Справа № 560/12014/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
06 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області щодо не обчислення та невиплати ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 12.05.2023 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2002 по 28.02.2018 з урахуванням правильного базового місяця; щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.06.2024; щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні середнього заробітку.
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 12.05.2023 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та зробити перерахунок у зв'язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби в Управлінні Служби безпеки України у Хмельницькій області;
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.05.2002 по 28.02.2003 з урахуванням базового місяця - січень 1998 року; з 01.03.2003 по 01.01.2008 з урахуванням базового місяця - березень 2003 року, з 01.01.2008 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.06.2024, із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми;
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні - за період прострочки, а саме з 13.06.2024 по 13.07.2024.
Хмельницьким окружним адміністративним судом ухвалою суду від 16.08.2024 роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №560/11784/24, зокрема у цій справі, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні середнього заробітку та зобов'язання Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні - за період прострочки, а саме з 13.06.2024 по 13.07.2024, присвоївши зазначеній справі новий номер.
Хмельницьким окружним адміністративним судом рішенням від 14.11.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнув з Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2024 по 13.07.2024 в сумі 52 767 (п'ятдесят дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн 53 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду що виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Також вважає, що суд першої інстанції мав застосувати висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 18.03.2020 по справі № 711/4010/13-ц та зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 27.05.2002 по 14.06.2024 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України у Хмельницькій області.
Відповідно до витягу з наказу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 13.06.2024 №115-ОС/дск, позивача з 14.06.2024 виключено зі списків особового складу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області.
З матеріалів справи встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 13.07.2024.
ОСОБА_1 30.07.2024 звернувся до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області з вимогою, зокрема, нарахувати та виплатити йому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 13.06.2024 по 13.07.2024.
Відповіді на зазначену вимогу позивач не отримав.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під “належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов'язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальність роботодавця протягом усього періоду прострочення.
Зазначені правові висновки щодо застосування статті 117 КЗпП України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі №821/1083/17.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав помилковими доводи відповідача про те, що у спірному випадку на нього не поширюється відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП України.
Отже, позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні згідно статті 117 КЗпП України. Підставою цього є те, що при звільненні відповідач не провів повного розрахунку
Як наслідок, бездіяльність військової частини щодо непроведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є протиправною. Тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, день звільнення є останнім робочим днем, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року по справі № 821/1226/16).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, саме в цей день (день звільнення, або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі ст.116 КЗпП України роботодавець повинен був виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства. А тому строк затримки по виплаті заробітної плати слід рахувати з 15.06.2024, оскільки відповідальність за порушення зазначених норм починається з наступного дня після не проведення зазначених виплат.
Поряд з цим, суд першої інстанції враховував правові висновки Верховного Суду (зокрема, які викладені у постанові від 06.08.2020 у справі № 813/851/16), відповідно до яких суд, що приймає рішення про стягнення на користь особи суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, має вказати не лише період, а і конкретну суму, яка підлягає стягненню.
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з довідкою відповідача від 30.08.2024 №б/н наданою на ухвалу суду, середньоденний заробіток позивача складає 1819,57 грн.
З огляду на період затримки розрахунку при звільненні позивачу належить до виплати компенсація у вигляді середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку за період з 15.06.2024 по 13.07.2024, тривалістю 29 календарних днів.
Відповідно, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчислений згідно Порядку №100, становить 52 767,53 грн (середньоденне грошове забезпечення 1819,57 грн. х 29 календарних дні).
Також встановлено, що відповідно до витягу з наказу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 13.06.2024 №115-ОС/дск, позивача з 14.06.2024 виключено зі списків особового складу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та стягнення з Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2024 по 13.07.2024 в сумі 52 767 (п'ятдесят дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн 53 коп.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску місячного строку звернення до суду колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведено 13.07.2024, а до суду з вимогою, зокрема, нарахувати та виплатити йому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 13.06.2024 по 13.07.2024, він звернувся 13.08.2024, тобто в межах відповідного строку звернення до суду.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.