Київський апеляційний суд
23 липня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю:
осіб, які притягаються
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисників Вареника А.М., Сулиги С.О., Конюшка Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сулиги С.О. на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 червня 2025 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.06.2025 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, 4 травня 2025 року о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Subaru Forester" д/н НОМЕР_2 на 33 км + 380 м автодороги М-06, всупереч вимогам п.п.1.5, 2.3 "б" Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, рухаючись по узбіччю, яке відокремлене суцільною лінією дорожньої розмітки і не призначене для руху транспортних засобів, при виїзді на проїзну частину своїми діями створив небезпеку для руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем "Daewoo Lanos" д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , після чого автомобіль "Subaru Forester" д/н НОМЕР_2 від неконтрольованого руху зіткнувся з автомобілем "MAN" д/н НОМЕР_4 з напівпричепом "Schimitz" д/н НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
У цій же справі міститься протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , згідно з яким 4 травня 2025 року о 22 годині 10 хвилин він, керуючи автомобілем "Daewoo Lanos" д/н НОМЕР_3 на 33 км + 380 м автодороги М-06, всупереч вимогам п.10.4 ПДР під час виконання розвороту поза перехрестям не дав дорогу автомобілю "Subaru Forester" д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого сталося їх зіткнення, після чого автомобіль "Subaru Forester" д/н НОМЕР_2 від неконтрольованого руху зіткнувся з автомобілем "MAN" д/н НОМЕР_4 з напівпричепом "Schimitz" д/н НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.06.2025 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник Сулига С.О. просить постанову судді місцевого суду щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що диспозиція ст.124 КУпАП є бланкетною, а тому для визначення суті правопорушення та з'ясування наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти ПДР були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому суддя не вправі вийти за межі протоколу та самостійно змінити як виклад фактичних обставин справи, так і його юридичну кваліфікацію.
За змістом протоколу ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.1.5, 2.3 "б" ПДР, внаслідок чого сталася ДТП. Проте цими пунктами регламентуються загальні положення ПДР без вказівки та розкриття складу адміністративного правопорушення, що є недопустимим, оскільки особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності на підставі загальних положень.
Вислухавши пояснення захисників Сулиги С.О. і Конюшка Д.Б. , які підтримали апеляційну скаргу, при цьому захисник Конюшко Д.Б. наполягав на тому, що ОСОБА_1 повинен був дати дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку незалежно від того, що це було узбіччя; пояснення ОСОБА_2 на підтримку позиції захисників; пояснення захисника Вареника А.М. і ОСОБА_1., які вважали постанову судді законною та обґрунтованою, а тому просили залишити її без змін; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно зі ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_2 , поясненнях ОСОБА_1 , схемі місця ДТП.
Так, з пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції та в суді першої інстанції, вбачається, що він, керуючи автомобілем "Daewoo Lanos", рухався з с. Гурівщина в м. Київ. Коли під'їхав до місця для розвороту, там був затор, проте дві фури його пропустили. Коли він на невеликій швидкості виконав розворот і вирівняв автомобіль, сталося зіткнення з автомобілем "Subaru Forester", який на великій швидкості рухався по узбіччю. Після зіткнення вказаний автомобіль розвернуло і він ще зіткнувся з фурою.
Ці пояснення суд першої інстанції правильно поклав в обґрунтування своїх висновків, оскільки вони узгоджуються зі схемою місця ДТП, на якій позначено ділянку дороги, де сталася пригода, розташування дорожньої розмітки, напрямок руху транспортних засобів, місця їх зіткнення і розташування після пригоди, характер і локалізацію механічних пошкоджень. Відповідно до схеми проїзна частина на даній ділянці дороги поділена на дві смуги для руху в кожному напрямку. На цій же ділянці мається місце для розвороту транспортних засобів та узбіччя, відокремлене суцільною лінією горизонтальної дорожньої розмітки, яке переходить у місце для розвороту, відокремлене від нього такою самою дорожньою розміткою і в якому рух транспортних засобів заборонено. Автомобіль "Subaru Forester" рухався по узбіччю в напрямку м. Києва і в місці, призначеному для розвороту, зіткнувся з автомобілем "Daewoo Lanos", який рухався спочатку в напрямку м. Житомира, а потім виконував розворот в напрямку м. Києва. Після зіткнення автомобіль "Subaru Forester", будучи некерованим, зіткнувся з автомобілем "MAN", який рухався в крайній правій смузі в напрямку м. Києва. Внаслідок пригоди в автомобілі "Daewoo Lanos" пошкоджено передній бампер, капот і решітка, в автомобілі "Subaru Forester" - ліві передні і задні двері, бампер і капот, в автомобілі "MAN" - паливний бак.
В судовому засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що рухався по узбіччю, оскільки на проїзній частині утворився затор.
Згідно з п.1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно з п.2.3 "б" ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Викладаючи у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 суть правопорушення, поліцейський вказав про порушення ним вказаних вимог ПДР. Можна погодитися з доводами захисника про те, що ці вимоги ПДР є загальними. Разом з тим, у протоколі також вказано і про те, що ОСОБА_2 рухався по узбіччю, яке відокремлене суцільною лінією дорожньої розмітки і не призначене для руху транспортних засобів.
У правилах дорожнього руху відсутній пункт, який би прямо забороняв рух транспортних засобів по узбіччю. Разом з тим, це вбачається з визначення терміну у п.1.10 ПДР "узбіччя" - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).
А тому відсутність у протоколі посилань на конкретний пункт ПДР, який би забороняв рух по узбіччю, з огляду на відсутність такого в принципі при тому, що суть порушення розкрита у протоколі, не дає підстав вважати, що за таких обставин ОСОБА_2 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Отже, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_2 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Сулиги Станіслава Олеговича залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 червня 2025 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 /п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн