Справа № 320/37329/23
06 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В. від розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області в якому просила:
- визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 року у справі № 759/13467/21, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва;
- визнати протиправними дії голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С., які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі № 759/13467/21 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області;
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 12.06.2023 року № 39.
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.09.2023 року № IХ-014/2023.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25 березня 2025 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 12.06.2023 року № 39. Визнав протиправним та скасував рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.09.2023 року № IХ-014/2023. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
За наслідками автоматизованого розподілу апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Чаку Є.В., суддям Сорочко Є.О., Коротких А.Ю.
Ухвалою від 23 червня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів Чаку Є.В., Сорочка Є.О., Коротких А.Ю. призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 липня 2025 року о 11:00.
09 липня 2025 року під час судового засідання представником позивача було заявлено усний відвід судді-доповідачу Чаку Є.В.
Порадившись на місці колегія суддів ухвалила відкласти розгляд справ для надання часу представнику позивача оформити усний відвід у письмовому вигляді.
04 серпня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшли заяви про відвід судді-доповідачу Чаку Є.В.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що в порушення закону, під час судового засідання, яке відбулось 09.07.2025, головуючий у справі суддя неодноразово перебивав ОСОБА_1, не давав ОСОБА_1 можливості надавати свої пояснення з приводу апеляційної скарги, на законні заперечення абсолютно не реагував, вів себе з явною неповагою до позивача ОСОБА_1 та її представника Карповича А.П.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді-доповідачу у справі, колегія суддів прийшла до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим з наступних підстав.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, надаючи оцінку об'єктивності судді (суддів) під час вчинення ним (ними) процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (судді) під час виконання ним (ними) своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє поведінка судді (суддів) у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею (суддями) дії, які можуть стати приводом для позбавлення права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи судді повинні утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Судді утримуються від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Колегія суддів зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
При цьому за сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду, наведеною, зокрема в ухвалах у справах №990/119/23, № 990/136/23, №990/20/23, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Колегія суддів зазначає, що жодних доказів та фактів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Чаку Є.В. в результаті розгляду справи №320/37329/23 або наявність обставин, які викликають сумнів у його упередженості чи об'єктивності при розгляді цієї справи, із заяви про відвід не вбачається.
Зазначені у заяві про відвід доводи представника позивача, суд визнає припущеннями, які не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ'єктивності судді під час розгляду цієї справи. Заявник не зазначає конкретних обставин, передбачених статтею 36 КАС України, які, на його переконання, свідчать про неможливість участі у розгляді цієї справи судді Чаку Є.В.
Щодо доводів заявника про те, що головуючий суддя постійно перебивав ОСОБА_1, не давав їй можливості надавати свої пояснення з приводу апеляційної скарги, на законні заперечення абсолютно не реагував, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 196 КАС України при колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи.
Відповідно до ч.3, 4 наведеної статті головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.198 КАС України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
У судовому засіданні, яке відбулося 09 липня 2025 року, після викладення своєї позиції представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, судом було надано можливість іншим сторонам процесу поставити запитання апелянту.
Разом з тим, позивачка на стадії ставлення запитань фактично почала наводити свої аргументи і надавати пояснення з приводу доводів апеляційної скарги, порушуючи тим самим послідовність та порядок судового процесу.
Крім того, ОСОБА_1 декілька разів задавала апелянту одні і тіж запитання, при цьому у формі не зрозумілій ні суду, ні апелянту.
Головуючим суддею було неодноразово зроблено зауваження позивачу з цього приводу, проте ОСОБА_1 , не зважаючи на це, продовжувала свою промову, ігноруючи вимоги суду.
Після чергового зауваження головуючого судді, зробленого ОСОБА_1, представник позивача, без дозволу головуючого, почав свою промову щодо порушення прав позивача.
Головуючим суддею було зроблено зауваження представнику позивача та запропоновано заспокоїтись та притримуватись порядку судового засідання.
Проте представник позивача продовжував свою промову без дозволу головуючого, у зв'язку з чим йому було оголошено усне попередження.
Після вказаних обставин представником позивача було заявлено усний відвід головуючому у справі.
Колегія суддів зазначає, що головуючий у судовому засіданні має право робити зауваження учасникам процесу та іншим присутнім у залі особам, якщо вони порушують встановлені правила або не виконують його розпоряджень. Таке право закріплено в процесуальному законодавстві та спрямоване на забезпечення порядку та ефективності судового розгляду. Зауваження судді, зроблене у коректній формі, свідчить про чітке виконання суддею службових обов'язків.
Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що головуючий суддя у судовому засіданні вживав необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку, встановленого нормами чинного законодавства.
Згідно частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
На переконання колегії суддів посилання представника позивача на необ'єктивність судді Чаку Є.В. фактично зводяться до його незгоди з процесуальними діями суду, що не є підставою для відводу відповідно до вимог процесуального закону.
З огляду на наведене, колегія суддів уважає необґрунтованим заявлений представником ОСОБА_1 відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого представником ОСОБА_1 відводу судді Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В. від розгляду справи № 320/37329/23, питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40 КАС України, колегія суддів -
Заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В. - визнати необґрунтованою.
Передати заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В. для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: А.Ю. Коротких
Є.О.Сорочко