Справа № 127/8023/25
Провадження № 1-кп/127/273/25
05 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
представника третьої особи: ОСОБА_6 ,
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2024 за № 42024020000000093,-
Під час судового розгляду ОСОБА_7 заявлено клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 (справа № 127/39277/24, провадження № 1кс/127/17000/24), на автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 є власником автомобіля марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 . Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 було накладено арешт на автомобіль марки «MAZDA СХ-5». Оскільки власник автомобіля до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42024020000000093 не притягується, ніякого відношення до даного провадження не має, є усі підстави для скасування арешту на автомобіль.
В судовому засіданні представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 клопотання про скасування арешту на майно, а саме: автомобіль - підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту на майно, а саме: автомобіль - підтримали.
Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення клопотання про скасування арешту заперечував, просив суд відмовити у його задоволені з огляду на те, що договір є нелегітимним та підписаний з метою уникнення конфіскації майна, адже, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, було затримано 29.11.2024 року, цього ж дня було вилучено автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , тому ніяким чином ОСОБА_4 розпоряджатись ним не могла. Крім того, 29.11.2024 року до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а договір дарування транспортного засобу укладено в приміщенні ТСЦ 30.11.2024 року.
Дослідивши мотиви клопотання ОСОБА_7 , з'ясувавши думку інших учасників процесу, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, постановою слідчого про визнання предметів речовими доказами від 29.11.2024 року, автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024020000000093 від 26.04.2024.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 року (справа № 127/39277/24) накладено арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), з метою забезпечення конфіскації даного майна, а саме на автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 .
Зазначений автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 зберігається на території спеціального майданчика ГУНП у Вінницькій області, за адресою: м. Вінниця, вул. Г. Арабея, 17, вул. Ботанічна, 30-32.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу, зокрема крім випадку накладення ухвалою слідчого судді або суду арешту на речовий доказ.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто ч.2 статті 174 КПК України передбачає дві альтернативні підстави для скасування арешту:
- необґрунтованість його накладення,
або
- відпадіння потреби в продовженні арешту на майно.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 року (справа № 127/39277/24, провадження № 1-кс/127/17000/24) на автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 арешт накладено з підстави забезпечення конфіскації майна як виду покарання. А тому саме обґрунтованість накладення арешту за цією підставою та з'ясування відпадіння потреби в цьому заході - є предметом дослідження та вирішення заявленого ОСОБА_7 клопотання.
Як видно зі змісту ч. 2 ст. 174 КПК України, обов'язок доказування наявності підстав для скасування арешту покладається на особу, яка заявила клопотання про скасування арешту.
Проте, клопотання гр. ОСОБА_7 не містить посилання на жодну з цих, передбачених ст. 174 КПК України, підстав для скасування арешту, а лише містить зазначення того, що не ОСОБА_4 , а ОСОБА_7 є власником автомобіля, на який накладений арешт.
В ході розгляду судом клопотання було з'ясовано, що:
- під час обшуку 29.11.2024 року слідчим було тимчасово вилучено належний на праві власності ОСОБА_4 автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ;
- слідчий звернувся до суду 29.11.2024 року з клопотанням про накладення арешту на цей автомобіль, на момент звернення слідчим з означеним клопотанням - власником автомобіля була ОСОБА_4 ;
- як вбачається з відповіді ТСЦ МВС №0546 від 01.08.2025 №31/31/0546- та доданих до неї посвідчених копій документів: 30.11.2024 року ОСОБА_4 відчужила означений автомобіль ОСОБА_7 на підставі договору дарування, з перереєстрацією права власності в ТСЦ №0546;
- на момент накладення арешту на означений автомобіль слідчим суддею: 02.12.2024 власником автомобіля вже був ОСОБА_7 ;
- правочин дарування укладено 30.11.2024 в період після тимчасового вилучення майна в підозрюваної, але до накладення на нього арешту ухвалою слідчим суддею;
- третя особа - ОСОБА_7 набув право власності на означений автомобіль за безвідплатним правочином (договором дарування);
- на момент укладення договору дарування (30.11.2024) підозрювана ОСОБА_4 знала про те, що органом досудового розслідування в неї в ході обшуку 29.11.2024 було тимчасово вилучено її автомобіль. Однак відомості про те, що вона знала, що того ж дня (29.11.2024) слідчим було направлено клопотання до суду про накладення арешту на її автомобіль, відсутні, оскільки на клопотанні слідчого до суду від 29.11.2024 року про накладення арешту на автомобіль, підпис ОСОБА_4 про ознайомлення з його змістом - відсутній.
Суд дійшов висновку, що слідчий суддя ухвалою від 02.12.2024 року (справа № 127/39277/24) наклав арешт на означений автомобіль обґрунтовано, оскільки керувався наданими слідчим з клопотанням від 29.11.2024 року відомостями та доказами, що автомобіль належить підозрюваній ОСОБА_4 ..
В ході розгляду судом клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту, ОСОБА_4 повідомила суду, що мала дійсний намір 30.11.2024 подарувати належний їй на праві власності автомобіль третій особі - ОСОБА_7 ..
При цьому, 29.11.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.
В зв'язку з чим, викладені вище обставини можуть вказувати на наявність ознак вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на відчуження належного їй на праві власності майна на користь третьої особи з метою ухилення від можливої його конфіскації. Проте сторонами не надано суду доказів на підтвердження або спростування цього припущення.
Відповідно до положень частини 3 статті 228 та статті 234 Цивільного кодексу України договір дарування автомобіля за позовом прокурора може бути визнаний судом недійсним в порядку цивільного судочинства. Проте, як з'ясовано, станом на дату розгляду судом клопотання про скасування арешту на означений автомобіль, такий позов прокурором не заявлено.
Означене, в свою чергу, унеможливлює вирішення судом на сьогоднішній день клопотання третьої особи про накладення арешту, як передчасного.
В судовому засіданні представником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 не доведено існування передбачених статтею 173 КПК України підстав для скасування арешту автомобіля марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 - необґрунтованості накладення або відпадіння потреби в арешті.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що арешт на майно ОСОБА_4 , а саме на автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 був накладений з метою забезпечення конфіскації цього майна, суд дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним.
Керуючись статтями 100, 170, 174, 332, 370-372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 року (справа № 127/39277/24, провадження № 1-кс/127/17000/24) на автомобіль марки «MAZDA СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_2 - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя: