
провадження 1-кс/216/1941/25
іменем України
25 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001079 від 07.05.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у відношенні:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, є громадянином України, має професійно-технічну освіту, військовослужбовець ЗСУ за мобілізацією - стрілець-снайпер 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на обліку як особа, що самовільно залишила військову частину, одружений, утриманців не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 24.02.2025 вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 126, ч. ст. 162, ст. ст. 70 КК України до штрафу у розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу дев'яносто) грн, покарання не відбуте,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
24.07.2025 до Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, яким слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування, з покладенням додаткових обов'язків.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041230001079 від 07.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год 30 хв 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2109-ІХ від 24.02.2022.
В подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз - Указом Президента України № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом № 4356- IX від 16.04.2025.
Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.
На виконання цього Указу Президента України та визначених завдань, з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 року підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, здійснено призов солдата ОСОБА_4 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця-снайпера 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штормової роти, який 14.12.2024 самовільно залишив частину.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Будучи військовослужбовцем Збройних сил України за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Незважаючи на це, військовослужбовець ОСОБА_4 , усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання, став на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, відповідно до статті 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Пункт «b» статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Водночас, згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждало! особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може буди підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводження чи покарання, а також в порушення вимог п. п. 3, 14 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, з особистих неприязних мотивів, маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, в період часу з 09.09.2024 по 17.04.2025, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, вимог Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з мотивів давньої особистої неприязні, умисно, систематично вчиняв домашнє насильство, а саме - психологічне та фізичне насильство відносно потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є його дружиною, знаходячись за місцем її проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , з якою він перебуває у сімейних та близьких відносинах, та інших місцях Центрально-Міського району м. Кривого Рогу, систематично вчиняв по відношенню до ОСОБА_7 , фізичне та психологічне насильство, яке виразилось у погрозах фізичною розправою, безпосередньо фізичною розправою, штовханиною, висловлюванні словесних образ, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні, а також спричинення легких тілесних ушкоджень, що призвело до психологічних та фізичних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_7 та спричинило відчуття глибокого душевного страждання, поєднаного з формуванням внутрішнього психологічного конфлікту, втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки і позитивних емоцій та придбанні негативних переживань, тощо.
Так, 09.09.2024 о 08:30 годині ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , смикав її за одяг, після чого однією рукою схопив її за волосся, а другою рукою наніс один удар по голові, чим спричинив останній психологічне страждання та фізичний біль.
За вищевказаним фактом, уповноваженими на те посадовими особами Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 016415 від 17.09.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 21.10.2024 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову, якою останнього визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та його притягнено до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 17.09.2024 о 17:00 годині ОСОБА_4 , знаходячись у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , після чого однією рукою схопив її за волосся, а другою рукою наніс один удар по голові, а також душив, чим спричинив останній психологічне страждання та фізичний біль.
За вищевказаним фактом, уповноваженими на те посадовими особами Криворізького РУТІ ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 413398 від 17.09.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 09.10.2024 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову, якою останнього визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 02.11.2024 о 12:00 годині ОСОБА_4 , знаходячись у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , а також погрожував їй фізичною розправою, чим спричинив останній психологічне страждання та викликав у неї побоювання за свою безпеку.
За вищевказаним фактом, уповноваженими на те посадовими особами Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 644912 від 03.11.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 07.01.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову, якою останнього визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 03.11.2024 о 10:00 годині ОСОБА_4 , знаходячись у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , хапав за руки, штовхав та долонею завдав удар один удар в ділянку обличчя зліва, чим спричинив останній психологічне страждання та фізичний біль.
За вищевказаним фактом, уповноваженими на те посадовими особами Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 644470 від 03.11.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 31.01.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову, якою останнього визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 18.12.2024 о 08:40 годині ОСОБА_4 , знаходячись біля подвір'я будинку за адресою: АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , а також погрожував їй фізичною розправою, чим спричинив останній психологічне страждання та викликав у неї побоювання за свою безпеку.
За вищевказаним фактом, уповноваженими на те посадовими особами Криворізького РУН ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 574459 від 18.12.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 10.01.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову, якою останнього визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 17.04.2025 о 19:00 годині ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , чим спричинив останній психологічне страждання.
За вищевказаним фактом, уповноваженими на те посадовими особами Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 407928 від 17.04.2025 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 15.05.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову, якою останнього визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 22.04.2025 о 13:55 годині ОСОБА_4 , знаходячись у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , після чого однією рукою схопив її за волосся, а другою рукою завдав декілька ударів по голові, чим спричинив останній психологічне страждання та фізичний біль.
За вищевказаним фактом, уповноваженими на те посадовими особами Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 413133 від 22.04.2025 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 21.05.2025 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову, якою останнього визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 14.12.2024 приблизно о 20:50 годині, ОСОБА_4 , знаходячись у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_7 , переслідуючи за мету приниження її гідності, формування у неї відчуття глибокого душевного болю, та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ображав та виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої ОСОБА_7 , після чого однією рукою схопив її за волосся, а другою рукою завдав ударів в ділянку голови справа, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми правої виличної області, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №794 від 06.06.2025 за своїм характером відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, та психологічне страждання і фізичний біль.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи з єдиним злочинним умислом, об'єднаною єдиною злочинною метою, кожного разу окремо, в період часу з 07.09.2024 по 22.04.2025, знаходячись за адресами: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_4 , з мотивів особистих взаємовідносин, вчиняв сварки зі своєю дружиною ОСОБА_7 , з якою перебуває у близьких та сімейних відносинах, в ході яких, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, вчиняв відносно своєї дружини ОСОБА_7 фізичне та психологічне насильство, яке виразилось у погрозах фізичною розправою, безпосередньо фізичною розправою, побоями, висловлюванні словесних образ, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою у її бік, приниження гідності, спричинення тілесних ушкоджень, що з огляду на кількість вчинених правопорушень в період часу, призвело до психологічних та фізичних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_7 та спричинило відчуття глибокого душевного страждання, поєднаного з формуванням внутрішнього психологічного конфлікту, втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки і позитивних емоцій та придбанні негативних переживань, тощо.
За правовою кваліфікацією, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомляється про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за ознаками: «домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких та сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи».
22 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126-1 КК України.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не заперечували.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126-1 КК України, складено і підписано 22 липня 2025 р. та вручено останньому 22 липня 2025 року о 18 год 45 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_11 ; висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_7 від 06.06.2025; висновком судово-психологічної експертизи потерпілої ОСОБА_7 від 15.07.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 016415 від 17.09.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 21.10.2024;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 413398 від 17.09.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП; постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 09.10.2024;протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 644912 від 03.11.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП; постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 07.01.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 644470 від 03.11.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 31.01.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 574459 від 18.12.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП; постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 10.01.2025;протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 407928 від 17.04.2025 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП; постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 15.05.2025;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 413133 від 22.04.2025 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 21.05.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово застосовував фізичне і психологічне насильство до потерпілої ОСОБА_7 , тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний і в подальшому, застосувавши насильство до потерпілої, може на неї впливати і змусити змінити її показання які викривають підозрюваного.
Окрім цього суд враховує, що підозрюваному відомі анкетні дані і місце мешкання свідків, які є сусідами підозрюваного, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою зміни показів в майбутньому.
3.4.3. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення суд вважає його доведеним, оскільки хоча ОСОБА_4 раніше не судимий, але багаторазово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства щодо потерпілої ОСОБА_7 .
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним правопорушення, передбаченого ст. 126-1 ч.1 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
- відсутність на утриманні підозрюваного неповнолітніх дітей та інших утриманців;
- за станом здоров'я ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає.
- відсутність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;
- репутацію підозрюваного, який неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, а на даний час перебуває на обліку як особа, що самовільно залишила військову частину;
- майновий стан підозрюваного, який не має постійного офіційного доходу;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді є достатньо високим.
3.6. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у даному кримінальному провадженні
Як убачається із матеріалів, доданих до клопотання ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 126-1 КК України.
Так, санкцією ч.1 ст. 126-1 КК України передбачено покарання у виді штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Отже, враховуючи конкретні обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
1)прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора слідчого судді або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні чи суд про зміну свого місця проживання;
3) заборонити перебувати в місці спільного проживання із потерпілою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка постраждала від домашнього насильства, за адресою: АДРЕСА_2 ;
4) заборонити наближатися до місця мешкання потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка постраждала від домашнього насильства, а саме - до приміщення будинку АДРЕСА_2 на відстань ближче, ніж 50 метрів;
5) заборонити листування, телефонні переговори з потерпілою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Роз'яснити ОСОБА_4 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, а саме до 22 вересня 2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 30 липня 2025 року о 15 год 40 хв в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Слідчий суддя ОСОБА_12