Справа № 216/5545/25
провадження 1-кс/216/1957/25
іменем України
29 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
слідчого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001236 від 26.05.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армянськ, Автономної Республіки Крим, громадянин України, з вищою освітою, неодруженого, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за мобілізацією, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебуває у званні «солдат», на посаді зовнішнього пілоту (оператора) безпілотних літальних апаратів 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
28.07.2025 до Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, яким слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування, з покладенням додаткових обов'язків.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, знаходяться матеріали досудового розслідування №12025041230001236, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі ст. 24 ч. 1 п. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 року, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 року, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця й додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 перебуває у званні «солдат» перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 на посаді: зовнішнього пілоту (оператора) безпілотних літальних апаратів 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Будучи солдатом військової частини НОМЕР_1 , тобто військовою службовою особою, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Незважаючи на це, солдат ОСОБА_4 , усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з кримінальною протиправною недбалістю вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах: 26.05.2025 року приблизно о 12 годині 40 хвилин, у світлий час доби, водій ОСОБА_4 , керував автомобілем «ВАЗ 21120» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по асфальтному покриттю проїзної частини автодороги Р- 74, сполученням Кривий Ріг - Жовті Води, у Криворізькому р-н, Дніпропетровської області. В салоні автомобіля «ВАЗ 21120» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на передньому пасажирському перебував пасажир ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У ході подальшого руху, водій ОСОБА_4 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не ураховував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля «ВАЗ 21120» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та безпечно керувати ним, втратив керування над автомобілем, чим порушив вимоги п. п. 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
...б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- «12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
В результаті порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання дорожньо-транспортній пригоди, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21120» реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїхав на смугу зустрічного руху, після чого виїхав за ліву межу проїзної частини автодороги Р-74, де у подальшому контактував з нерухомою перешкодою у вигляді електричної опори № 307. Внаслідок чого пасажир ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляд: садна обличчя, закриті переломи 3-5 ребр ліворуч, закритий вивих голівки лівого стегна, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.
Між порушенням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. п. 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричиненням середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_7 , є прямий причинний зв'язок.
25 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що під час досудового слідства встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не заперечує.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, складено і підписано 25 липня 2025 р. та вручено останньому 25 липня 2025 року о 12 год 00 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом огляду місця ДТП від 26.05.2025, показаннями потерпілого ОСОБА_7 , висновком судово - автотехнічної експертизи № СЕ-19/112-25/9595-ІТ від 09.07.2025, висновком судово-медичної експертизи № 1153/50 від 24.07.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_4 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років;
- відсутність на утриманні підозрюваного неповнолітніх дітей та інших утриманців;
- за станом здоров'я ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає.
- проходження підозрюваним військової служби за мобілізацією;
- репутацію підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався;
- майновий стан підозрюваного, який має постійний офіційний доход;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді є низьким.
3.6. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у даному кримінальному провадженні
Як убачається із матеріалів, доданих до клопотання ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Так, санкцією ч.1 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Отже, враховуючи конкретні обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання сторони обвинувачення. - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та суду на визначений час;
2) не відлучатися за межі міста Кривого Рогу без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання
Роз'яснити ОСОБА_4 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_5 .
Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, а саме до 25 вересня 2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 01 серпня 2025 року о 15 год 40 хв в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Слідчий суддя ОСОБА_8