Номер справи 237/2506/23
Номер провадження 2-а/171/20/25
23.06.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ліпчанського С.М., з участю секретаря судових засідань Бахтіярової Н.В., розглянувши справу за позовом Бабаскіна Кирила Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
установив:
Бабаскін К. С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що 10 квітня 2023 року інспектором 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Колісник Наталією Сергіївною відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6808505 від 10.04.2023 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Суть адміністративного правопорушення з описом обставин, які зазначені в оскаржуваній постанові має наступний зміст: «10.04.2023 року о 00 год. 02 хв. за адресою м. Харків проспект Героїв Харкова, 251, водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами Комінтернівським районним судом м. Харкова, постанова 641/6896/20 від 03.11.2020 року, чим порушив п. 2.1.а. ПДР - керування т/з особою, позбавленою права керування т/з».
Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи та діючим нормам законодавства, а дану постанову вважають незаконною та такою що підлягає скасуванню, оскільки викладені у постанові обставини не підтверджуються жодним належним та допустимим доказом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення та наявність складу адміністративного правопорушення.
Головними елементами складу правопорушення є:
-об'єктивна сторона;
-суб'єкт.
У разі відсутності одного із елементів складу, притягнення особи до відповідальності виключається.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення, склад правопорушення відсутній в цілому. Обов'язок доведення наявності в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 4 статті 126 КУпАП покладається на осіб, які відповідно до КУпАП уповноважені виносити постанови про накладення адміністративних стягнень - на поліцейських.
ОСОБА_1 як військовослужбовець, майже весь час після повномасштабного вторгнення, знаходиться на передових позиціях лінії зіткнення на різних напрямках, безпосередньо приймаючи участь в бойових діях з військовими силами-агресора. 10.04.2023 року виконував завдання керівництва з супроводу своїх побратимів до військового госпіталю у м. Харкові. За адресою м. Харків, проспект Героїв Харкова, 251, до нього підійшла інспектор 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Колісник Наталія Сергіївна. Причиною звернення, як повідомила інспектор, стало те, що позивач перебуває в «комендантську годину» на вулиці та попросила надати документи для перевірки. Відразу після перевірки документів, інспектор поліції заявила, що позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Після зазначеного, позивач попросив інспектора надати докази вчинення ним правопорушення, а саме докази руху транспортного засобу та докази того, що саме позивач керував транспортним засобом. Сама по собі вимога інспектора пред'явити документи була незаконною, оскільки жодного порушення правил дорожнього руху позивач не вчиняв та виконував завдання керівництва з супроводу своїх побратимів до військового госпіталю у м. Харкові, що підтверджується перебуванням ОСОБА_1 у військовому однострої.
Перевіривши документи, інспектор вирішила написати оскаржувану постанову. При цьому, із жодним з доказів правопорушення інспектор поліції позивача не ознайомила.
У свою чергу, жодного розгляду справи проведено поліцейським не було. Поліцейський не роз'яснював прав позивачеві як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим грубо порушив вимоги КУпАП та процесуальні права позивача. Отже, з'ясування обставин, що мають значення для справи, з боку поліцейського виконано не було.
Встановивши дані позивача, поліцейський нехтуючи своїми обов'язками, встановленими КУпАП, склав відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення на останнього без жодного належного розгляду справи та без доказів того, що саме позивач керував автомобілем.
При винесенні постанови, поліцейський незаконно розглянув справу із суттєвими процесуальними порушеннями прав позивача, а саме: не дав йому можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі, проігнорував виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Такими діями поліцейський грубо порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП, а відтак і весь процес розгляду справи.
Окрім того, до оскаржуваної постанови не додано жодного доказу на підтвердження того, що позивач позбавлений права керувати транспортними засобами.
Під час розгляду справи, поліцейський в основу прийнятого рішення не покладає жодного належного доказу, оскільки графа № 7 Постанови «До постанови додається» не містить жодного документа на підтвердження того, що позивач був позбавлений права керування транспортним засобом. Отже, постанова за відсутності доданих до неї доказів є незаконною.
В постанові, поліцейським вказується, що 10.04.2023 о 00 год. 02 хв. позивач керував транспортним засобом. Однак це не відповідає дійсності та не підтверджується жодним із доказів. Поліція не має жодного доказу, який би свідчив про факт керування позивачем транспортним засобом о 00 год. 02 хв. як про те вказано в постанові.
Поліцейський же, який виніс постанову, не вказав в ній та не додав до неї жодного беззаперечного та допустимого доказу наявності факту керування транспортним засобом з боку позивача. Поліцією жодним чином не доведено того, хто саме керував автомобілем в розумінні поняття керування транспортним засобом де останнє, слід розуміти як виконання особою функцій водія під час руху такого засобу.
Просить позов задовольнити. Визнати поважними причини пропуску строку для подання позовної заяви, поновити пропущений строк для подання позовної заяви з підстав вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду та відкрити провадження у справі. Скасувати постанову серії ЕАС № 6808505 від 10.04.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Колісник Наталією Сергіївною, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП та провадження у адміністративній справі відносно позивача закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
05.06.2023 року представник Департаменту патрульної поліції надав відзив на позовну заяву, в якій просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач ігноруючи рішення суду в частині позбавлення його спеціального права на керування транспортними засобами, 10.04.2023 року о 00-02 год. за адресою: м.Харків, проспект Героїв Харкова, 251, керував транспортним засобом «Chevrolet Nubira» номерні знаки НОМЕР_1 , чим дійсно порушив ПДР України, в результаті чого стосовно нього винесена постанова серії ЕАС № 6808505 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вважають, що правові підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бабаскін К.С. не з'явилися, подали заяву до суду про розгляд справи без їх участі.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що згідно з постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6808505 від 10.04.2023, винесеною УПП в Харківській області інспектором поліції Колісник Н.С. 3 бат. 1 рота, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.10.2020 у справі № 641/6896/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. та позбавлено права керування строком на три роки.
Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 317 та 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
КУпАП не передбачає втрати законної сили постановою, яка набрала законної сили у встановленому законом порядку, у іншій спосіб аніж її скасування.
Вказане свідчить, що станом на 10.04.2023 (дата складання оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6808505) постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.10.2020 у справі № 641/6896/20 набрала законної сили.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків..
Згідно зі ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що станом на час винесення оскаржуваної постанови позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, про що був обізнаним та усвідомлював, здійснюючи дії щодо керування автомобілем після ухвалення відповідного судового рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, проте, здійснював керування автомобілем.
Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом досліджено наданий відповідачем відеозапис з бодікамери працівника поліції, яким підтверджується факт керування позивачем транспортним засобом та дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновків про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та закриття провадження у справі не має, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову Бабаскіна Кирила Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя С.М.Ліпчанський