Справа № 367/1976/25
Іменем України
05 серпня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував тим, що 22 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №22.05.2024-100000854, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 98 днів. Процентна ставка фіксована у розмірі 1.35% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 гривень. Внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 серпня 2024 року становить 13742 грн 29 коп., з яких: 5523 грн 04 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 5219 грн 25 коп. - заборгованість по процентах, 3000 грн - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Відповідачем здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова оплата по кредиту: 03 червня 2024 року в розмірі 1810 грн 26 коп. та 14 червня 2024 року в розмірі 1810 грн 26 копійок.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує просив стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №22.05.2024-100000854 від 22 травня 2024 року у розмірі 13742 грн 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 копійок.
28 травня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу роз'яснено його право на подання відзиву на позов. У встановлені судом строки відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22 травня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22.05.2024-100000854, який підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора Е795, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 гривень строком 98 днів до 27 серпня 2024 року.
Відповідно до п. 5 договору, процентна ставка у розмірі 1,35% за один день користування кредитом, застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування протягом всього строку, на який надається кредит, виражені в процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,13% = (6671,79 / 6000) / 98 х 100% (п. 6 договору).
Відповідно до п. 8 договору, комісія, пов'язана з наданням кредиту (далі - комісія, економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн 00 копійок. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до п. 12 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 25688.21%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 12671 грн 79 коп., загальні витрати за споживчим кредитом 6671 грн 79 копійок.
Відповідно до п. 13 договору, неустойка: 60 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 14 розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється законом (а.с. 13-18, 11)
Відповідач умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 27 серпня 2024 року має заборгованість у розмірі 13742 грн 29 коп. з яких: 5523 грн 04 коп. - основний борг, 5219 грн 25 коп. - проценти, 3000 грн - неустойка (а.с. 8)
Позивачем визнається, що на виконання умов договору, відповідач здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 3620 грн 52 копійки.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного кредитного договору банк надав відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався повернути суму кредиту в повному обсязі у визначений договором строк до 27 серпня 2024 року.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач заборгованість за кредитним договором не погашає, то суд, частково задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10742 грн 29 коп. з яких 5523 грн 04 коп. - основний борг, 5219 грн 25 коп. - проценти.
Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стані з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дію воєнного стану продовжено і він діє в Україні по теперішній час.
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором (офертою) № 22.05.2024-100000854 від 22 травня 2024 року в розмірі 3000 гривень.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" задовольняється частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1893 грн 58 коп., виходячи з розрахунку: 10742 грн 29 коп. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 13742 грн 29 копійок (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 22.05.2024-100000854 від 22 травня 2024 року в розмірі 10742 (десять тисяч сімсот сорок дві) гривні 29 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1893 (одну тисячу вісімсот дев'яносто три) гривні 58 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 05 серпня 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО