Березівський районний суд Одеської області
06.08.2025
Справа № 494/1671/25
Провадження № 3/494/570/25
06 серпня 2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 зі змінами та доповненнями (далі -КУпАП), -
29 липня 2025 року в провадження судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю. відСРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №401488 від 24.07.2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 24.07.2025 року о 18 год. 52 хв. між по дорозі між с. Веселинівка та с. Михайло-Олександрівка Березівського району Одеської області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Almera д.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820(0118). Результат 1,16 проміле. Тест №207. Від керування транспортного засобу відсторонена шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з доглядом за дитиною та надання їй можливості скористатись правовою допомогою. Разом з тим, суд наголошує, що ОСОБА_1 була завчасно, а саме 30.07.2025 року повідомленою про розгляд справи, а відтак мала достатньо часу звернення по правову допомогу. Сама дитина вже 22.07.2025 року була виписана з стаціонарного лікування, про необхідність амбулаторного лікування в довідці, поданої ОСОБА_1 , нічого не зазначено.
З огляду на наведене, зважаючи на те, що справи щодо правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у її відсутності відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП на підставі наявних доказів.
Слід зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Розглянувши адміністративну справу суд вважає наступне.
Зазначені в протоколі дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 порушила п.2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи, під відеозапис ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройшла в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Алкотест-Драгер», результат огляду становив 1,16 % проміле алкоголю. З результатом погодилась.
Таким чином, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401488 про адміністративне правопорушення від 24.07.2025 року, який ОСОБА_1 підписала без зауважень та з таким згодна; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою алкотесту за допомогою приладу Alcotest Drager 0118 (тест №207), які вона підписала без зауважень та результат огляду на стан сп'яніння склав 1,16% проміле алкоголю, поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких свою вину у вчинені правопорушення визнала та зазначила, що керувала автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, розпискою ОСОБА_2 про те, що отримав на зберігання авто Nissan Almera д.н. НОМЕР_1 та зобов'язався не допускати до керування ОСОБА_1 протягом 24 год., а також окрім вказаних доказів - оглянутим судом відеозаписом порушення ( 24.07.2025 року о 19 год. 03 хв. із застосуванням спеціального приладу газоаналізатору Alcotest Drager було проведено огляд на стан сп'яніння, результат показав 1,16 % проміле алкоголю у крові; 24.07.2025 року о 19 год. 11 хв. зазначила, що вживала пиво у кількості 2 л.; 24.07.2025 року о 19 год. 31 хв. свою вину у скоєному правопорушенні визнала, з отриманим результатом продуву алкотестера була згодна, про що дала ствердну відповідь 19 год.04. хв. запису). Доводи ОСОБА_1 про те, що вона спішила до дитини яка попала в ДТП і тому змушена була поїхати за кермом, не беться судом до уваги, адже остання, знаючи, що вона вжила досить багато спиртних напоїв, могла скористатись послугами служби таксі. Окрім того, як вбачається з відеозапису, сама ОСОБА_1 знала про те, що її дитина поїхала з її подругою, з якою вона напередодні вживала спиртні напої і, тим не менше, допустила дитину з нетверезою особою їхати на двоколісному транспортному засобі.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Пунктом 27 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено: «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись».
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будь-яких заяв щодо спростування протоколу про адміністративне правопорушення не надала, а навпаки визнала свою вину по матеріалах справи.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують вчинене не встановлено, інших обставин, що суттєво впливають на рішення суду і можуть бути враховані не виявлено.
Враховуючи характер правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК в Одеській обл./отг м.Березівка/22030101; код за ЄДРПОУ 37607526; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA848999980313171206000015594; код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя Панчишин А.Ю.