ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/751/25
провадження № 2-а/753/114/25
05 серпня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного міста Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,-
Позивач ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Отрох А.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження.
В обґрунтування позову зазначає, що 24.12.2024 року отримав постанову Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №753 про притягнення його до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Разом з тим, вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення №753 від 18.12.2024 року та постанова про адміністративне правопорушення №753 від 24.12.2024 року складені з грубим порушенням та не відповідає вимогам КУпАП, оскільки в ньому зазначено, що ОСОБА_1 не виконав свій військовий обов'язок, що не відповідає диспозиції статті 210-1 КУпАП, тобто зі змісту оскаржуваної постанови неможливо достовірно встановити, в якій саме формі вчинено адміністративне правопорушення. Крім того, він має право на відстрочку, оскільки його батько є особою з інвалідністю ІІ групи.
З огляду на викладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 753 від 24.12.2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін (а.с. 39).
29.01.2025 року та 12.06.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли письмові пояснення, в яких представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування посилається на те, що 12.11.2024 року відповідачем за допомогою АТ «Укрпошта» цінним листом з описом вкладення на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлено повістку № 1142181 про виклик, з метою уточнення даних позивача, на 25.11.2024 року о 09 год. 00 хв. Зазначене поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про належне повідомлення позивача. Разом з тим, 25.11.2024 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неявки не повідомив, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 23-30, 48-57).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Отрох А.В. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява, в якій вона підтримала позов, просила суд його задовольнити та розглядати справу без її участі та без участі позивача.
У судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що 12.11.2024 року відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 1142181.
Зі змісту повістки вбачається, що ОСОБА_1 належить з'явитися за адресою: АДРЕСА_2 при ІНФОРМАЦІЯ_3 25.11.2024 року о 09 год. 00 хв. для уточнення даних (а.с. 26, 54-55).
Конверт з повісткою № 1142181 повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується Довідкою АТ «Укрпошта» з відбитком штемпелю поштового відділення зв'язку (а.с. 29).
Доказів того, що позивач при уточненні персональних даних повідомив відповідачу іншу адресу, до матеріалів справи не надано.
18.12.2024 року в присутності ОСОБА_1 , головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 складено Протокол №753 про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 26).
Зі змісту протоколу вбачається, що 18.12.2024 року о 10 год. 10 хв. встановлено, що 12.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 1142181 про виклик на 25.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина ОСОБА_1 , зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №01020451850 та трекінгом з сайту АТ «Укрпошта» однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п. 3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року в частині неявки за викликом на 25.11.2024 року згідно повістки №1142181 до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 26).
Копію протоколу №753 від 18.12.2024 року про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач ОСОБА_1 отримав особисто, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу. Вказане не заперечувалось сторонами.
24.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 у присутності позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Отрох А.В. розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідком чого складено Постанову №753 від 24.12.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 14, 27, 56).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що Протоколом про адміністративне правопорушення від 18.12.2024 №753 складеного головним спеціалістом командування ОСОБА_2 , зафіксовано, що 12.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку №1142181 про виклик на 25.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина ОСОБА_1 .
29.11.2024 оператором поштового зв'язку АТ «Укрпошта» в довідці про причини повернення поштового відправлення (Форма 20) проставлено відмітку, що «адресат відсутній за вказано адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №0610206451850 та трекінгом з сайту «Укрпошта».
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомив, що не прибув в дату, зазначену у повістці, оскільки отримав сповіщення про надходження поштового відправлення лише 03.12.2024 року, однак доказів підтвердження надати не зміг.
З огляду на викладене, у діях ОСОБА_1 виявлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з цим не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону «Про військовий обов'язок та військову службу», п. 3 додатка 2 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року в частині неявки за викликом на 25.11.2024 року згідно повістки №1142181 до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Оскаржуваною Постановою №753 від 24.12.2024 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (а.с. 14, 27, 56).
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз. 1 п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз. 2, 3 п. 34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, у розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач ОСОБА_4 вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, за викликом не прибув, причини неприбуття відповідачу не повідомив.
З приводу тверджень позивача про те, що він має право на відстрочку, оскільки його батько є особою з інвалідністю ІІ групи, не заслуговують на увагу, оскільки ця обставина сама по собі не звільняє його від обов'язку з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, оскільки відповідно до законодавства, відстрочка не є безумовною, а потребує підтвердження відповідними документами та/або рішень уповноважених органів.
Доводи представника позивача, що з оскаржуваної постанови неможливо достовірно встановити, в якій саме формі позивачем вчинено адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Зокрема, в постанові зазначено час, місце, суть правопорушення, норма закону, яка передбачає відповідальність за вчинене порушення, обставини справи, докази, що були покладені в основу прийнятого рішення, а також мотиви, з яких орган (посадова особа) визнав позивача винним у вчиненні правопорушення. Формулювання, що викладені в постанові, є достатніми для розуміння, в чому саме полягала протиправна поведінка позивача, а також які саме дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд не вбачає порушень вимог до форми та змісту постанови, які б унеможливлювали розуміння суті обвинувачення або перешкоджали реалізації позивачем свого права на захист, а тому підстави для скасування постанови за цим аргументом - відсутні.
Докази порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Натомість, зі змісту протоколу та оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу були роз'яснені права, закріплені у ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ОСОБА_4 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - 24.12.2024 о 10 год. 30 хв., письмово виклав свої пояснення щодо змісту протоколу, копію протоколу та оскаржуваної постанови отримав під підпис.
Отже, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, обґрунтовано, тобто, з урахуванням всіх обставин, які мали значення для її прийняття.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, залишивши оскаржувану постанову без змін.
Відповідно до ст.ст. 132, 139 КАС України, враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового зборі в сумі 1 211,20 грн. необхідно віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6-9, 72-77, 132, 139, ч.4 ст.229, ст.ст.241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Л.М. Осіпенко