Провадження № 3/742/1193/25
Єдиний унікальний № 742/4077/25
05 серпня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Сірій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від в/ч НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посада: офіцер ГПС та В в/ч НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП -
02.08.2025 р., близько 01 год. 30 хв., молодший лейтенант ОСОБА_1 в умовах особливого періоду проявив недбале ставлення до військової служби, а саме: без дозволу оперативного чергового покинув місце бойового чергування, чим порушив ст.ст.11,14,16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі та розстрочення сплати штрафу.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП виходячи з наступного.
Диспозицією ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Безпосереднім об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
З об'єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов'язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов'язків. Неналежне виконання службових обов'язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов'язків.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 р., введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України.
Суб'єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими, згідно з приміткою до ст.172-13 КУпАП, розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Згідно із абзацами 1, 2 статті 11, статті 16, абзацами 1, 24 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, підтверджується дослідженими під час розгляду справи доказами, а саме: протоколом в/ч НОМЕР_1 № 6 про військове адміністративне правопорушення від 04.08.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Факт залишення місця бойового чергування ОСОБА_1 не заперечується, що підтверджується наданими власноручно ним письмовими поясненнями та узгоджуються з поясненнями інших військовослужбовців.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 в умовах особливого періоду проявив недбале ставлення до військової служби, а саме: без дозволу оперативного чергового покинув місце бойового чергування, що передбачене диспозицією ч.2 ст.172-15 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість уповноваженої особи, яка складала протокол про військове адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 у результатах розгляду справи або притягненні останнього до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність, суд визнає щире каяття. Обставин, які б обтяжували відповідальність, судом не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.
З врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майнового стану, ступеня його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих вину обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті - у виді штрафу.
Згідно ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо, тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_1 та його соціальний статус, з огляду на значну суму штрафу, суд вважає за можливе задовольнити заяву про розстрочку суми штрафу та розстрочити виплату штрафу на 4 місяці із розрахунку по 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень щомісячно.
Згідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. Тобто, дана норма Закону не поширює свою дію на категорію справ про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн, оскільки учасниками судового провадження будь-яких інших даних про те, що особа звільнена від сплати судового збору надано не було.
Керуючись ст.ст.23, 33,40-1, ч.2 ст.172-15 КУпАП,ст.ст.283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.00 к.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання даної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП в частині накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень строком на 4 (чотири) місяці, зобов'язавши його сплачувати по 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з серпня 2025 року.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.Г. Павлов