Справа № 369/6464/17-а
05 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Кузьмишиної О.М., Ключковича В.Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання нечинними рішення та зобов'язати вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання нечинними рішення та зобов'язати вчинити дії.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 295 КАС України. Позивачу запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначити обґрунтовані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати відповідні докази та пояснення.
20 червня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду (передано судді доповідачу 28 липня 2025 року, у зв'язку з відпусткою) надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку для подання апеляційної скарги та поновити строк для подання апеляційної скарги. В обґрунтування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги, позивач зазначив, що повне рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2024 у справі №369/6464/17-а ним отримане 30.04.2025 на електронну пошту. Стверджує, що до 30.04.2025 не мав змоги ознайомитися з повним оскаржуваним рішенням, оскільки, подавав заяву про розгляд справи без його участі та був відсутній у судовому засіданні 10.04.2024 під час проголошення оскаржуваного судового рішення.
Перевіривши подану заяву, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Матеріали справи свідчать що апелянт оскаржує рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року, тоді як апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 15 травня 2025 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Як було вищезазначено, апелянт стверджує, що до 30.04.2025 не мав змоги ознайомитися з повним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2024 у даній справі №369/6464/17-а.
Разом з тим, такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, які містять заяву ОСОБА_1 від 28.10.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року.
В даній заяві ОСОБА_1 зазначив про неправильне застосування судом першої інстанції положень ЦПК України та про невідповідність рішення суду дійсним обставинам справи.
Отже, з наведеного вбачається, що станом на 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 був обізнаний зі змістом рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі № 560/5541/20 вказав, що практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року було надіслано судом 22.05.2024, зареєстровано 22.05.2024 та забезпечено надання загального доступу 24.05.2024.
Отже, з 24 травня 2024 року позивач мав можливість ознайомитися з текстом вказаного судового рішення та звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку.
З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Беручи до уваги викладене, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання нечинними рішення та зобов'язати вчинити дії- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.