Справа № 157/1248/15-к
Провадження №1-кп/157/1/25
06 серпня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42015060000000081 від 22.07.2015 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велимче Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, директора СТОВ «Ратнівський аграрій», одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді заступника начальника - начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником влади та працівником правоохоронного органу, будучи включеним розпорядженням голови Камінь-Каширської районної державної адміністрації №151 від 10.07.2014 до складу робочої групи з питань вивчення законності функціонування приватних лісопереробних підприємств, 24.06.2015 проводячи обстеження місця здійснення господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення з використанням наданої йому влади, вирішив одержати від ОСОБА_9 неправомірну вигоду.
У подальшому ОСОБА_5 із метою реалізації свого протиправного плану, склавши 24.06.2015 довідку обстеження місця здійснення господарської діяльності, ознайомивши з нею ФОП ОСОБА_9 , повідомив останньому про необхідність явки в його робочий кабінет, що знаходиться в приміщенні Камінь-Каширської районної державної адміністрації за адресою: вулиця Воля, 2, м. Камінь-Каширський.
На виконання прохання ОСОБА_5 з'явитися до нього в робочий кабінет ОСОБА_8 08.07.2015, в робочий час, з'явився в службовий кабінет ОСОБА_5 , де обвинувачений, діючи умисно, з метою протиправного збагачення, повідомив ОСОБА_10 про можливість (необхідність) сплати останнім до Державного бюджету України 50 000 грн штрафу за виявлені в ході перевірки порушення законодавства про працю.
У подальшому ОСОБА_5 , у продовження реалізації свого злочинного плану та знаходячись 17.07.2015 близько 12 години у своєму службовому кабінеті за адресою: вулиця Воля, 2, м. Камінь-Каширський, діючи умисно, використовуючи надану йому владу у власних інтересах, із корисливих мотивів та переслідуючи мету одержання неправомірної вигоди, під час розмови з ОСОБА_11 висунув останньому вимогу передати йому 1000 гривень за неперешкоджання у здійсненні ним підприємницької діяльності та неініціювання питання притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю.
Того ж 17.07.2015 близько 12 години, в робочий час, перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: вулиця Воля, 2, м. Камінь-Каширський, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, службовою особою, яка займає відповідальне становище, з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 1000 грн за неперешкоджання у здійсненні ним підприємницької діяльності та неініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю.
Відразу після цього ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді заступника начальника - начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, є представником влади та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення з використанням наданої йому влади, перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: вулиця Воля, 2, м. Камінь-Каширський, висунув фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 вимогу про передачу йому на системній (постійній) основі 5000 гривень щомісячно за непроведення перевірок податкового законодавства та за неперешкоджання у здійсненні ним підприємницької діяльності.
Згодом, 05.08.2015 ОСОБА_5 із метою реалізації злочинного плану, будучи включеним розпорядженням голови Камінь-Каширської районної державної адміністрації №151 від 10.07.2014 до складу робочої групи з питань вивчення законності функціонування приватних лісопереробних підприємств, проводячи обстеження місця здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення з використанням наданої йому влади, вирішив використати та використав вказану обставину у власних інтересах як спосіб тиску на ОСОБА_8 з метою схилення останнього до систематичної передачі йому неправомірної вигоди, що було сприйнято ОСОБА_11 як реальна загроза подальшого здійснення його підприємницької (господарської) діяльності.
В продовження своїх злочинних дій, спрямованих на незаконне збагачення, 13.08.2015 о 10 год 31 хв ОСОБА_5 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: вул. Воля, 2, м. Камінь-Каширський, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень за непроведення перевірок підприємницької діяльності, одразу після чого був викритий співробітниками прокуратури Волинської області та УПЗСЕ УМВС України у Волинській області.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 винуватість в інкримінованому йому злочині не визнав. Показав, що неправомірної вигоди від ОСОБА_8 не вимагав та не отримував. Матеріали справи сфабриковані, а дії й показання свідка ОСОБА_8 є провокацією злочину зі сторони працівників міліції. Вся його діяльність була спрямована на узаконення ОСОБА_8 та іншими власниками пилорам своєї господарської діяльності та незареєстрованої найманої праці. Завдяки його роботі в складі робочої групи було легалізовано діяльність 10 суб'єктів господарської діяльності, офіційно працевлаштовано 45 працівників, у тому числі ОСОБА_8 - 2 працівників. Він не міг створити перешкод ОСОБА_8 у здійсненні ним підприємницької діяльності, оскільки на той час будь-які перевірки суб'єктів господарської діяльності були заборонені, тому притягнути ОСОБА_8 до відповідальності він не мав можливості. ОСОБА_8 дійсно приніс йому в кабінет гроші в сумі 3000 грн, які він машинально переклав у інший стіл. Проте, це була не неправомірна вигода, а плата за довідку забудовника, про яку його просив ОСОБА_8 , щоб виписати в лісгоспі лісодеревину без участі в аукціоні. Під час обшуку слідчий не роз'яснив йому право мати захисника й участі адвоката під час слідчої дії йому не забезпечили. Вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази не доводять його вини у вчиненні кримінального правопорушення, а тому просить його виправдати.
Захисник ОСОБА_7 заявив, що обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України ґрунтується на неналежних і недопустимих доказах. Кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_8 до прокуратури Житомирської області, яка була подана в час, коли заявник уже покинув м. Житомир та рухався в напрямку Волинської області. Частина слідчих дій була проведена ще до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Обшук у службовому кабінеті обвинуваченого проведений слідчим, який не був указаний в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та у відсутності захисника. Показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12 суперечать як матеріалам кримінального провадження, так і одне одному, що вказує на їх неправдивість. Свідок ОСОБА_8 співпрацює з працівниками поліції, що підтверджується неправомірно закритим відносно нього кримінальним провадженням за фактом незаконного перевезення лісодеревини. В кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 має місце провокація злочину, а тому обвинуваченого слід виправдати.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачення ОСОБА_5 ґрунтується лише на показаннях свідка ОСОБА_8 , до яких слід поставитися критично. Зібрані у справі докази свідчать, що ОСОБА_8 співпрацює з працівниками поліції, має серед них зв'язки, допомагає здійснювати їм оперативну діяльність. Кримінальне провадження за фактом незаконного перевезення ОСОБА_8 лісодеревини закрито на підставі документів сумнівного походження, що свідчить про невиправдано лояльне ставлення правників поліції до свідка. Все зазначене вказує на наявність провокації злочину зі сторони правоохоронних органів, здійснену відносно обвинуваченого через свідка ОСОБА_8 .
Попри невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина у скоєному підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що є фізичною особою-підприємцем та займається переробкою лісодеревини. Літом 2015 року до нього на пилораму приїхав ОСОБА_5 та працівники МНС, які попросили показати його документи, що стосуються підприємницької діяльності. З ним на пилорамі було ще два хлопці, які йому допомагали, однак не були офіційно оформленні як робітники. В зв'язку з цим ОСОБА_5 склав акт та наказав приїхати до нього в службовий кабінет. Коли вони зустрілися в кабінеті, ОСОБА_5 повідомив, що йому загрожує штраф за використання незареєстрованої найманої праці в сумі 50 000 грн. Він попросив у ОСОБА_5 вирішити питання іншим чином, оскільки таких коштів у нього немає й сплата такого штрафу приведе до закриття пилорами. На це ОСОБА_5 пообіцяв подумати та вирішити його питання пізніше, після чого вони розійшлися, оскільки той поспішав на зустріч. Він переживав через складений щодо нього акт, а тому телефонував ОСОБА_5 . Коли вони знову зустрілися в робочому кабінеті ОСОБА_5 , той повідомив, що питання відносно акта вирішено позитивно й за це він має сплатити 1000 грн, а якщо планує працювати надалі, то має сплачувати ОСОБА_5 5000 грн щомісяця. Він дістав гроші та поклав їх на стіл, а обвинувачений їх забрав та поклав у шухляду. Після цього він поїхав до своєї дівчини у м. Житомир, де звернувся в прокуратуру та повідомив про ці події. Через деякий час ОСОБА_5 удруге приїздив до нього на пилораму, однак уже з працівниками поліції.
Також свідок ОСОБА_8 показав, що кошти в сумі 5000 грн, які він передавав обвинуваченому, йому вручили працівники поліції в м. Ковелі в присутності прокурора та понятих, купюрами по 500 грн. Перед цим гроші обробили рідиною та переписали номери купюр. В м. Камінь-Каширський він їхав із працівниками поліції. Вони зупинилися на стоянці біля приміщення райдержадміністрації, де на ньому закріпили відеокамеру, після чого він пішов до ОСОБА_5 . Зайшовши в кабінеті, він передав обвинуваченому 3000 грн, які той узяв. Після передачі коштів він вийшов із кабінету. Передав лише 3000 грн, решту 2000 грн залишив, бо стало шкода. Жодних домовленостей із ОСОБА_5 про довідку для придбання лісу в нього не було, гроші він передавав, бо ОСОБА_5 залякав його штрафом за неоформлених працівників. Також свідок додав, що з підприємцем ОСОБА_13 у нього ділові відносини, в нього він часто купував ліс. Працівника поліції ОСОБА_12 він знає особисто, під час вручення коштів у м. Ковелі ОСОБА_12 також був присутній.
На запитання сторони захисту свідок ОСОБА_8 відповів, що в січні 2015 року власною вантажівкою він перевозив ліс-кругляк із с. Брониця до себе в с. Оленине Камінь-Каширського району, який придбав у фізичної особи підприємця ОСОБА_13 . По дорозі його зупинили працівники поліції та оскільки документів на вантаж не було, його автомобіль затримали та помістили на штрафмайданчик. Також порушили кримінальну справу, яку вів слідчий ОСОБА_14 та яку згодом зарили, коли він через декілька днів пред'явив документи про придбання лісопродукції. До конфіденційного співробітництва з працівниками міліції раніше не залучався. Перед закриттям кримінальної справи щодо нього, у період спілкування з ОСОБА_5 та в день звернення в Житомирську прокуратуру він телефонував до ОСОБА_12 , однак з якого приводу він не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_15 показав, що перебуває на посаді інспектора Камінь-Каширського РВ ГУ ДСНС України у Волинській області. В 2015 році він входив до складу робочої групи з питань вивчення законності функціонування приватних лісопереробних підприємств. До складу робочої групи також входили представники Камінь-Каширської філії ВАТ «Волиньобленерго», Камінь-Каширської райдержадміністрації, Камінь-Каширського районного відділу поліції та податкової інспекції. Метою роботи групи була перевірка законності здійснення підприємницької діяльності цих підприємств, зокрема ОСОБА_5 перевіряв законність роботи найманих працівників. За результатами обстеження складалася довідка, яку підписували члени робочої групи і власник пилорами та яка в подальшому передавалася на розгляд комісії райдержадміністрації. В липні 2015 року вони здійснювали рейд по пилорамах району, зокрема в селі Оленине, їздили службовим автомобілем начальника Камінь-Каширського відділення податкової інспекції ОСОБА_5 . Серед інших також обстежували пилораму ОСОБА_8 . На момент їх приїзду на пилорамі працювало двоє робітників. ОСОБА_8 вимкнув пилораму та повідомив, що ці чоловіки просто ходять і не працюють. Після обстеження пилорами ОСОБА_8 ОСОБА_5 склав довідку, яку підписали члени робочої групи та ОСОБА_8 . Останній не заперечував щодо порушень та обіцяв їх усунути. Він також виявив порушення правил протипожежної безпеки, однак припису не видавав, оскільки це було обстеження, а не перевірка.
Свідок ОСОБА_16 показав, що в 2015 році обіймав посаду спеціаліста у відділі житлово-комунального господарства Камінь-Каширської райдержадміністрації. Розпорядженням голови райдержадміністрації його залучили до робочої групи, яка перевіряла легальність здійснення господарської діяльності власників пилорам. До групи також входили представники інших служб. Він також брав участь в обстеженні пилорами ОСОБА_8 в с. Оленине. Робітників на пилорамі не було, однак зберігалася готова продукція. ОСОБА_8 викликали по телефону. Коли він приїхав, група провела обстеження та склала довідку.
Свідок ОСОБА_17 суду показала, що працює головним державним ревізором-інспектором Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ. ОСОБА_5 був її безпосереднім керівником. 13 серпня 2015 року їй потрібно було підписати в керівника контрольне завдання. Постукавши у двері службового кабінету та не чекаючи відповіді, вона зайшла в кабінет. Там знаходився ОСОБА_5 та якийсь молодий чоловік. ОСОБА_5 підписав документи і вона вийшла з кабінету. Нічого незвичайного вона не помітила. Через кілька хвилин почула шум та побачила, що до кабінету ОСОБА_5 заходять молоді люди. Також свідок повідомила, що за розпорядженням голови Камінь-Каширської райдержадміністрації була створена робоча група для перевірки діяльності розташованих не території району пилорам. До складу цієї групи входив також ОСОБА_5 . ОСОБА_8 зареєстрований як фізична особа-підприємець, видом його господарської діяльності є розпилювання деревини. Про неправомірну вигоду їй нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_18 показав, що в 2015 році працював начальником Ратнівської об'єднаної податкової інспекції. ОСОБА_5 був його заступником та начальником Камінь-Каширського відділення. За розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації в районах були створені робочі групи з виявлення незареєстрованої найманої праці. ОСОБА_5 входив в одну з таких груп. У ОСОБА_8 було виявлено двох незареєстрованих робітників. Пізніше ОСОБА_5 доповів, що після співбесіди з ОСОБА_8 той зареєстрував обох працівників. Про неправомірну вигоду йому нічого не відомо. Механізму застосування штрафних санкцій у той час не було. Були дозволені лише планові перевірки. Довідки, складені за результатами обстеження пилорам, мали лише аналітичний характер.
Свідок ОСОБА_12 у суді показав, що в 2015 році працював старшим оперуповноваженим Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України. Його керівником був ОСОБА_19 . Працюючи на цій посаді, він познайомився з ОСОБА_8 , однак близьких стосунків із ним не мав. Підтвердив, що за матеріалами ДСБЕЗ було порушено кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за фактом перевезення незаконно зрізаної деревини. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження приймалося слідчим відділенням Камінь-Каширського РВ УМВС у Волинській області. Від ОСОБА_8 йому стало відомо про те, що начальник Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ОСОБА_5 вимагає від нього неправомірну вигоду в сумі 5000 грн і що 1000 гривень ОСОБА_8 вже передав ОСОБА_5 . Він також брав участь в оперативних заходах 13 серпня 2015 року, зокрема складав протокол вручення технічних засобів. При обшуку в кабінеті ОСОБА_5 він присутнім не був. Грошові купюри ОСОБА_8 вручав ОСОБА_19 , він же складав протокол. Чиї були кошти, які ОСОБА_8 передавав ОСОБА_5 , йому не відомо, знає лише, що частину з них в сумі 2000 грн ОСОБА_8 повернув працівникам ДСБЕЗ, про що також був складений протокол. Також свідок показав, що кримінальні провадження відносно ОСОБА_8 та відносно ОСОБА_5 не пов'язані між собою. Також підтвердив, що підприємець ОСОБА_13 є його шваґром.
Свідок ОСОБА_20 показав, що обіймає посаду начальника сектору превенції Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області. В 2015 році в Камінь-Каширську райдержадміністрацію надійшла скарга щодо незаконної діяльності незареєстрованих пилорам у селі Оленине. Була створена робоча група з представників різних служб району, зокрема: Національної поліції, податкової інспекції, Міністерства з надзвичайних ситуацій України, райдержадміністрації. Робоча група обстежувала пилорами, розміщені на території району, в тому числі й пилораму ОСОБА_8 . Старшого групи не було, кожен працював за своїм напрямком, довідку про обстеження складав ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_21 показав, що в 2015 році перебував на посаді начальника слідчого відділення Камінь-Каширського райвідділу міліції. Того ж року 16 січня 2015 року він отримав матеріали від працівників СДСБЕЗ за фактом незаконного перевезення ОСОБА_8 лісодеревини. Відомості за цим фактом він уніс до ЄРДР наступного дня за статтею 246 КК України. За результатами досудового розслідування слідчий закрив кримінальне провадження в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.
Свідок ОСОБА_14 показав, що в 2015 році він перебував на посаді слідчого СВ Камінь-Каширського відділу поліції. 12 січня 2015 року він проводив огляд місця події в с. Полиці, де був виявлений автомобіль марки «Урал», завантажений лісодеревиною, на яку були відсутні документи, тому автомобіль був поміщений на штрафмайданчик. Однак, відомості за цим фактом були внесені до ЄРДР лише 17 січня 2015 року, оскільки згідно з висновком працівників СДСБЕЗ Камінь-Каширського райвідділу міліції від 15 січня 2015 року в діях ОСОБА_8 не вбачалося складу кримінального правопорушення. За результатами проведеного ним досудового розслідування кримінальне провадження було закрито в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.
Свідок ОСОБА_22 показав, що в 2015 році перебував на посаді старшого оперуповноваженого ДСБЕЗ. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_19 . Він виконував певні доручення в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 . Кримінальне провадження було розпочате за заявою ОСОБА_8 , який повідомив про вимагання від нього неправомірної вигоди начальником Камінь-Каширського відділення податкової інспекції ОСОБА_5 . Досудове розслідування здійснювалося відділом корупції та хабарництва, начальником якого був ОСОБА_19 . Фіксування слідчих заходів здійснювалося оперативно-технічним відділом. Він був присутній при проведенні обшуку в робочому кабінеті ОСОБА_5 , хоча зайшов до кабінету вже після його затримання. Він також доставляв ОСОБА_8 у відділ, кілька разів спілкувався з ним по телефону. Також свідок повідомив, що під час обшуку в кабінеті обвинуваченого захисника не було.
Свідок ОСОБА_23 показав, що в 2015 році працював оперуповноваженим Управління захисту економіки. Він складав протокол про результати аудіо- та відеоконтролю за особою від 14 серпня 2015 року в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 . Брав участь в обшуку службового кабінету ОСОБА_5 . Також він проводив перевірку по факту самовільної рубки лісу ОСОБА_8 , яку завершив висновком про відсутність у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_8 надав документи, що підтверджують законність придбання лісодеревини, які йому видав підприємець ОСОБА_13 . Йому не було відомо, що ОСОБА_13 є шваґром ОСОБА_12 . Сумнівів у достовірності накладних про придбання лісопродукції в нього не виникло.
Свідок ОСОБА_24 показав, що в 2015 обіймав посаду прокурора прокуратури Камінь-Каширського району та був процесуальним керівником у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом незаконного перевезення ОСОБА_8 лісодеревини. Порушень у цьому кримінальному провадженні він не виявив, а тому постанову про його закриття не скасував. На той час незаконне перевезення лісодеревини не утворювало складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, походження деревини було перевірено, а незаконних порубок лісу не виявлено, тому подальшу перевірку припинили. Про зв'язок ОСОБА_13 та ОСОБА_12 він не знав.
Свідок ОСОБА_13 показав, що з 2002 року займається підприємницькою діяльністю, купує й переробляє деревину. Якщо це передбачено аукціонною угодою, то він має право продавати ліс-кругляк іншим підприємцям. У 2015 році він продавав ліс-кругляк ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 вантажив свій автомобіль, його не було на місці, тому накладну він виписав пізніше. ОСОБА_8 поспішав і не захотів чекати, тому поїхав без накладної. Він виписав накладну вже після затримання ОСОБА_8 працівниками міліції. Про комісію з перевірки діяльності пилорам йому відомо, така створюється щороку. Він сам ходив до ОСОБА_5 за роз'ясненнями. Про факти вимагання ОСОБА_5 неправомірної вигоди у власників пилорам йому не відомо. Працівники поліції не зверталися до нього з проханням надати документи на лісопродукцію. Свідок підтвердив, що його дружина є рідною сестрою ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_25 показав, що в 2015 році обіймав посаду слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Волинської прокуратури. В серпні 2015 року йому передали матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , які надійшли з прокуратури Житомирської області. На підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.08.2015, яка на той момент була не виконана, 13 серпня 2015 року він провів обшук у робочому кабінеті начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ОСОБА_5 . У протоколі обшуку він помилково зазначив про роз'яснення обвинуваченому не тих прав, хоча насправді вірно роз'яснив ОСОБА_5 його права, зокрема й право на захист і в ОСОБА_5 була можливість залучити адвоката. Перед обшуком він пред'явив ОСОБА_5 ухвалу слідчого судді, про що свідчить підпис обвинуваченого. Скарг від обвинуваченого не надходило. Вважає, що правомірно провів цей обшук, оскільки саме його визначили слідчим у цьому кримінальному провадженні. Під час обшуку в кабінеті були й інші учасники слідчої дії, процес обшуку фіксувався на відеокамеру. ОСОБА_5 повідомив, що неправомірної вигоди не отримував, а ОСОБА_8 приніс документи, які разом із грошима кинув на стіл. ОСОБА_5 пояснив, що хотів повідомити керівництво про цей випадок, однак не встиг, оскільки зайшли правоохоронці. Проте в ході обшуку грошові купюри були виявлені праворуч від робочого стола ОСОБА_5 , під столом на системному блоці комп'ютера. Обвинувачений у цей момент сидів за столом. На відеозаписі видно, що ОСОБА_8 по дорозі до кабінету ОСОБА_5 вклав гроші в документи, а коли зайшов у кабінет, то дістав їх із паперів і передав обвинуваченому в руки. Чиї були грошові купюри йому не відомо, однак кожна купюра була оброблена спеціальною рідиною. Працівники міліції вручили ОСОБА_8 5000 грн, виявили та вилучили під час обшуку 3000 грн: 6 купюр номіналом 500 грн, решту 2000 грн ОСОБА_8 повернув працівникам міліції. Будь-яких процесуальних рішень по цих коштах він не приймав.
Свідок ОСОБА_26 показав, що в 2015 році обіймав посаду старшого слідчого СВ прокуратури Житомирської області. Він приймав заяву про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 , опитував його та вносив відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Також проводив інші слідчі дії до передачі кримінального провадження до прокуратури Волинської області.
Свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_28 у судовому засіданні показали, що в серпні 2015 року в місті Ковелі вони були залучені працівниками поліції до слідчої дії в місті Камені-Каширському, а саме обшуку в службовому кабінеті на четвертому поверсі приміщення Камінь-Каширської райдержадміністрації. В кабінеті був лише ОСОБА_5 , який сидів за робочим столом. Під час обшуку із стола були вилучені грошові купюри номіналом по 500 грн. Гроші розклали на столі, оглянули та записали номери купюр. Під спеціальною лампою виявлені купюри світилися, руки ОСОБА_5 - ні. ОСОБА_5 був стурбований та нервував, пояснював, що хотів зателефонувати в поліцію, проте не встиг. Після обшуку слідчий склав протокол, який вони підписали.
Свідок ОСОБА_29 показав, що був залучений понятим при врученні грошових коштів у місті Ковелі. Працівники поліції показали йому гроші, про що він підписався у протоколі.
Показаннями свідків підтверджується факт участі обвинуваченого в діяльності робочої групи з питань вивчення законності функціонування приватних лісопереробних підприємств, зокрема у проведенні обстежень приватних пилорам, у тому числі й пилорами ОСОБА_8 , на якій був виявлений факт використання незареєстрованої найманої праці.
Сторона захисту ставить під сумнів показання свідка ОСОБА_8 , посилаючись на ознаки його співпраці з правоохоронними органами. В обґрунтування приводить матеріали кримінального провадження №12015030090000018 від 17.01.2015 за фактом незаконного перевезення лісоматеріалів ОСОБА_8 , яке було закрито згідно з постановою слідчого на підставі сумнівних документів, які підтверджують законність походження лісодеревини.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_8 , суд бере до уваги їх детальність, послідовність, хронологію повідомлених обставин та відповідність іншим, наявним у кримінальному провадженні доказам і вважає їх достовірними та правдивими.
Водночас, суд не досліджує матеріали кримінального №12015030090000018 від 17.01.2015 за фактом незаконного перевезення лісоматеріалів ОСОБА_8 та не оцінює зібрані у провадженні докази, оскільки вони не є предметом доказування в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України. Однак, суд приймає до уваги наявність постанови слідчого від 05.06.2015 про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, яка до цього часу не скасована.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, доводиться також наданими стороною обвинувачення документами.
Так, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т. 2 а.с. 185) встановлено, що ОСОБА_8 22 липня 2015 року звернувся в прокуратуру Житомирської області із заявою, в якій повідомив про вимагання від нього та отримання начальником Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 1000 грн, що відбулося 17 липня 2015 року в робочому кабінеті обвинуваченого. Також ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_5 вимагає в подальшому надавати йому неправомірну вигоду в сумі 5000 грн щомісячно за незастосування до ОСОБА_8 штрафних санкцій під час здійснення останнім підприємницької діяльності.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_8 внесені старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Житомирської області 22 липня 2015 року за №42015060000000081. Правова кваліфікація діяння - ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України. (т. 2 а.с. 184).
Суд вважає безпідставними твердження сторони захисту про незаконність внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за заявою ОСОБА_8 від 22.07.2015 із тих підстав, що заявник у цей день не перебував у м. Житомирі, а також твердження про незаконність проведення слідчим такої слідчої дії як допит свідка ОСОБА_8 до початку досудового розслідування.
За правилами розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до реєстру вносяться відомості, окрім іншого, про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Унесення відомостей до реєстру здійснюється реєстратором з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною 1 статті 214 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що заяву ОСОБА_8 подав старшому слідчому СВ прокуратури Житомирської області ОСОБА_26 22 липня 2015 року в м. Житомирі, що підтверджується підписом у протоколі як заявника, так і слідчого. Відомості за заявою ОСОБА_8 слідчий уніс до ЄРДР того ж дня, зазначивши дату повідомлення, ім'я заявника та попередню правову кваліфікацію правопорушення.
З наведеного слідує, що слідчий у відповідності до встановленого законом порядку прийняв заяву про вчинення кримінального правопорушення, на її підставі вніс відомості до ЄРДР та правомірно розпочав досудове розслідування, про що також свідчить віза керівника органу досудового розслідування від 22.07.2015 на заяві ОСОБА_8 . Отже, заява ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР і початку досудового розслідування та не є слідчою дією - допитом свідка ОСОБА_8 , як про це стверджує сторона захисту.
Інформація про сеанси мобільного зв'язку із зазначенням базових станцій з прив'язкою до місцевості не спростовує наведених вище фактів, оскільки вказує лише на місцезнаходження пристрою мобільного зв'язку, а не на місце перебування особи. Як пояснив свідок ОСОБА_8 під час поїздки до м. Житомира він залишив телефон у таксі, в якому їхав.
З протоколу обшуку від 13.08.2015 (т. 2 а.с. 216) встановлено, що під час проведення слідчої дії - обшук за адресою: АДРЕСА_3 , у службовому кабінеті начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_5 під боковим столом праворуч від робочого стола, куди вказав сам ОСОБА_5 , були виявлені й вилучені, окрім інших речей і документів, шість грошових купюр Національного банку України, номіналом 500 грн кожна, на загальну суму 3000 грн, із серійними номерами: ЗД5392611, БН3725143, ЛД2836779, ВД3220538, МБ5991521, ГТ0144559.
Під час освітлення ультрафіолетовою лампою долонь рук ОСОБА_5 ознак люмінесценції не виявлено, що відображено в протоколі освідування особи від 13.08.2015 (т. 2 а.с. 224).
Сторона захисту висловила заперечення стосовно законності проведеного обшуку та заявляє про недопустимість протоколу обшуку як доказу в кримінальному проваджені, мотивуючи це тим, що слідча дія проведена не уповноваженою особою, оскільки згідно з ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.08.2015 дозвіл на обшук надано працівникам слідчого відділу прокуратури Житомирської області та співробітникам УПЗСЕ УМВС України у Волинській області. В той же час, фактично обшук проведено слідчим слідчого відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_25 . Крім того, обшук проводився у відсутності захисника, а таке право ОСОБА_5 не було роз'яснено.
Проте, суд не погоджується з такими твердженнями. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015060000000081 розпочато на підставі постанови старшого слідчого СВ прокуратури Житомирської області ОСОБА_26 від 22.07.2015 (т. 2 а.с. 188), який визначений слідчим у цьому кримінальному провадження постановою начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_30 від 22.07.2015 (т. 2 а.с. 191).
За клопотанням слідчого ОСОБА_26 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.08.2015 працівникам слідчого відділу прокуратури Житомирської області та співробітникам УПЗСЕ УМВС України у Волинській області надано дозвіл на обшук у службовому кабінеті ОСОБА_5 . Однак, слідчими СВ прокуратури Житомирської області ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук реалізована не була, оскільки згідно з постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області ОСОБА_31 від 10.08.2015 місцем проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42015060000000081 визначено територію Волинської області та доручено його слідчому відділу прокуратури Волинської області. Згідно з дорученням начальника слідчого відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_32 від 12.08.2015 проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42015060000000081 доручено слідчому ОСОБА_25 .
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування, а також уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
У відповідності до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 40 КПК України слідчий уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, слідчий СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_25 13 серпня 2015 року правомірно провів слідчу дію - обшук у кримінальному провадженні №42015060000000081, оскільки місце здійснення та орган досудового розслідування в кримінальному провадженні був визначений прокурором у межах наданих йому повноважень, а слідчий у кримінальному провадженні був визначений керівником органу досудового розслідування у межах своєї компетенції. Тому, станом на 13 серпня 2015 року слідчий СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_25 був особою, уповноваженою на проведення слідчий дій у кримінальному провадженні №42015060000000081 у розумінні норм статті 40 КПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловив правову позицію з цього приводу в постанові від 08.02.2021 по справі №331/5362/15-к. Зокрема зазначив, що порядок проведення обшуку детально регламентований кримінальним процесуальним законом. Так, відповідно до статей 234, 235 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Ухвала слідчого судді має містити відомості про строк дії ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Системне тлумачення процесуальних норм, а саме статей 37, 39, 236 КПК, дає підстави стверджувати, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст. 37 КПК, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядку ст. 39 цього Кодексу.
Приписи ст. 235 КПК не зобов'язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість ухвала слідчого судді має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Тобто, процесуальний закон зобов'язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК України. Судовий контроль під час розгляду клопотання про проведення обшуку здійснюється з метою забезпечення права на недоторканість житла чи іншого володіння особи. Водночас, зміст норм цього Кодексу не дає підстав для твердження про те, що до повноважень слідчого судді належать, крім здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ст. 3 КПК), ще й інші, віднесені до повноважень прокурора та слідчого з організації досудового розслідування.
Із системного тлумачення статей 36, 40, 235, 236 КПК не вбачається, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть брати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та інших). Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину.
Таким чином, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб'єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування).
Щодо відсутності захисника під час проведення обшуку у службовому кабінеті обвинуваченого, то з цього приводу Верховний Суд у постанові від 14.09.2023 по справі №521/18533/15-к зазначив, що відсутність захисника під час огляду кабінету, особистого обшуку і освідування засудженого не тягне за собою недопустимість доказів, отриманих під час цих слідчих дій. Зокрема, для оцінки допустимості показань, отриманих від підозрюваної особи під час слідчих дій, визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і, як гарантія цього права, забезпечення права бути представленим захисником. При цьому враховується, що жодні відомості, які були повідомлені затриманою особою в ході обшуку, не були використані під час судового розгляду і не бралися до уваги судом при оцінці обставин справи. Підходи до оцінки допустимості показань і допустимості доказів, які хоча й можуть бути отримані примусово, але існують незалежно від волі особи, як, наприклад, документи, зразки дихання, крові, сечі або тканин тіла для проведення експертизи, суттєво відрізняються від оцінки показань особи. Фактори, які можуть зумовити недопустимість показань особи, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу. Таким чином, хоча при проведенні слідчих дій в кабінеті після затримання особи не був присутній захисник, немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК України, оскільки присутність чи відсутність адвоката не могла вплинути на їх властивості.
Суд також не погоджується з твердженнями сторони захисту про незаконність ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.08.2015 про надання дозволу на обшук з тих підстав, що згідно із журналом судового засіданні ухвала слідчого судді була постановлена о 09 год 45 хв 06.08.2015, у той час як клопотання слідчого про дозвіл на обшук згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді було зареєстровано в суді о 14 год 26 хв 06.08.2015.
Згідно з підпунктами 2.3.1., 2.3.2 пункту 2.3 «Розподіл судових справ між суддями» розділу ІІ «Порядок функціонування автоматизованої системи» розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
З наведеного вбачається, що розподіл судової справи, яка надійшла до суду, між суддями здійснюється лише після її реєстрації та внесення щодо неї відповідної інформації до автоматизованої системи, а розгляд справи конкретним суддею можливий лише після її автоматизованого розподілу. Тому слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира не міг розглянути клопотання слідчого та постановити щодо нього ухвалу без реєстрації справи та її розподілу між суддями. Таким чином, зазначений у журналі судового засідання час розгляду клопотання і проголошення ухвали слідчого судді: 09 год 40 хв по 09 год 45 хв є нічим іншим як описка або некоректне налаштування часу в системі відеофіксації судового засідання, що не є істотним порушенням судового процесу та не ставить під сумів законності ухваленого слідчим суддею рішення.
З протоколу огляду речей від 13.08.2015 (т. 3 а.с. 5) встановлено, що під час обшуку в службовому кабінеті обвинуваченого, крім грошових коштів у сумі 3000 грн, були вилучені довідки обстеження місць здійснення підприємницької діяльності від 05.08.2015 в кількості вісім штук, звернення підприємця та список телефонних номерів власників деревообробних верстатів.
Згідно з висновком судової експертизи спеціальних хімічних речовин №543/543 від 01.09.2015 (т. 3 а.с. 34) на вилучених під час обшуку грошових купюрах виявлені нашарування спеціальної речовини, яка має спільну родову належність з наданим на дослідження зразком спецпрепарату «Промінь-1». Нашарувань спеціальної хімічної речовини на фрагментах серветок (змиви з рук ОСОБА_5 ) не виявлено.
Згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи №720 від 08.09.2015 (т. 3 а.с. 46) на купюрах номіналом 500 грн серій та номерів: БН3725143 та ЛД2836779, вилучених під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_5 13.08.2015, є сліди рук. На купюрах номіналом 500 грн серій та номерів: ЗД5392611, ВД3220538, МБ5991521, ГТ0144559, вилучених під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_5 13.08.2015, слідів рук не виявлено. Сліди пальців рук, виявлені на поверхні купюр номіналом 500 грн БН3725143 та ЛД2836779, придатні для ідентифікації за ним особи.
Згідно з висновком судової технічної експертизи документів №719 від 10.09.2015 (т. 3 а.с. 55) шість банкнот Національного банку України номіналом 500 грн серій та номерів: ЗД5392611, БН3725143, ЛД2836779, ВД3220538, МБ5991521, ГТ0144559 відповідають аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу.
Згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи №785 від 14.09.2015 (т. 3 а.с. 70) сліди пальців рук, виявлені на поверхні купюр номіналом 500 грн серій та номерів: БН3725143 та ЛД2836779, вилучених під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_5 13.08.2015, залишені не пальцями рук особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою (особами).
У протоколі огляду речей від 16.09.2015 (т. 3 а.с. 75) описані зовнішні ознаки вилучених у ході обшуку фрагменту серветки зі змивами з правої та лівої кисті рук ОСОБА_5 , аркуша паперу формату А-4 із препаратом «Промінь-1», зразка чистої серветки для змивів з рук ОСОБА_5 (протирочний матеріал), картки на пальне «WOG» А-92 на 10 літрів №WOG-0099255.
Законність походження грошових коштів та правомірність їх використання в ході слідчої дії підтверджується протоколом огляду та вручення грошових коштів від 13.08.2015 (т. 3 а.с. 79), згідно з яким на підставі постанови заступника прокурора Волинської області ОСОБА_33 про проведення контролю за вчиненням злочину 13 серпня 2015 року у період із 07 год 30 хв до 08 год у приміщенні міжрайонного відділу №2 УПЗСЕ УМВС України у Волинській області (адреса: вулиця Незалежності, 156, м. Ковель, Волинська область) у присутності понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_34 начальник вказаного відділу ОСОБА_19 оглянув та вручив свідку ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 5000 грн, купюрами номіналом 500 грн у кількості 10 штук із серіями та номерами: ЛВ6645855, ЛД2836779, БН3725143, ЗЗ4535935, ВД3220538, ЗИ1507398, ЗД3265919, ЗД5392611, МБ5991521, ГТ0144559.
Водночас, із протоколу огляду та повернення грошових коштів від 13.08.2015 (т. 3 а.с. 84) встановлено, що частину із вручених коштів, а саме 2000 грн купюрами ЛВ6645855, ЗЗ4535935, ЗИ1507398, ЗД3265919, свідок ОСОБА_8 повернув начальнику міжрайонного відділу №2 УПЗСЕ УМВС України у Волинській області ОСОБА_19 .
Суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість як доказів проколів вручення та повернення грошових коштів із тих підстав, що за поясненнями свідка ОСОБА_29 складання протоколу вручення коштів відбулося в обідню пору, а не як зазначено в протоколі до 8 год, і не в м. Ковелі, а в автомобілі, що вбачається з відеозапису слідчої дії. Крім того, захист вказує, що в момент повернення коштів свідок ОСОБА_8 перебував не в м. Ковелі, а у селі Заріччя Ковельського району, що підтверджується інформацією про розташування мобільного пристрою відносно базової станції мобільного зв'язку.
Детальне дослідження змісту протоколу вручення та протоколу повернення грошових коштів свідчить про те, що ці документи складені уповноваженою особою - начальником міжрайонного відділу №2 УПЗСЕ УМВС України у Волинській області ОСОБА_19 у присутності понятих ОСОБА_29 , ОСОБА_34 (протокол вручення) та ОСОБА_35 , ОСОБА_27 (протокол повернення), а також з участю інших учасників слідчої дії: оперуповноваженого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_8 . При цьому, обидва протоколи підписані всіма учасниками слідчої дії, а тому немає підстав вважати, що документи складені у відсутності когось із учасників слідчої дії або не в місці і часі, що зазначені в документах.
Крім того, показання свідка ОСОБА_29 про те, що вручення коштів відбувалося в обідню пору спростовується тим фактом, що обшук у службовому кабінеті ОСОБА_5 , під час якого ці кошти вже були вилучені, завершився в 11 год 51 хв.
Суду не були надані для огляду в судовому засіданні вилучені під час обшуку в службовому кабінеті обвинуваченого грошові кошти в сумі 3000 гривень, проте суд не знаходить підстав для сумніву в законності та достовірності наданих стороною обвинувачення процесуальних документів, у яких зафіксовано процедуру виявлення й вилучення грошових купюр, описано їх зовнішні ознаки, серійні номери, наявність на купюрах спеціальної хімічної речовини «Промінь-1». До протоколів слідчих дій додані світлокопії вилучених під час обшуку грошових купюр, які збігаються за зовнішніми ознаками та серійними номерами з грошовими купюрами, що були вручені свідку ОСОБА_8 .
Факт отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди від ОСОБА_8 у вигляді грошових коштів підтверджується протоколом про результати аудіо- та відеоконтролю за особою від 14.08.2015 (т. 3 а.с. 89). У протоколі детально відображені дії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 безпосередньо перед та в момент отримання обвинуваченим неправомірної вигоди від свідка. Зокрема в протоколі зафіксовано, що ОСОБА_8 о 10 год 26 хв вийшов із автомобіля та пішов у напрямку приміщення Камінь-Каширської районної державної адміністрації. При цьому, на відеозаписі спостерігається, що по дорозі до приміщення адміністрації свідок ОСОБА_8 дістає гроші, відраховує частину з них і кладе їх у кишеню. Решту грошей також ховає і прямує до службового кабінету ОСОБА_5 . Знаходячись у кабінеті, о 10 год 31 хв ОСОБА_8 зі словами: «Приніс Вам документи і до документів ...» вкладає гроші в документи формату А-4 та передає їх ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 зі словами «Давай» бере документи, виймає з них гроші та кладе їх у стіл праворуч від себе.
Викладені в протоколі обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються також переглянутим у судовому засіданні відеозаписом негласних слідчих (розшукових) дій.
Протоколом про результати аудіо- та відеоконтролю та відеозаписом доводиться, що дії обвинуваченого були свідомими та спрямованими саме на отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів і не мали будь-якої іншої мети, зокрема отримання плати за надання довідки забудовника для придбання лісопродукції, про що стверджує сторона захисту. Безпідставність цього твердження доводиться також і тим фактом, що довідку забудовника ОСОБА_5 отримав лише 23 листопада 2015 року й у день отримання грошових коштів від ОСОБА_8 у своєму розпорядженні не мав.
Згідно з протоколом вручення технічних засобів від 13.08.2015 (т. 3 а.с. 225) відеоконтроль за вчиненням злочину здійснювався на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2015 за допомогою цифрової системи по радіоканалу «Оберіг» на дві карти пам'яті micro SD 4Gb №120 та №121, які були вручені ОСОБА_8 оперуповноваженим УПЗСЕ УМВС України у Волинській області ОСОБА_12 .
З висновку комплексної експертизи відео- звукозапису та комп'ютерної техніки №3936/3937/3938 від 04.11.2015 (т. 4 а.с. 1) вбачається, що встановити чи досліджувані відеофонограми є оригіналами неможливо. Запис фонограми №1, яка зафіксована на карті пам'яті micro SD 4Gb №120, має тривалість 10 хв 08 с, проведено 13.08.2015. Запис фонограми №2, яка зафіксована на карті пам'яті micro SD 8Gb №120, має тривалість 10 хв 10 с, проведено 13.08.2015. на досліджуваних відеофонограмах ознак монтажу не виявлено. Встановити в категоричні формі чи мають досліджувані відеофонограми ознаки монтажу неможливо. Досліджувані відеофонограми виконані за допомогою комплексу передачі і прийому відео-, аудіоінформації «Оберіг».
Також серед матеріалів кримінального провадження міститься висновок по результатах комп'ютерно-технічного дослідження відео-звукозапису від 04.06.2016 (т. 4 а.с. 166), зроблений режисером ОСОБА_36 .
Вивчивши вказаний вище висновок, суд вважає, що він є недопустимим доказом у кримінальному провадженні й не має доказового значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки, висновки та інші документи під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Згідно з наданим суду дипломом про вищу освіту серії ТВ 923276 (т. 4 а.с. 169) ОСОБА_37 має спеціальність - культурно-освітня робота, кваліфікація - культосвітпрацівник, керівник самодіяльного театрального колективу. З наведеного вбачається, що ОСОБА_37 не має технічної освіти, а отже і права робити кваліфіковані висновки за результатами комп'ютерно-технічного дослідження.
Законність проведення зазначених вище негласних слідчих (розшукових) дій підтверджується відповідними процесуальними документами, зокрема клопотанням старшого слідчого СВ прокуратури Житомирської області ОСОБА_26 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукової) дій від 31.07.2015 (т. 5 а.с. 175), ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2015 (т. 5 а.с. 173) та постановою прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_33 про проведення контролю за вчиненням злочину від 12.08.2015 (т. 6 а.с. 107).
Розпорядженням голови Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області від 10.07.2014 №151 утворено робочу групу з питань вивчення законності функціонування приватних лісопереробних підприємств, до складу якої включено заступника начальника - начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ОСОБА_5 . Робочій групі доручено відповідно до чинного законодавства організувати та провести перевірки з метою встановлення законності функціонування приватних лісопереробних цехів та пилорам, попередження розкрадання, незаконного придбання та вивезення деревини і лісової продукції, встановлення законності використання деревообробного обладнання, знешкодження відходів, споживання електроенергії та дотримання Правил пожежної безпеки на об'єктах (т. 3 а.с. 97).
Наказом Міністра доходів і зборів ОСОБА_38 від 05.07.2013 №1726-о ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника - начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (т. 3 а.с. 142).
Наказом Міністра доходів і зборів ОСОБА_38 від 31.12.2013 №4043-о ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу (т. 3 а.с. 140).
Наказом Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_39 ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника - начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (т. 3 а.с. 148).
Відповідно до положення про Камінь-Каширське відділення Ратнівської ОДПІ (т. 3 а.с. 153) відділення очолює заступник начальника - начальник відділення, який призначається на посаду головою ДФС України. Начальник відділення надає обов'язкові до виконання доручення працівникам відділення з питань, що належать до функціональних повноважень діяльності відділення, та здійснює контроль за їх виконанням (т. 3 а.с. 180), бере участь у роботі комісій, робочих груп (т. 3 а.с. 180 зворот).
До основних завдань і функцій відділення належать адміністрування податку на доходи фізичних осіб (т. 3 а.с. 159 зворот), контроль щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску (т. 3 а.с. 160), здійснення у випадках, передбачених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення (т. 3 а.с. 162). Зокрема, працівники відділення забезпечують повноту нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб, забезпечують повноту нарахування єдиного внеску, складають протоколи про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб платників податків - фізичних осіб у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення за результатами камеральних перевірок звітності, виносять постанови у межах компетенції, складають протоколи про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб платників податків - фізичних осіб у випадках, передбачених КУпАП.
У відповідності до частини 1 статті 255 КУпАП (в редакції від 12.08.2015) у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2).
Згідно зі статтею 234-2 КУпАП (в редакції від 12.08.2015) органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.07.2015 (т. 2 а.с. 201) ОСОБА_8 з 04.10.2011 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності - лісопильне та стругальне виробництво.
З наведених вище нормативних актів та розпорядчих документів вбачається, що повноваження заступника начальника - начальника Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ дозволяли та давали йому реальну можливість особисто чи через підпорядкованих працівників інспекції вплинути на фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 шляхом застосування штрафних санкцій або порушення справи про адміністративне правопорушення з метою зупинення чи утруднення здійснення ним підприємницької діяльності. Суд не бере до уваги посилання обвинуваченого на мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності, оскільки він мав тимчасовий характер, крім того, дію наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення Закони України №71-VIII та 76-VIII від 28.12.2014 не зупиняли.
Наведене також підтверджує правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема за ознакою суб'єкта кримінального правопорушення - службова особа, яка займає відповідальне становище.
Щодо доводів сторони захисту про наявність провокації злочину зі сторони правоохоронних органів суд вважає за необхідне зазначити таке.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 28.03.2023 по справі 391/729/15-к вказав, що у провадженнях, в яких ідеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину. Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
Аналіз досліджених судом доказів не дає підстав вважати, що зі сторони правоохоронних органів вчинялися активні дії, які провокували обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, полягали в наполегливій пропозиції йому неправомірної вигоди, спонукали до її отримання. Свідок ОСОБА_8 повідомив про вимагання обвинуваченим у нього неправомірної вигоди, коли перший епізод злочинної діяльності вже відбувся. Наведене спростовує доводи сторони захисту про наявність провокації злочину, оскільки діяльність працівників УПЗСЕ УМВС України у Волинській області фактично свідчить про пасивне встановлення ними ознак кримінального правопорушення й подальше вжиття заходів щодо його припинення й документування.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади в поєднанні з вимаганням.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , як і обставин, що його обтяжують, суд не вбачає.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, його позитивну характеристику за місцем проживання, те, що він уперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, який передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України, за якою він притягується до відповідальності, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади України та з конфіскацією половини належного йому на праві приватної власності майна, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і відповідатиме меті кримінального покарання.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд бере до уваги тяжкість призначеного йому покарання, процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду та вважає, що підстав для обрання запобіжного заходу немає, оскільки ОСОБА_5 добросовісно виконував свої процесуальні обов'язки, з'являвся в усі судові засідання, інших правопорушень не вчинив.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин на суму 460 грн 80 к., судової дактилоскопічної експертизи на суму 491 грн 04 к., судової технічної експертизи документів на суму 245 грн 52 к., судової дактилоскопічної експертизи на суму 491 грн 04 к., судової комплексної експертизи відео-, звукозапису та комп'ютерної техніки на суму 2214 грн, а всього на загальну суму 3902 грн 40 к., що підтверджуються розрахунком вартості та калькуляцією проведених експертиз, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд скасовує арешт майна, а саме грошових коштів та мобільних телефонів, вилучених в обвинуваченого під час проведення обшуку, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 вересня 2015 року.
Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади України строком на 3 (три) роки з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить йому на праві приватної власності.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) гривень з номерами купюр ЗД5392611, БН3725143, ЛД2836779, ВД3220538, МБ5991521, ГТ0144559 конфіскувати; мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з картками оператора мобільного зв'язку «Київстар»: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Нокіа», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 з карткою оператора мобільного зв'язку «МТС»: НОМЕР_6 ; картку на пальне «WOG» А-92 на 10 літрів №WOG-0099255 повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ; довідку обстеження місця здійснення господарської діяльності від 24 червня 2015 року на СГД ОСОБА_8 ; довідку обстеження місця здійснення господарської діяльності від 05 серпня без зазначення року на СГД ОСОБА_8 ; копію товарно-транспортної накладної №002158 від 09 вересня 2014 року; копію товарно-транспортної накладної №002358 від 22 вересня 2014 року; копію товарно-транспортної накладної №002363 від 24 вересня 2014 року; копію товарно-транспортної накладної №006816 від липня 2015 року; копію товарно-транспортної накладної №006679 від 03 липня 2015 року; копію скарги голові Камінь-Каширської РДА від 29.07.2015 №1000/9; копію скарги голові Камінь-Каширської РДА без номера і дати; розпорядження голови Камінь-Каширської РДА 10.07.2014 №151, карту пам'яті micro SD 4Gb №120, карту пам'яті micro SD 8Gb №121, дві відеокасети, залишити в матеріалах кримінального провадження; фрагмент серветки зі змивами з правої та лівої кисті рук ОСОБА_5 , аркуш паперу формату А-4 із препаратом «Промінь-1», зразок чистої серветки для змивів із рук ОСОБА_5 (протирочний матеріал) знищити.
Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму 3902 (три тисячі дев'ятсот дві) гривні 40 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно згідно з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 вересня 2015 року, скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1