Справа № 203/5355/25
1-кс/0203/3165/2025
06 серпня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Трудове Мелітопольського району
Запорізької області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, утриманців не
маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 ,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, заявлене в рамках кримінального провадження №62025170030012311,-
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170030012311, відомості за яким внесено до ЄРДР 26.06.2025 року з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.402 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 01.08.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за фактом вчиненні непокори - відкритою відмови виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.
В наданому до суду клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необгрунтованість підозри, не доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. З огляду на це, дані про особу підозрюваного, його сімейний стан та стан здоров'я, просили обмежитись застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Згідно ч.ч.1,3,6 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.8 ст.176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.
Так, відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В обгрунтування поданого клопотання, підтриманого прокурором, останні посилалась на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також, що допитані в рамках кримінального провадження свідки проходять військову службу із підозрюваним в одній військовій частині.
Перевіряючи вказані доводи, слідчий суддя враховує, що з моменту вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення минуло майже три місяці.
Протягом вказаного часу, останній продовжував перебувати в місці дислокації військової частини, в подальшому проживав за місцем своєї реєстрації, як внутрішньо переміщеної особи, проходив лікування.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що протягом вказаного часу, маючи реальну можливість для цього, підозрюваний вчиняв дії з переховування від органів досудового розслідування, порушував встановлений законом порядок проходження військової служби, намагався вплинути на свідків у будь-який спосіб, або вчиняв інші дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять.
Останній раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, де постійно мешкає разом зі своєю дружиною, що є людиною з інвалідністю. Сам підозрюваний має ряд захворювань, з приводу яких на теперішній час проходить відповідне лікування згідно наданих до суду медичних документів.
Сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вказаних вище обставин та даних про особу підозрюваного, не є достатньою підставою для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи вік та сімейний стан підозрюваного, наявність у нього постійного зареєстрованого місця проживання, відсутність судимостей, а також фактичні обставини кримінального провадження, час, що минув з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що наведені слідчим та прокурором доводи та долучені до клопотання докази не свідчать про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків такого ступеня, які б зумовлювали необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави чи без такої), натомість застосування будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу не перебачено чинним кримінальним процесуальним законодавством України, в зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.131,132,176-178,183,188,199 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого, заявленого в рамках кримінального провадження №62025170030012311, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1