Справа № 692/601/25 Суддя (судді) першої інстанції: О.П. Чепурний
06 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.,
суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
при секретарі судового засідання Кузьмук Б.І.,
представника відповідача - Дем'янчука А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
19 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, апелянт) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовну заяву мотивував тим, що 08 травня 2025 року орієнтовно о 12 год. 48 хв. був зупинений працівниками патрульної поліції по вул. Козача, 1 в м. Запоріжжі та відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4681687 від 08 травня 2025 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з керуванням транспортним засобом особою позбавленою права керування т/з та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Позивач вважає, що обставини наведені в постанові не відповідають дійсності, у зв'язку із чим вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки його було зупинено без пояснення чіткої причини.
Позивачу не було відомо про те, що він позбавлений або обмежений у праві керування транспортними засобами, інформації про такі рішення він теж не мав, а отже вважає, що не мав об'єктивної можливості знати про дану заборону.
Окрім того в той день, позивач виконував обов'язок військовослужбовця та перевозив побратима до лікарні, оскільки він потребував медичної допомоги.
Також, працівник поліції не надав належних доказів законної підстави для позбавлення позивача права керування та наявні суттєві порушення при винесенні постанови, зокрема не наведено конкретного опису правопорушення, відсутні докази правопорушення.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено.
Постанову поліцейського 2 взводу 2 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Кашубіна Олексія Вадимовича, серія ЕНА № 4681687 від 08.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасовано, адміністративне провадження щодо позивача закрито на підставі п.1 ч.1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позиція суду мотивована тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, через недостатність доказів його вчинення, тому позов підлягає задоволенню. Будь яких доказів, які б підтверджували факт вчення адміністративного правопорушення суду не надано.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 28.05.2025 у справі № 692/601/25, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області задоволено, та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області, в тому числі в частині стягнення з ГУНП в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 22.05.2025 за вих. № 338/15/01-2025 від 21.05.2025 через електронний кабінет в ЄСІТС «Електронний суд» ГУНП в Запорізькій області скеровано на адресу Драбівського районного суду Черкаської області клопотання щодо доцільності заміни ГУНП в Запорізькій області на належного відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області, оскільки у ГУНП в Запорізькій області відсутні будь-які правовідносини з позивачем.
Судом першої інстанції не надано оцінку аргументам ГУНП в Запорізькій області та не досліджено виписку з ЄДРПОУ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України доданої ГУНП в Запорізькій області до клопотання, що призвело до незаконного на необґрунтованого рішення суду.
Постанова серії ЕНА № 4681687 від 08.05.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі, за ч. 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена поліцейським 2-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Кошубіним Олексієм Вадимовичем.
Працівники ГУНП в Запорізькій області не притягали позивача до адміністративної відповідальності, як наслідок Головне управління Національної поліції в Запорізькій області не вчиняло жодних дій, що порушували права та інтереси позивача.
ГУНП в Запорізькій області не має відповідати за пред'явленими у позовній заяві вимогами, та у зв'язку зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення не з ГУНП в Запорізькій області повинні бути утриманні судові витрати, оскільки постанова виносилась представником іншої юридичної особи - Управління патрульної поліції в Запорізькій області.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 серпня 2025 року о 11:30 год.
28.07.2025 апелянтом подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
30.07.2025 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
05.08.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи через відрядження адвоката Пух Світлани Леонідівни для участі в заході з підвищення кваліфікації.
Протокольною ухвалою колегії суддів від 06.08.2025 у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача відмовлено, з огляду на категорію розгляду справи, її терміновість та скорочені строки апеляційного перегляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4681687 від 08 травня 2025 року, в м. Запоріжжя вул. Козача, 1, поліцейським 2 взводу 2 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Кашубіним О.В. винесено постанову, про те що ОСОБА_1 08 травня 2025 року о 12:48:00 год. керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом та визнано винним за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн (а.с.9).
Не погоджуючись із даною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно зі статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова серії ЕНА №4681687 від 08 травня 2025 року винесена поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Кашубіним Олексієм Вадимовичем (а.с.9).
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію" поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23, пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно пунктів 1 - 4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 31 жовтня 2016 року №1114 Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку. Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції). Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, має печатки із зображенням Державного Герба України, інші печатки та штамп (пункт 9 Положення про Департамент патрульної поліції від 06 листопада 2015 року № 73).
Із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (частина 1 статті 15 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами частини 3 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержант поліції Кашубін О.В. діяв не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Відповідно до правових позицій, що викладені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 та від 26 грудня 2019 року у справі за №724/716/16-а: «відповідні інспектори, поліцейські та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема частиною 1 статті 122 КУпАП. Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях .222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення».
Так, Верховний Суд у вказаних справах виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що органом Національної поліції, у даній справі є Департамент патрульної поліції від імені якого виступає поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержант поліції Кашубін О.В., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
В даному випадку Департамент патрульної поліції до участі у справі в якості належного відповідача залучено не було.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про звернення позовних вимог ОСОБА_1 до неналежного відповідача.
Частинами 6 та 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку, а заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Поряд з тим, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Матеріали справи не містять доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.
З наведеного вбачається, що судом першої інстанції обов'язку встановлення належності відповідача та його заміни не виконано.
Судова колегія також враховує, що згідно відомостей системи «Електронний суд» 22 травня 2025 року вх. № 2688/25 відповідачем надіслано до суду першої інстанції клопотання про заміну Головного управління в Національній поліції в Запорізькій області на належного відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Разом з тим, наведене клопотання судом першої інстанції не розглянуто.
У даному випадку, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому Кодексом адміністративного судочинства України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції, оскільки частиною 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.
Оскільки у апеляційного суду відсутні повноваження направляти справу до суду першої інстанції на новий розгляд, колегія суддів приходить до висновку, що правильним процесуальним наслідком за даних обставин є скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №160/12574/20 постановою від 14 квітня 2022 року, згідно якої колегія суддів зазначила, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що встановлені вище обставини не позбавляють його права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача.
Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 у справі №821/2089/17, від 09.10.2019 у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 у справі №826/17241/16.
Згідно п.2 ч.1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан