П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30608/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, прийняте у складі суду судді Попова В.Ф. в місті Одеса, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 0416923-2408-1515-UА51080090000065506 від 20.05.2024, згідно якого ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 107 072,70 грн по об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 0416924-2408-1515-UА51080090000065506 від 20.05.2024, згідно якого ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 193 234,70 грн по об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 0416925-2408-1515-UА51080090000065506 від 20.05.2024, згідно якого ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 250100,50 грн по об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головного управління ДПС в Одеській області звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, при цьому рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що користуючись наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровані нежитлові будівлі, які відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України, відповідно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до складу податку на майно. Відповідно до п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України сформовані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми «Ф» за 2023 рік.
Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровані нежитлові будівлі за адресами: АДРЕСА_3 загальною площею 3847,70 кв. м (реєстраційний номер 11970366 від 06.09.2005), нежитлові будівлі, загальною площею 2884,10 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 - А реєстраційний номер: 644965551220 від 18.05.2015), нежитлові будівлі, загальною площею 1598,1 кв м, за адресою АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 2096829451220 від 04.06.2020).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 378113571 від 11.05.2024:
- СФГ “Ніколенко Ігор Степанович» має у користуванні 682 (шістсот вісімдесят дві) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
- не має у власності чи в оренді будь-яких об'єктів нежитлової нерухомості, в тому числі складських будівель, сільськогосподарських комплексів, зерносховищ тощо.
ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0416923-2408-1515-UA51080090000065506 від 20.05.2024, згідно якого ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 107 072,70 грн по об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0416924-2408-1515-UA51080090000065506 від 20.05.2024, згідно якого ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 193 234,70 грн по об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0416925-2408-1515-UA51080090000065506 від 20.05.2024, згідно якого ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 250100,50 грн по об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що об'єкти нерухомості, що розташовані в с. Кислиця Ізмаїльського району Одеської області, використовуються для здійснення сільськогосподарської діяльності фермерського господарства, в якому ОСОБА_1 є головою, вказане фермерське господарство подає податкову звітність, сплачує податки відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, а тому такі об'єкти нерухомості не можуть вважатися об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки визначеним фізичній особі - платнику податку. відповідно до п.п. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, яка діяла до 1 січня 2019 року) не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ПК України й підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в наступній редакції: не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Аналізуючи наведені вище приписи норми підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, колегія суддів зазначає, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Залежно від періоду застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права було неодноразово викладено у постановах Верховного Суду, зокрема від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17.
Так, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 р. № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарської силоси та інше.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, наприклад, викладеної у постанові від 29 квітня 2021 року по справі № 2340/4117/18, у випадку, якщо нерухоме майно, нежитлові будівлі використовуються безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності фермерського господарства, в якому особа є головою (керівником і засновником), вказане фермерське господарство подає податкову звітність, сплачує податки відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, а тому таке майно не може вважатися об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відміним від земельної ділянки визначеним відповідачем фізичній особі - платнику податку у відповідності до положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є головою СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», та використовував у 2019-2023 роках, в діяльності селянського (фермерського) господарства належні йому сільськогосподарські будівлі, що розташовані в с. Кислиця Ізмаїльського району Одеської області, зокрема:
- комплекс, зерносховище та свинарник по АДРЕСА_3 ;
- зерносховище по пров. Степовий, 20а;
- склади для зберігання зерна, кормів для тварин та сільськогосподарської техніки по АДРЕСА_1 .
Зазначене підтверджується довідкою старости Кислицького старостинського округу № 16-05/4 від 15.01.2024 року.
СФГ «Ніколенко Ігор Степанович» є діючим сільськогосподарським товаровиробником, в тому числі й у період 2019-2023 роки, щороку здійснювало засів та збір сільськогосподарської продукції врожаю з земельних ділянок площею за період 2019-2023 роки близько 1500 га, за період з 2019 до 2023 року щороку збирало врожай (сільськогосподарської продукції) в середньому 49 547,6 ц (4958 тон), обсяги зібраного фермерським господарством врожаю (сільськогосподарської продукції) потребували його зберігання у зерносховищах та склада, здійснювало реалізацію сільськогосподарської продукції зі складів та зерносховищ, не мало у власності чи в оренді складів та зерносховищ, склади та зерносховища в с. Кислиця Ізмаїльського району перебували у власності голови СФГ «Ніколенко Ігор Степанович» та використовувалися таким фермерським господарством у його господарській діяльності.
Таким чином, з наданих позивачем до суду документів вбачається, що СФГ «Ніколенко Ігор Степанович» є сільськогосподарським товаровиробником, який займався, в тому числі, у 2019-2023 роках вирощуванням сільськогосподарської продукції, збирав врожай з орендованих ним земельних ділянок у таких обсягах, які потребували їх зберігання у зерносховищах та складах, яка в подальшому реалізовувалася з таких складів та зерносховищ.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, що об'єкти нерухомості, що розташовані в в с. Кислиця Ізмаїльського району Одеської області, зокрема: комплекс, зерносховище та свинарник по вул. Шабська, 1а; зерносховище по пров. Степовий, 20а; склади для зберігання зерна, кормів для тварин та сільськогосподарської техніки по вул. Миру, 65а/О використовуються для здійснення сільськогосподарської діяльності фермерського господарства, в якому Ніколенко Ігор Степанович є головою, вказане фермерське господарство подає податкову звітність, сплачує податки відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, а тому такі об'єкти нерухомості не можуть вважатися об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки визначеним фізичній особі - платнику податку. відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.
Вказані мотиви сформовані на підставі висновків, викладених в постановах Верховного суду від 20.02.2020 року у справі №820/3706/17, від 10.04.2020 року у справі №823/1751/17, від 24.04.2020 року у справі №540/2206/19, від 17.02.2021 року у справі №820/3707/17, від 01.04.2021 року у справі №820/6752/16, від 09.05.2023 року у справі №380/10802/22 та інших.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку що позивач підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, а належні йому на праві власності нежитлові приміщення не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко