Справа № 620/1893/25 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
06 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 254150011969 від 11.02.2025 про відмову перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року відповідно до довідки № 349 від 24.01.2025 виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, якою визначено, що станом на 01.01.2024 суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 145 344 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року позовні вимоги - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 254150011969 від 11.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року відповідно до довідки № 349 від 24.01.2025, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, якою визначено, що станом на 01.01.2024 суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 145 344 грн 00 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки позовні вимоги в частині перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року відповідно до довідки № 349 від 24.01.2025, є такими, що порушують строки звернення до суду, оскільки позивачу регулярно здійснювалась виплата довічного грошового утримання судді у відставці та вона була обізнана про її розмір.
Отже, звернувшись до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 14.02.2025 позивач порушив шестимісячний строк встановлений п.2 ст.122 КАС України, та пропущений строк звернення з позовом, в даному випадку, є значним.
Крім того, на думку скаржника, оскільки змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх років не відбулося, тому з 1 січня 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 років розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що Чернігівський окружний адміністративний суд, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 складав 3028,00 грн. відповідно до довідки № 349 від 24.01.2025, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, якою визначено, що станом на 01.01.2024 суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 145 344 грн 00 коп.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі № 620/1723/24 начальником ТУ ДСА у Чернігівській області видана довідка № 349 від 24.01.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці (додаток 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (пункт 2 розділу II) ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2024 його (її) суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 145344,00 грн. (посадовий оклад 90840,00 грн., доплата за вислугу років 54504,00 грн., доплата за науковий ступінь 0,0 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 0,0 грн., щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 0,0 грн.
05 лютого 2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону №1402-VІІІ на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 349 від 24.01.2025, виданої ТУ ДСА у Чернігівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №254150011969 від 11.02.2025 за принципом екстериторіальності позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки змін у законодавстві щодо зміни розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року не було, підстав для перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки немає.
Вважаючи протиправними дії відповідача у непроведенні перерахунку пенсії у належному розмірі, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області протиправно відмовило позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА в Чернігівській області від 24.01.2025 № 349, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 254150011969 від 11.02.2025 про відмову позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА в Чернігівській області від 24.01.2025 № 349 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Як наслідок, слід Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області слід зобов'язати здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
При цьому, статтею 4 Закону № 1402-VIII закріплено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У свою чергу, згідно з частиною першою ст.135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини третьої ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків; більше 5 років - 20 відсотків; більше 10 років - 30 відсотків; більше 15 років - 40 відсотків; більше 20 років - 50 відсотків; більше 25 років - 60 відсотків; більше 30 років - 70 відсотків; більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частини п'ята статті 135 Закону № 1402-VIII).
За приписами частини дев'ятої статті 135 Закону № 1402-VIII обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Втім, Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
У той же час, судді Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня - 3028 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.
Наведені приписи цих законів є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивача у спірних правовідносинах ТУ ДСА України в Чернігівській області діяло на законних підставах.
Разом з тим, слід звернути увагу, що питання, щодо правомірності застосування для розрахунку посадового окладу судді прожиткового мінімуму, визначеного законами Про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 2021 року, такої величини як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», неодноразово був предметом розгляду Касаційним адміністративним судом України.
Отже, з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
На думку Великої Палати Верховного Суду розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV.
Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
При цьому, незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі № 620/1723/24 начальником ТУ ДСА у Чернігівській області видана довідка № 349 від 24.01.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці (додаток 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (пункт 2 розділу II) ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2024 його (її) суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 145344,00 грн. (посадовий оклад 90840,00 грн., доплата за вислугу років 54504,00 грн., доплата за науковий ступінь 0,0 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 0,0 грн., щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 0,0 грн.
Тобто, прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді та для розрахунку всіх складових щомісячного грошового утримання судді у відставці застосовано, виходячи з приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» із розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Разом із тим, з урахуванням висновків, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач здійснюючи позивачу нарахування та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у сумі 2102 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX діяв правомірно.
При цьому, посилання скаржника на те, що позивач пропустила строк звернення до суду з даним позовом, з огляду на положення статті 122 КАС України, подавши його до суду лише 14 лютого 2025 року колегія суддів оцінює критично, враховуючи, що лише 24 січня 2025 року на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі № 620/1723/24 начальником ТУ ДСА у Чернігівській області була видана довідка № 349, на підставі якої ОСОБА_1 просила здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2024 року.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко