Номер справи 171/1096/25
Номер провадження 2/171/1143/25
(заочне)
11.07.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Ліпчанського С.М. за участю секретаря Бахтіярової Н.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Мар'їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
07.04.2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Мар'їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті батько постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена квартира належала батькові на праві власності на підставі акту про передачу житла в безоплатне користування, виданого Красногорівською міською радою 24 червня 1992 року. Право власності на квартиру було зареєстровано 26.08.1992 року в Селідовському Бюро технічної інвентаризації, про що свідчить штамп БТІ з печаткою на оригіналі акту.
Спадкоємцями першої черги після смерті батька є він та його мати (дружина спадкодавця) - ОСОБА_3 .
10.12.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі його заяви нотаріусом було відкрито спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 73425956.
16.12.2024 року до нотаріуса звернулась його мати ОСОБА_3 із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 на користь позивача.
19.02.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Ткаченко І.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька на майно, що складається з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовилася мати на користь позивача.
Позивачем було надано нотаріусу правовстановлюючий документ про належність майна спадкодавцю, а саме акт про передачу житла в безоплатне користування виданий Красногорівською міською радою 24.06.1992 року з відміткою Селідовського Бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності. Однак 19.02.2025 року отримав від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вихідним № 91/02-31.
Підставами відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - квартиру, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зазначено відсутність інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також неможливість підтвердження реєстрації в БТІ через відсутність паперового носія інформації (інвентарна справа) об'єкта нерухомого майна, яка залишилася на території бойових дій міста Мар'їнка Донецької області.
Просить позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з 3 (трьох) кімнат загальною площею 58,7 кв. м. та житловою площею 42,8 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За заявою позивача справу розглянуто без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить вирішити справу на розсуд суду.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в м. Красногорівка, Мар'їнського району, Донецької області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 виданого Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 27.04.2001 року.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.05.1985 року виданого «Красногоровским горсоветом Донецкой области», ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в м. Красногорівка, Мар'їнського району, Донецької області, його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06.08.2024 року виданою Покровським ВДРАЦС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_1 зареєстрована спадкова справа № 73425956 10.12.2024 року.
Квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту про передачу житла в безоплатне користування, виданого Красногорівською міською радою 24 червня 1992 року належить ОСОБА_2 . Право власності на квартиру було зареєстровано 26.08.1992 року в Селідовському Бюро технічної інвентаризації, про що свідчить штамп БТІ з печаткою на оригіналі акту.(а.с.14)
Згідно постанови приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.02.2025 року, 16.12.2024 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь сина спадкодавця ОСОБА_1 , заява зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 205/02-14.
Згідно постанови приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.02.2025 року, у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовлено.
Відповідно довідки від 15.07.2019 року № 7102-5000159196 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взятий на облік внутрішньо переміщеної особи.
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.
Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо законом або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позовній заяві вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.
Відповідно до змісту частини першої, другої статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першої статті 1221 Цивільного кодексу України ( в редакції що діяло до набрання чинності Закону України № 2923-IX від 23.02.2023)визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку,установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (пункт 1 частина друга статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що викладені обставини дають підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі та за позивачем необхідно визнати права власності на майно померлого спадкодавця в порядку спадкування за законом.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1225, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з 3 (трьох) кімнат загальною площею 58,7 кв. м. та житловою площею 42,8 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Ліпчанський