Справа № 308/6986/24
31 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17.04.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, міста Тячів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України,-
Заступник начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17.04.2024 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділеннями відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.04.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42024072030000035.
Слідчий зазначає, що у даному кримінальному провадженні слідчим за погодженням з прокурором повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про підзору у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
У невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше серпня 2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, розробив протиправний план незаконного придбання на підставі підроблених документів прав на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, які увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, але не були виділені власникам земельної частки (паю).
З метою підшукування відповідних земельних ділянок, яким не було присвоєно кадастрові номери в Державному земельному кадастрі, на які можна було би протиправно оформити правовстановлюючі документи на землю, ОСОБА_8 залучив громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в серпні 2023 року, перебуваючи на території Холмківської сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області, підшукав масив земельних ділянок колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, які увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, але не були виділені власникам земельної частки (паю) та яким не було присвоєно кадастрові номери, встановив власників суміжних земельних ділянок з метою відображення відповідної інформації у документації із землеустрою, інформацію про що в кінці серпня 2023 року передав ОСОБА_8 в ході особистої зустрічі в Києві.
Також з метою реалізації вищевказаного протиправного плану ОСОБА_8 залучив ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підшукав осіб, що погодились за заздалегідь обумовлену грошову винагороду виготовити на їх ім'я підроблені правовстановлюючі документи на відповідні земельні ділянки з метою їх подальшого відчуження.
Так, на виконання заздалегідь обумовленого з ОСОБА_8 плану ОСОБА_9 у невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше осені 2023 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, відсутні жодні майнові права на земельні ділянки колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з корисливим мотивом, за заздалегідь обумовлену грошову винагороду у розмірі 100 доларів США, домовився з вищевказаною особою про незаконне оформлення на нього права власності на земельну ділянку, що знаходиться в межах нерозподілених земель вказаного КСП, шляхом підроблення правовстановлюючих документів на неї.
На виконання вказаної протиправної домовленості ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_10 з допомогою месенджеру засоби, необхідні для підроблення правовстановлюючих документів на земельну ділянку - фотокопії персональних документів, а саме: паспорту на ім'я ОСОБА_10 серії НОМЕР_1 , виданого Волноваським РВ ГУ ДМС України в Донецькій області, та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_2 , які в подальшому передав ОСОБА_8 .
Надалі, ОСОБА_8 у невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, використовуючи отримані від ОСОБА_9 персональні документи ОСОБА_10 , а також надану ОСОБА_4 інформацію щодо земельних ділянок КСП, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області, які увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, але не були виділені власникам земельної частки (паю) та яким не було присвоєно кадастрові номери, організував внесення до бланку державного акту серії І-КВ №104362, що видається Ужгородською районною адміністрацією Закарпатської області, завідомо недостовірних відомостей щодо наявності у ОСОБА_10 на підставі рішення Ужгородської райдержадміністрації від 08.08.2002 №276/3 у приватній власності земельної ділянки площею 1,4956 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована території Сторожницької сільської ради, внесення до даного державного акту завідомо недостовірних відомостей про реєстрацію акту в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №1663 та нанесення на державний акт завідомо недостовірних підписів голови райдержадміністрації ОСОБА_11 та інженера-землевпорядника ОСОБА_12 .
З метою забезпечення належної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ОСОБА_8 шляхом обману залучив ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не був обізнаний із його злочинними намірами та який, в свою чергу, підшукав інженера-землевпорядника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_14 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
З метою виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей про наявність у ОСОБА_10 у приватній власності земельної ділянки площею 1,4956 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована території Сторожницької сільської ради, ОСОБА_8 використав завідомо підроблений документ - державний акт серії НОМЕР_3 , який разом з отриманими від ОСОБА_9 персональними документами ОСОБА_10 , у невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше 21.12.2023, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав з допомогою месенджера ОСОБА_13 .
В свою чергу ОСОБА_13 21.12.2023 переслав за допомогою месенджера вказаний підроблений державний акт серії І-КВ №104362 та особисті документи ОСОБА_10 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_14 . На підставі отриманих документів ФОП ОСОБА_14 , не будучи обізнаним із протиправними намірами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та не усвідомлюючи, що наданий йому державний акт серії І-КВ №104362 є підробленим, розробив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_10 , площею 1,4956 га, яка розташована за адресою: Сторожницька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область, та відправив дану документацію із землеустрою разом з відповідною заявою та електронним документом в установленому законом порядку Державному кадастровому реєстраторові для державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
За результатами розгляду відповідної заяви ФОП ОСОБА_14 відділом №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 23.01.2024 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2124886300:10:017:0029, де визначено власником земельної ділянки ОСОБА_10 .
Закінчуючи розроблений ОСОБА_8 спільний злочинний умисел на придбання прав на вказану земельну ділянку ОСОБА_10 , 26.01.2024, перебуваючи у приватного нотаріуса ОСОБА_15 , за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 20, офісний центр, 11 поверх, достовірно знаючи, що він не являється власником земельної ділянки за кадастровим номером 2124886300:10:017:0029, площею 1,4956 га, оформив довіреність, яку зареєстровано в реєстрі за №124, на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою уповноважив останнього здійснювати представництво його інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних, недержавних підприємствах, установах, організацій незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої приналежності, в тому числі нотаріуса (нотаріальних конторах), у Держгеокадастрі, Центрі ДЗК, центрі надання адміністративних послуг, у державних реєстраторів, у кадастрових реєстраторів, бюро технічної інвентаризації, установах банків тощо, як власника земельної ділянки, кадастровий номер 2124886300:10:017:0029, площею 1,4956 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Сторожницька сільська рада.
За таких обставин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману, придбали права на майно в особливо великих розмірах, а саме - на земельну ділянку за кадастровим номером 2124886300:10:017:0029, площею 1,4956 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Сторожницька сільська рада, вартістю 4 820 020, 00 грн.
За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме: в придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме: в придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Слідчий в клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування, а саме: повідомленнями про кримінальне правопорушення від 16.04.2024 та 22.04.2024, поземельними книгами на вищевказані земельні ділянки, показами ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , протоколом обшуку від 05.08.2024, протоколами огляду предмета від 13.09.2024 та від 11.11.2024, висновками оціночно-земельної експертизи від 16.01.2015, комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночної-земельної експертизи від 26.09.2024, судових почеркознавчих експертиз від 23.09.2024 - 27.09.2024, протоколами тимчасового доступу до речей та документів від 29.07.2024 та 30.07.2024.
Слідчий зазначає, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обумовлена необхідністю запобігти ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 викликана метою забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризики, які існують на момент застосування запобіжного заходу доведені вагомістю зібраних доказів, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, а тому виправдовують тримання особи під домашнім арештом у нічний час доби.
Слідчий зазначає,що зважаючи на вище викладене, є підстави вважати, що особисте зобов?язання, особиста порука підозрюваного будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із домашнім арештом, а не застосування такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов?язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.
Таким чином, з урахуванням характеру, суспільної небезпечності та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обставин вчинення правопорушень, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушенняхі, наявності декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, мета з якою він застосовується, виправдовує тримання особи під домашнім арештом у нічний час доби.
Слідчий зазначає, що приймаючи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, є достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, безперешкодно виїхати за межі України, а також з метою запобігання спробам незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також враховуючи те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання або особиста порука не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 23:00 по 08:00 год.
Позиція сторони обвинувачення в суді
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.
Позиція сторони захисту в суді
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи захисника, проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечив. Просив застосувати запобіжний захід у період часу до 07:00 год. для забезпечення потреб сімї.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, доводи захисника, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Витягом з кримінального провадження №42024072030000035 від 17.04.2024 року підтверджено, що органом досудового розслідування - Слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч.3,4 ст.358, ч.5 ст.190 КК України.
16.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.358, ч.5 ст.190 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч ч.3 ст.358, ч.5 ст.190 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене за ч.5 ст.190 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якої йому вручена.
Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя , виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.5 ст.190 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема санкція кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190 КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, наявності таких ризиків як переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, та про неможливість їх уникнення при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашнього арешту в нічний час доби.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного.
Додані до клопотання докази підтверджують існування ризику можливості ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання за ч.5 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних, в тому числі шляхом застосування запобіжних заходів та покладення обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, який обумовлений саме існуванням саме ризику переховування. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду наразі є високим.
Окрім того, переховуватись від органів досудового розслідування та суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України. Більше того, слідчий суддя зазначає, що існують способи виїзду за кордон чоловіків призовного віку, до прикладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.
Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду є актуальним.
Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 належить до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків у кримінальному провадженні та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки його показання відповідно, є процесуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Дані про особу ОСОБА_4 : має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, не є такими, що спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому діяннях та їх тяжкість, не свідчать про те, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, він не виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
За таких обставин, слідчий суддя , врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, прийшов до висновків про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, такі висновки ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах. При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби без застосування засобу електронного засобу контролю.
Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2,3,4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17.04.2024року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, міста Тячів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України ? запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 23:00 год. по 07:00 год. наступної доби, без застосування електронного засобу контролю, на строк до двох місяців, в межах строку досудового розслідування, а саме до 24 серпня 2025 року включно.
У відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки :
-прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
-не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період часу з 23:00 по 07:00 год.;
-не спілкуватися із свідками та іншими учасниками вказаного кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали - до 24 серпня 2025 року включно. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 . Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області. Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вище вказаних зобов'язань відносно нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Повний текст ухвали оголошено 04.08.2025 року о 08 год. 45 хв.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1