Справа № 240/3789/24
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
05 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
за участю:
секретаря судового засідання: Біла О.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Сачка А.В.,
предсставника відповідача: Мамедова Р.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора Галичанського Ігоря Валентиновича у 2023 році;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році» в частині затвердження висновку щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 у 2023 році;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону повторно провести оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік, затвердити висновок з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин, внести зміни до наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 та № 783к від 01.12.2023 в частині, що стосується прокурора ОСОБА_1 .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, затверджені наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році".
Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що форма звіту про оцінювання якості роботи прокурора є уніфікованою, тобто законодавчо регламентованою, яка не вимагає обґрунтування виставленої оцінки. До того ж, наказ про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів готується кадровим підрозділом, який не уповноважений мотивувати та обґрунтовувати причини (підстави) виставлення оцінки прокурорам. Тимчасовим положенням передбачено лише повноваження керівника обласної прокуратури затвердити подані звіти, вимог щодо обґрунтування наказу про затвердження висновку щодо оцінювання якості роботи позивача Тимчасове положення не містить. Отже, наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 22.11.2023 № 754к лише затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, зокрема і щодо ОСОБА_1 . Водночас скасування вказаного наказу жодним чином не вплине на саму оцінку якості роботи позивача.
Також апелянт зазначає, що ОСОБА_2 , як безпосередній керівник Галичанського І.В. (відповідно до Тимчасового положення) та керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (як керівник вищого рівня), виставив позивачу оцінку та затвердив його звіт, тобто діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений приписами Тимчасового положення.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав повністю.
Позивач та його представник проти вимог апеляційної скарги заперечили повністю.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла переконання, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону №82о/с від 15.03.2021 (т.1 а.с.49) призначено посаду керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 15.03.2021 року строком на п'ять років.
Наказом Генерального прокурора № 74 від 17.03.2023 (т.1 а.с.50-52) внесено зміни до наказу Генерального прокурора № 66 від 05.02.2020 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)» відповідно до якого перейменована юридична особа «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону» (на правах обласної прокуратури) на юридичну особу «Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також скорочено у структурі та штатній чисельності спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (на правах обласної прокуратури) загальну штатну чисельність 228 одиниць та зарахувати їх до резерву Офісу Генерального прокурора з відповідним фондом заробітної плати.
Таким чином, у зв'язку із прийняттям вказаного наказу позивач перебував на посаді керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону до 17.03.2023 року, а з 17.03.2023 року перебував в резерві Офісу Генерального прокурора та на момент виникнення спірних правовідносин фактично не виконував обов'язки керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
Наказом Генерального прокурора від 11.04.2023 № 139к (т.1 а.с.60), з 11.04.2023 керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону призначено Чоловського В.М.
Наказами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 01.05.2023 № 324к (т.1 а.с.61), від 08.05.2023 № 13 (т.1 а.с.62), позивачу визначено робоче місце та наказано виконувати обов'язки, визначені керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, а тому суд вважає, що безпосереднім керівником позивача з 01.05.2023 був керівник Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, а позивач виконував обов'язки прокурора, а не керівника окружної прокуратури, оскільки фактично не обіймав таку адміністративну посаду.
11.10.2023 керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону видано наказ № 99 «Про проведення оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році» (т.1 а.с.20), яким визначено проведення оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону з 13 до 24 листопада 2023 року.
09.11.2023 року позивачем подано відповідачу «Звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік» (т.1 а.с.30-33), в якому вказано, що він перебуває з 15.03.2021 по даний час на посаді керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону і на підставі наказу Генерального прокурора № 74 від 17.03.2023 виведений позаштат та зарахований до резерву Офісу Генерального прокурора.
З вказаного звіту вбачається, що в його графі 4 "Підсумкова оцінка безпосереднім керівником" зазначено "негативно" і 17.11.2023 він затверджений керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельниковим М.В.
Наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році» (т.1 а.с.35) затверджені висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році (т.1 а.с.34).
Позивач, вважаючи, що якість його роботи у 2023 році була оцінена негативно безпідставно, чим порушено його інтереси, оскільки за весь час служби в органах прокуратури його робота ніколи не оцінювалась негативно, звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що у звіті про оцінювання якості роботи позивача поставлена оцінка «негативно», а висновок щодо оцінювання якості роботи позивача складається лише із виставленої позивачу оцінки без зазначення мотивів, з яких відповідач виходив при складанні висновку та виставлення оцінки. Відповідачем не були вказані мотиви та обґрунтування негативного оцінювання позивача ні у відзиві на позовну заяву, ні в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ні наказ про затвердження висновку, ні висновок, щодо оцінювання якості роботи позивача, не мають обґрунтування причин (підстав) для їх прийняття та виставлення зазначеної в цих документах оцінки роботи позивача за 2023 рік.
Суд зазначив, що якість роботи позивача за 2023 року була оцінена, як керівника керівника окружної прокуратури, в той час, як судом встановлено, що позивач, фактично з 18.03.2023 не обіймав таку адміністративну посаду.
При цьому звернув увагу, що на момент оцінювання позивача, він не був керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, а його безпосереднім керівником був керівник Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, звіт оцінювання якості роботи позивача за 2023 рік не затверджений керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, як то передбачено додатком до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 №503.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що для захисту інтересів позивача слід визнати протиправними та скасувати висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, затверджені наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році".
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно провести оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік, затвердити висновок з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин, внести зміни до наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 та № 783к від 01.12.2023 в частині, що стосується прокурора ОСОБА_1 , то суд відмовив у її задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, з урахуванням доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697) та затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 №503 (т.1 а.с.22-25) Тимчасовим положенням про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженим (далі - Тимчасове положення), в редакціях, що діяли на момент їх виникнення.
Відповідно до статті 7 вказаного Закону № 1697-VII, систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 9 Закону №1697 Генеральний прокурор затверджує положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів.
В Тимчасовому положенні зазначено:
"2.2. Під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується:
1) ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
2) кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов'язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі);
3) кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва;
4) дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
2.3. Оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником.
Безпосереднім керівником є:
...
9) для керівників окружних прокуратур та їх заступників - керівник обласної прокуратури;
10) для керівників відділів окружних прокуратур та їх заступників - керівник окружної прокуратури;
11) для прокурорів окружних прокуратур - керівник відділу окружної прокуратури, керівник окружної прокуратури (у разі відсутності відділів в окружній прокуратурі).
...
2.4. За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку.
2.5 У разі якщо прокурор упродовж календарного року обіймав посади в інших структурних підрозділах Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах, оцінювання проводиться з урахуванням виконуваних обов'язків на відповідних посадах.
2.7. Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів."
Додаток до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 «Про затвердження Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» містить встановлену форму звіту оцінювання якості роботи прокурорів, який, зокрема, повинен бути підписаний особисто прокурором, який його склав з зазначенням найменування посади такого прокурора, його ініціалів, прізвища та дати такого затвердження; затверджується такий звіт особистим підписом безпосереднього керівника прокурора, що склав такий звіт, та особистим підписом керівника вищого рівня, із зазначенням найменування посади такого безпосереднього керівника та керівника вищого рівня, їхніх ініціалів, прізвища та дати такого затвердження.
Судом встановлено, що наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 11.10.2023 №99 оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році визначено провести з 01 по 10 листопада 2023 року.
Пунктом 2 цього наказу зобов'язано першого заступника, заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, керівників самостійних структурних підрозділів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (на правах обласних прокуратур), керівників спеціалізованих прокуратур у сфері оборони Центрального регіону (на правах окружних прокуратур), їх першим заступникам та заступникам забезпечити подання до 13.11.2023 до відділу кадрової роботи та державної служби прокуратури регіону звітів про оцінку якості роботи прокурорів за 2023 рік за формою, зазначеною у додатку до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 №503.
На виконання вимог вищевказаного наказу керівника Спеціалізованої прокуратури Центрального регіону та відповідно з додатком до наказу Генерального прокурора 30.10.2020 №503 щодо встановленого зразка звіту, 09.11.2023 за підписом керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 до відділу кадрової роботи та державної служби прокуратури регіону надано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік.
Як зазначалося вище, безпосереднім керівником - керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельниковим В.М., результати роботи ОСОБА_1 оцінено негативно та у відповідності до вимог законодавства погоджено відповідний висновок.
У подальшому, на виконання вимог п. 2.7 розділу 2 Тимчасового положення, п. 3 наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 11.10.2023 № 99, відділом кадрової роботи та державної служби Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону узагальнено матеріали оцінювання якості роботи прокурорів та підготовлено проект наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про затвердження висновків щодо результатів оцінювання, який підписано та зареєстровано 22.11.2023 за № 754к.
Відповідно до п. 1.2 розділу 1 Тимчасового положення (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 12.11.2021 № 351) преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи.
Ураховуючи, що за результатами оцінювання роботи ОСОБА_1 виставлено негативну оцінку, згідно з вищевказаними вимогами Тимчасового положення він не підлягав преміюванню.
У зв'язку з чим ОСОБА_1 обґрунтовано не включений до списку прокурорів, яким виплачено щорічну премію за 2023 рік.
З огляду на вищевикладене, порушень вказаних норм законодавства, нормативно-правових актів та відомчих наказів Генерального прокурора з вказаного питання керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону не допущено.
Отже, оцінювання керівника окружної прокуратури здійснюється керівником обласної прокуратури, яким затверджується звіт та проставляється одна з оцінок - позитивно, задовільно, негативно.
Керівник обласної прокуратури своїм наказом затверджує висновки щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів, при цьому повноваженнями щодо зміни наданої прокурору оцінки безпосереднім керівником прокурора керівник обласної прокуратури не наділений.
Оцінка за результатами оцінювання роботи прокурора (позитивна та задовільна) та відсутність обставин, визначених в п. 3.7. Тимчасового положення, є підставою для виплати премії прокурору. Розмір премії розраховується бухгалтерською службою на підставі затверджених висновків та доводиться до кадрової служби для підготовки відповідного наказу керівника обласної прокуратури.
Тобто, вказані вимоги законодавства Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону виконано.
Відповідачем дотримано вимоги п. 2.1. та враховано п. 2.2 Тимчасового положення, за результатами оцінювання якості роботи позивача виставлено одну із оцінок, які передбачено п. 2.4 та затверджено звіт позивача відповідно до п. 2.3. Тимчасового положення.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що керівником у спірному рішенні не наведено належної мотивації з посиланням на докази, які оцінюють роботу позивача негативно, що жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави/мотиви, з яких виходив керівник під час ухвалення такого рішення; у звіті про оцінювання якості роботи позивача поставлена оцінка «негативно», а висновок щодо оцінювання якості роботи позивача складається лише із виставленої позивачу оцінки без зазначення мотивів, з яких відповідач виходив при складанні висновку та виставлення оцінки.
Суд першої інстанції залишив поза увагою, що форма звіту про оцінювання якості роботи прокурора є уніфікованою, тобто законодавчо регламентованою, яка не вимагає обґрунтування виставленої оцінки. До того ж, наказ про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів готується кадровим підрозділом, який не уповноважений мотивувати та обґрунтовувати причини (підстави) виставлення оцінки прокурорам.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про прокуратуру», Тимчасове положення та затверджена ним форма звіту не передбачають та не вимагають обґрунтування виставленої негативної оцінки або наведення підстав для її зміни.
Зокрема, Тимчасове положення визначає, що безпосередній керівник зобов'язаний здійснити оцінювання та погодження звіту. При цьому, дискреційний характер вказаних положень полягає в праві безпосереднього керівника обрати вид оцінки (позитивна, задовільна або негативна).
Так, керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону враховано п. 2.2 Тимчасового положення, за результатами оцінювання якості роботи позивача виставлено одну із оцінок, які передбачені п. 2.4 (позитивна, задовільна або негативна), та затверджено його звіт відповідно до п. 2.3. Тимчасового положення.
Виконання інших обов'язків, окрім як оцінювання виконаної прокурором роботи (за кількістю, якістю, ефективністю виконаних завдань, доручень, тощо) від безпосереднього керівника передбачений Законом України «Про прокуратуру» порядок оцінювання якості роботи прокурора не вимагає.
Тимчасовим положенням передбачено лише повноваження керівника обласної прокуратури затвердити подані звіти, вимог щодо обґрунтування наказу про затвердження висновку щодо оцінювання якості роботи позивача Тимчасове положення не містить.
Отже, наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 22.11.2023 № 754к лише затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, зокрема і щодо ОСОБА_1 .
Водночас скасування вказаного наказу жодним чином не вплине на саму оцінку якості роботи позивача. Позовних вимог щодо правомірності дій керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону при наданні оцінки за результатами оцінювання роботи позивача у 2023 році ОСОБА_1 не заявлено.
Крім того, щодо помилковості висновків суду першої інстанції про ненадання відповідачем доказів неналежного виконання позивачем своїх обов'язків свідчать рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №240/752/24, якими визнано правомірним звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 15.12.2023 року у зв'язку із неналежним виконанням прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п.3 ч.1 ст.41 ЗУ «Про прокуратуру).
Отже, наказ керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 22.11.2023 № 754к «Про затвердження висновку щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону» в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.10.2023 по справі №9901/43/21 розтлумачила обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема Велика Палата Верховного Суду пояснила, що означає кожна зі складових ст. 19 Конституції України. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому, вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру».
Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.
Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.
Так, керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону 11.10.2023 видано наказ № 99 «Про проведення оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону». Позивачем 09.11.2023 подано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік.
За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником Галичанського І.В. - керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 17.11.2023 виставлена негативна оцінка.
У подальшому наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 22.11.2023 № 754к «Про затвердження висновку щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону» затверджено на підставі поданих звітів висновки щодо оцінювання якості прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, згідно з п. 99 якого зазначена оцінка ОСОБА_1 - «Негативно».
Отже, ОСОБА_2 , як безпосередній керівник ОСОБА_1 (відповідно до Тимчасового положення) та керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (як керівник вищого рівня), виставив позивачу оцінку та затвердив його звіт, тобто діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений приписами Тимчасового положення.
За наявності негативної оцінки преміювання ОСОБА_1 відповідно до вимог Тимчасового положення не є можливим.
Разом з цим, варто звернути увагу на те, що премія є виплатою індивідуального характеру, розмір якої залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника, встановлення премії є диспозитивним правом, а не обов'язком керівника, яке реалізується останнім виходячи із якості роботи конкретного працівника, його продуктивності праці, результатів роботи та виплачується у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників за рік (до прикладу, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 824/44/19- а).
У рішенні Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі №6-2790цс16 вказано, що право встановлення надбавок, премій не є абсолютним, може обмежуватися, в силу чого, роботодавець вільний у виборі встановлювати їх, або не встановлювати, виходячи з результатів роботи працівника.
А відтак, ОСОБА_3 вправі був надати свою оцінку з урахуванням особистого внеску ОСОБА_1 , виходячи з результатів та якості його роботи.
Варто зазначити, що ані в Законі України «Про прокуратуру», ані в Тимчасовому положенні не містяться будь-які нормативи (характеристики, вимоги), за яких має бути виставлена певна оцінка.
Відтак, оцінка керівника ґрунтується на його внутрішньому переконанні, з огляду на особистий внесок, результати роботи прокурора, та відноситься до його дискреційних повноважень.
Згідно з рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції.
Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі -у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права.
Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання» Дискреція - це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один із кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. З одного боку, право вибору рішення чи дії суб'єктом владних повноважень зумовлене певною свободою (адміністративним розсудом) органу, а з другого боку - обмежене законом. Цей вибір можливий між двома і більше альтернативами, кожна з яких є правомірною.
З огляду на це, визначення належності або неналежності виконання прокурором своїх повноважень, рівня якості результатів його роботи перебуває у площині дискреційних повноважень керівника. Одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Разом з тим суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, не втручаються в його дискрецію поза межами перевірки за визначеними ч. 2 ст. 2 КАС України критеріями. Цими критеріями і визначаються межі втручання суду у розсуд суб'єкта владних повноважень. Судами не може підмінятися державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, ч. 2 ст. 2 КАС України визначає межі дискреційної влади та юридичного контролю. Суд має право вирішувати справи з питань законності прийняття управлінських рішень винятково у межах та за критеріями, визначеними вказаною нормою. У такому випадку суд не має повноважень самостійно надавати власну оцінку роботі прокурора, оскільки це є виключним повноваженням керівників прокуратури.
Аналогічні висновки відображені у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 320/425/21.
У вищезазначеній постанові, зокрема, зазначено що, суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам законодавства.
Отже, керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в межах наданих йому повноважень (передбачених Тимчасовим положенням) самостійно обрав один із трьох можливих варіантів поведінки (оцінка якості роботи ОСОБА_1 позитивно, задовільно або негативно) та прийняв відповідне правомірне рішення (виставив негативну оцінку), яке не передбачає преміювання.
Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду справи № 240/3789/24 допустив неправильне застосування норм матеріального (ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» та п. 2.3 Тимчасового положення) та порушення норм процесуального (ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 5, ст.ст. 9,75, ч. 4 ст. 78, ст. 90, ч. 2 ст. 245 КАС України), права та, як наслідок, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення суду суперечить засадам розумності, виваженості та справедливості.
Крім того, колегія суддів вважає помидковими посилання позивача та суду першої інстанції на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №480/4987/19 є помилковими, оскільки у справі № 480/4987/19 висновки стосуються застосування положень додатку 4 до Типового порядку №640 у контексті правових наслідків виставлення державному службовцю балу за виконання завдання, що не передбачений для відповідного критерію виставлення балів.
З огляду на наведене, обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у справі №480/4987/19 не є подібними до обставин цієї справи, а відтак правові позиції викладені Верховним Судом у постанові не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі.
Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів приходить до переконання щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, а тому являються помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними та скасування висновків керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, затверджені наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році".
Таким чином, являються обгрунтованими та важливими доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині, які спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції.
У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 серпня 2025 року
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.