Справа № 522/19808/24
Провадження № 2/522/1726/25
05 серпня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сирової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», Філія «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», Філія «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, у якій позивач просив визнати протиправність дій Одеського державного університету внутрішніх справ, щодо ОСОБА_1 , визначеною у відмові перерахунку витрат комунальних послуг пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі освіти із специфічними умовами навчання; зобов'язати Одеський державний університет внутрішніх справ перерахувати нараховану суму коштів з урахуванням не отриманих комунальних послуг, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі освіти із специфічними умовами навчання ОСОБА_1 ; стягнути з Одеського державного університету внутрішніх справ моральну шкоду на користь позивача у розмірі 15182,10 гривень.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач був зарахований до Одеського державного університету внутрішніх справ 01.09.2022 на факультет підготовки фахівців для органів досудового розслідування для здобуття 2-го освітнього магістрського рівня освіти за спеціальністю 081 «Право». 08 лютого 2024 позивач здобув другий 2-ий освітній магістрський рівень освіти, 08 липня 2024 позивач звільнився з лав Національної поліції у порядку п. 7 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», не допрацювавши 3 роки згідно до умов контракту. Після звільнення позивач отримав лист-повідомлення про обов'язок відшкодувати кошти пов'язані з утриманням його у вищому навчальному закладі освіти з повним кошторисом усіх витрат з 01.09.2022 по 08.02.2024 у розмірі 235 625,61 гривень. У подальшому між позивачем та відповідачем був укладений договір про розстрокове відшкодування коштів строком на 1 рік. Вважає, що відповідач безпідставно розрахував заборгованість по комунальним послугам, оскільки фактичних витрат з комунальних послуг з боку ОДУВС на позивача не здійснювалось. Зазначає, що дії, вчинені відповідачем, призвели до порушення прав позивача, тому на його користь має бути сплачена моральна компенсація у розмірі 15182,10 гривень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справи передана на розгляд судді Свяченій Ю.Б.
Ухвалою від 18.11.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», Філія «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів.
На підставі розпорядження № 1072/24 від 30.12.2024 «Щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи» на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3650/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку», відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді м. Одеси, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/19808/24 провадження № 2/522/8167/24.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 522/19808/24 провадження № 2/522/8167/24 (№ 2/522/1726/25) передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою суду від 16.01.2025 прийнято до провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», Філія «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання
23.12.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від Одеського державного університету внутрішніх справ надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. У відзив відповідач зазначив, що 30.08.2019 ГУНП в Одеській області, ОДУВС та відповідач уклали контракт № М-4/22 «Про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ», предметом якого була підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача освітнього ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право». Фактично на утримання ОСОБА_1 під час здобуття освіти в магістратурі ОДУВС було витрачено 235 625,61 гривень. У зв'язку з тим, що позивач не відпрацював три роки після закінчення навчання в ОДУВС, у позивача виникло зобов'язання з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. Зазначає, що курсанти розміщуються у гуртожитках (казармах) у порядку, установленому нормативно-правовими актами МВС Україи та статутом ВНЗ. Витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовуються за визначений період навчання, за виключенням терміну перебування у відпустках. У період з 05.12.2022 у позивача розпочалось стажування, яке є одним з видів практики у вищих навчальних закладах, та не є відпусткою. Також відповідач посилається на те, що обраний позивачем спосіб захисту права не пов'язаний із захистом прав споживачів, оскільки ОДУВС не виступає у відносинах з ОСОБА_1 надавачем житлово-комунальних послуг, а спір підлягає розгляду адміністративним судом, оскільки пов'язаний із реалізацією правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби. У відзиві відповідач заперечив проти стягнення моральної шкоди, пославшись на те, що позивач не обґрунтував у чому саме полягає ця шкода, не довів факту завдання моральних страждань, не визначив якими доказами це підтверджується.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідач подав заяву про закриття провадження у справі, у якій просив закрити провадження у справі. У заяві відповідач зазначив, що в Одеському окружному адміністративному суді розглядається справа № 420/38597/24 за позовом ОДУВС до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі. ОДУВС не виступає у відносинах з ОСОБА_1 надавачем житлово-комунальних послуг, а спір підлягає розгляду адміністративним судом, оскільки пов'язаний із реалізацією правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби.
Також разом із відзивом відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі, у якій просив зупинити розгляд справи № 522/19808/24 до винесення рішення у справі № 420/38597/24. Заява обґрунтована тим, що предметом справи № 420/38597/24 є стягнення з ОСОБА_1 за період навчання ОСОБА_1 в ОДУВС з 01.09.2022 до 08.02.2024 суми бюджетних коштів, що були витрачені на його навчання в ОДУВС в розмірі 235625,61 гривень відповідно до контракту № М-4/22 «Про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ». Той самий розрахунок є предметом розгляду у справі № 420/38597/24, тому провадження у цій справі має бути зупинено до винесення рішення Одеським окружним адміністративним судом у справі 420/38597/24.
26.12.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просив відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, відмовити у задоволенні вимог, викладених у відзиві на позовну заяву. У відповіді на відзив позивач зазначив, що не заперечує проти факту обов'язкового відшкодування витрат, які здійснював університет на його утримання під час навчання з 01.09.2022 по 08.02.2024, як того вимагає Закону України «Про Національну поліцію України», постанова Кабінету Міністрів України № 261 та положення контракту № М-22 від 01.09.2022., однак не згодний із нарахуванням у кошторисі витрат за період з 05.12.2022 по 11.03.2023. Зауважив, що звертався з аналогічним позовом у порядку адміністративного судочинства та йому було роз'яснено, що вказаний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
07.02.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» надійшли пояснення третьої особи, у яких товариство повідомило, що у розрахунках витрат на утримання курсантів в навчальному закладі ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» участі не приймає.
17.02.2025 від представника позивача - адвоката Коюди М.А. надійшло клопотання про відкладення розгляд справи.
У судове засідання 18.02.2025 учасники справи не з'явились, причини неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 23.04.2025.
Судове засідання 23.04.2025 не відбулось у зв'язку із повідомленням про замінування приміщення суду. Наступне судове засідання призначене на 25.06.2025.
У судове засідання 25.06.2025 з'явився представник відповідача - Хрипко М.Ю. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 07.07.2025.
У судове засідання 07.07.2025 учасники справи не з'явились, причини неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
У зв'язку з неявкою учасників справи у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 05.08.2025, з урахуванням перебування судді у щорічній відпустці з 08.07.2025 по 25.07.2025 (включно).
Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції станом на 01.09.2022) підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; 12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 173 від 01.03.2017 «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» затверджено Типову форму контракту про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських та Типову форму контракту про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Відповідно до п. 3 Типової форми контракту особа зобов'язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 12.04.2017 (надалі - Порядок № 261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, зокрема, у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС (п. 2 Порядку № 261).
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи (п. 3 Порядку № 261).
Пунктом 2.1.6. Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 (надалі - Наказ № 419/831/240/605/537/219/534) до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
Відповідно до п. 2.1.6.1. Наказу № 419/831/240/605/537/219/534 курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовують за визначений період навчання, за винятком терміну перебування у відпустках.
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд встановив, що 08.07.2024 ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції.
Сторони не оспорюють обставини щодо періоду навчання позивача та підстав звільнення позивача.
Одеський державний університет внутрішніх справ направив позивачу повідомлення про необхідність відшкодування витрат на утримання за час навчання.
Згідно розрахунку фактичних витрат, пов'язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 01.09.2022 по 08.02.2024 сума фактичних витрат становить 235625,61 гривень. Згідно розрахунку вартості комунальних послуг за період навчання з 01.09.2022 по 08.02.20224 ОСОБА_1 становить: теплопостачання - 2628,18 гривень, водопостачання та водовідведення - 811,15 гривень, електроенергія - 1574,03 гривень.
25.09.2024 Одеський державний університет внутрішніх справ (сторона1) та ОСОБА_1 (сторона2) уклали договір розстрочення заборгованості згідно з контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ про наступне: відповідно до контракту № К-139/19 про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 30.08.2019, сторони домовились, що стороні2 надається розстрочка у погашенні заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням сторони2 в Одеському державному університеті внутрішніх справ строком на 12 місяців.
Згідно п. 2 зазначеного договору на день його укладення заборгованість позивача перед відповідачем складає загалом 235625,61 гривень.
Відповідно до п. 3 зазначеного договору підписанням цього договору сторони домовились, що відносно сторони2 застосовується наступний варіант розстрочення заборгованості: 3.1.1. підписання цього договору сторона2 погоджується сплатити стороні1 заборгованість в 235625,61 гривень наступним чином:
3.2.1. в день не пізніше 15.10.2024 після укладення цього договору сторона2 зобов'язана здійснити погашення стороні1 частини заборгованості в сумі, що становить 4625,61 гривень (…).
Згідно пунктів 6-7 зазначеного договору тільки при виконання стороною2 в повному обсязі зобов'язання, встановленого п. 3.2.1. цього договору, сторона1 зобов'язується надати розстрочку виконання зобов'язання стиороні2 в розмірі 19250,00 гривень шляхом надання стороні2 строку на погашення заборгованості, починаючи з 15.10.2024. Погашення заборгованості, визначеної в п. 6 цього договору (за умови виконання вимог п. 3.2.1), буде здійснюватися НОМЕР_1 з 15.10.2024 по 15.10.2025 року рівними частинами по 19250,00 щомісячно, до 15 числа кожного місяця (…).
Відповідно до п. 12. договору він підлягає розірванню стороною1 в односторонньому порядку, якщо сторона2 не виконає неналежно виконає зобов'язання, що встановлені п. 3.2.1. цього договору.
Пунктом 13 договору передбачено, що у разі прострочки щомісячної плати більше, ніж на 2 (два) місяці підряд, сторона1 направляє стороні2 претензію із зазначенням розміру заборгованості та набуває права в місячний строк звернутися до суду в разі, якщо претензія, направлена за адресою сторони2, вказаною у цьому договорі, повернеться стороні1 без вручення.
Листом вих. № 1/3276-2024 від 23.10.2024 Одеський державний університет внутрішніх справ повідомив ОСОБА_1 про невиконання ним (позивачем) умов договору розстрочення виплати заборгованості з ОДУВС на суму коштів, витрачених ОДУВС на утримання позивача протягом навчання у магістратурі, укладеного 25.09.2024, та про дострокове розірвання зазначеного договору.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що не заперечує проти факту обов'язкового відшкодування витрат, які здійснював університет на його утримання під час навчання з 01.09.2022 по 08.02.2024, однак не згодний із нарахуванням у кошторисі витрат за період з 05.12.2022 по 11.03.2023, оскільки у цей період позивач перебував на стажуванні.
Відповідно до п. 2.1.6.1. Наказу № 419/831/240/605/537/219/534 курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовують за визначений період навчання, за винятком терміну перебування у відпустках.
Тобто до витрат на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, які підлягають відшкодуванню, не включається тільки період перебування особи у відпустках.
Позивач стверджує, що у період з 05.12.2022 по 11.03.2023 він перебував на стажуванні, доказів перебування у відпустці у вказаний період ОСОБА_1 не надав.
За таких обставин, відповідач правомірно нарахував до суми витрат, які підлягають відшкодуванню позивачем, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період стажування позивача з 05.12.2022 по 11.03.2023, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Одеського державного університету внутрішніх справ та зобов'язання відповідача перерахувати нараховану суму коштів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оскільки суд не встанови порушення прав позивача в частині нарахування витрат комунальних послуг, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до до Одеського державного університету внутрішніх справ, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», Філія «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА