П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11898/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, прийняте у складі суду судді Ярощука В.Г. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» Миколаївської обласної ради до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-
У грудні 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» Миколаївської обласної ради до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.09.2024 №1832714290704 та рішення Державної податкової служби України від 15.11.2024 №324450/6/99-00-06-01-04-06.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року позов Комунального підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» Миколаївської обласної ради задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1») в частині зменшення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2024 року на рахунок платника у банках у розмірі 283309 (Двісті вісімдесят три тисячі триста дев'ять) гривень 00 копійок та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ на суму 141654 (Сто сорок одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) гривні 50 копійок. В решті позовних вимог відмовлено.
Частково не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд не звернув увагу, що надані позивачем документи з урахуванням доводів податкового органу та характеру спірних правовідносин не спростовують висновки податкової перевірки про безтоварність операцій. Апелянт зазначає, що у межах спірних правовідносин, фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відсутній фактичний рух активів, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для ведення податкового обліку, при наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Отже, на думку апелянта, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що не несуть доказовості відносно змісту господарської операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.
Позивач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у відповідній частині, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.07.2021 позивач подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року (а.с. 174, том 1), в якій задекларував суму для бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1932911 гривні.
Відповідач виніс ППР від 07.10.2021 № 846214290704 (форма «В1») (а.с. 169-170, том 1), згідно з яким позивач допустив порушення підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1 і 200.4 статті 200 ПК України та зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2021 року на рахунок платника у банках у розмірі 16978 грн та застосував штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на суму 8489 грн у зв'язку із завищенням позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2021 року.
Згідно з Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2024 року, подану позивачем 21.03.2024 (а.с. 171-172, том 1), зменшено залишок від'ємного значення ПДВ на 23543 грн на підставі ППР від 29.01.2024 № 901132220, усього залишок від'ємного значення ПДВ становив 10811 гривень.
19.04.2024 позивач подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2024 року (а.с. 173, том 1), в якій задекларував суму від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 895055 гривні.
19.07.2024 позивач подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2024 року (а.с. 111, том 1), в якій задекларував суму для бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 981883 гривні.
Згідно з Розрахунком суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за червень 2024 року від 21.07.2024 (а.с. 112, том 1) загальна сума бюджетного відшкодування становить 981883, з яких 283309,4 грн за господарською операцією з постачальником, який має індивідуальний податковий номер « 411273214022», тобто з ТОВ «ПП МОНОЛИТ».
15.12.2023 позивач уклав з ТОВ «ПП МОНОЛИТ» (код ЄДРПОУ 41127324, індивідуальний податковий номер 411273214022) договори на виконання робіт № 1/12/23 (а.с. 189-216, том 1) і № 2/12/23 (а.с. 125-152, том 2) з облаштування укриттів відповідно № 1 і № 2 (пункти 1.1 наведених договорів).
Згідно з пунктами 1.4 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 роботи за цими договорами виконуються виконавцем із застосуванням власних інструментів та технічних засобів.
Пунктами 2.1 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визначено, що загальна ціна договорів становить загальну вартість робіт з використаних матеріалів виконавця за цими договорами, які визначені в договірній ціні (додаток № 1), кошторисі (додаток № 2), що є невід'ємними частинами цих договорів.
Ціна на роботи за цими договорами є договірною, визначається з урахуванням складності, обсягу робіт та становить:
1699856,40 грн з ПДВ - 20 % (пункт 2.2 договору № 1/12/23);
1699856,40 грн з ПДВ - 20 % (пункт 2.2 договору № 2/12/23).
Пунктами 2.3 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визначено наступний порядок розрахунків:
- 50 % від вартості робіт Замовник (позивач) сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця;
- 50 % від вартості робіт Замовник сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закриття 100 % передбачених робіт та підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Замовник має право виконувати свої грошові зобов'язання достроково, як єдиним платежем, так і частинами (пункт 2.7 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23).
22.07.2024 між позивачем і ТОВ «ПП МОНОЛИТ» укладено додаткові угоди № 2 відповідно:
до договору на виконання робіт № 1/12/23 від 15.12.2023 (а.с. 218-245, том 1), згідно з якими внесено зміни до пункту 2.2 вказаних договорів в частині збільшення ціни договорів до 2439238,12 грн;
до договору на виконання робіт № 2/12/23 від 15.12.2023 (а.с. 154-181, том 2), згідно з якими внесено зміни до пункту 2.2 вказаних договорів в частині збільшення ціни договорів до 2538184,63 гривні.
15.01.2024 ТОВ «ПП МОНОЛИТ» уклав з ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» (код ЄДРПОУ 45430954) договори на виконання робіт № 2504 (а.с. 28-29, том 1) і № 2525 (а.с. 33-34, том 1) з облаштування укриттів відповідно № 1 і № 2 (пункти 1.1 наведених договорів).
Відповідно до пунктів 1.4 договорів № 2504 і № 2525 роботи за цими договорами виконуються виконавцем із застосуванням власних інструментів та технічних засобів.
Загальна ціна договорів становить вартість робіт за цими договорами та становить:
250000,00 грн з урахуванням ПДВ - 20 % (пункт 2.1 договору № 2504);
250000,00 грн з урахуванням ПДВ - 20 % (пункт 2.1 договору № 2525).
Відповідно до рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючого органу від 10.05.2024 № 13650 прийнято рішення про відповідність ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» критеріям ризиковості платника податків (а.с. 113, том 1).
У листі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19.03.2025 № 29-18/6591 (а.с. 178, том 1) зазначено, що за ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми не зареєстровані.
Згідно з актами приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) ТОВ «ПП МОНОЛИТ» виконало роботи з облаштування:
1) тимчасового укриття № 1:
а) за Актом № 1 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 849928,20 грн (а.с. 49-52, том 2);
б) за Актом № 2 від 16.09.2024 за вересень 2024 року на суму 662732,03 грн (а.с. 17-22, том 2);
в) за Актом № 1 від 25.09.2024 за вересень 2024 року на суму 664620,12 грн (а.с. 33-38, том 2);
г) за Актом № 2 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 74761,60 грн (а.с. 247-250, том 1);
ґ) за Актом № 3 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 187195,98 грн (а.с. 8-1, том 2);
2) тимчасового укриття № 2:
а) за Актом № 1 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 849928,20 грн (а.с. 117-120, том 2);
б) за Актом № 2 від 16.09.2024 за вересень 2024 року на суму 662732,03 грн (а.с. 80-85, том 2);
в) за Актом № 1 від 25.09.2024 за вересень 2024 року на суму 760175,54 грн (а.с. 63-68, том 2);
г) за Актом № 2 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 78152,68 грн (а.с. 97-100, том 2);
ґ) за Актом № 3 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 187195,98 грн (а.с. 108-110, том 2).
Позивач оплатив ТОВ «ПП МОНОЛИТ» за виконані роботи:
1) з облаштування тимчасового укриття № 1 на загальну суму 2439237,93 грн, зокрема 406539,66 грн ПДВ, згідно з платіжними інструкціями:
а) від 25.12.2023 № 11716 (а.с. 184, том 1) на підставі рахунку від 25.12.2023 № 11716 в розмірі 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ;
б) від 30.09.2024 № 12104 (а.с. 185, том 1) на підставі рахунку від 16.09.2024 № 11 в розмірі 662732,03 грн, зокрема 110455,34 грн ПДВ;
в) від 30.09.2024 № 12105 (а.с. 186, том 1) на підставі рахунку від 25.09.2024 № 13 в розмірі 664620,12 грн, зокрема 110770,02 грн ПДВ;
г) від 16.10.2024 № 12134 (а.с. 187, том 1) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 17 в розмірі 74761,60 грн, зокрема 12460,27 грн ПДВ;
ґ) від 16.10.2024 № 12135 (а.с. 188, том 1) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 16 в розмірі 187195,98 грн, зокрема 31199,33 грн ПДВ;
2) з облаштування тимчасового укриття № 2 на загальну суму 2538184,43 грн, зокрема 423030,74 грн ПДВ, згідно з платіжними інструкціями:
а) від 25.12.2023 № 11717 (а.с. 57, том 2) на підставі рахунку від 25.12.2023 № 23112402/2 в розмірі 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ;
б) від 08.10.2024 № 12119 (а.с. 58, том 2) на підставі рахунку від 16.09.2024 № 12 в розмірі 662732,03 грн, зокрема 110455,34 грн ПДВ;
в) від 08.10.2024 № 12120 (а.с. 59, том 2) на підставі рахунку від 25.09.2024 № 14 в розмірі 760175,54 грн, зокрема 126695,92 грн ПДВ;
г) від 16.10.2024 № 12132 (а.с. 60, том 2) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 19 в розмірі 78152,68 грн, зокрема 13025,45 грн ПДВ;
ґ) від 16.10.2024 № 12133 (а.с. 61, том 2) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 18 в розмірі 187195,98 грн, зокрема 31199,33 грн ПДВ.
ТОВ «ПП МОНОЛИТ» склало податкові накладні за виконанні для позивача роботи з облаштування укриття № 1 від 25.12.2023 № 1 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 175, том 1), та з облаштування укриття № 2 від 25.12.2023 № 2 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 176, том 1).
На підставі наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.08.2024 № 1052-п «Про проведення відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки КП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 40823143)» (а.с. 167, том 1) посадова особа відповідача провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача.
За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт від 15.08.2024 № 13707/14-29-07-04/408231143 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 40823143) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявлено до відшкодування з бюджету» (далі - Акт від 15.08.2024) (а.с. 7-56, том 1).
За результатами вищевказаної документальної позапланової перевірки відповідач дійшов до висновку, зокрема, про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації за червень 2024 року) на суму 294120 гривень.
В Акті від 15.08.2024 посадова особа відповідача зафіксувала таке, зокрема, правопорушення з боку позивача:
пункту 200.1, абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки ним завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 2697 грн;
пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2024 року, на 291423 гривні.
На підставі Акта від 15.08.2024 (а.с. 7-56, том 1) відповідач виніс ППР від 05.09.2024 № 1832714290704 (форма «В1») (а.с. 67-69, том 1), згідно з яким позивач допустив порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України та зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року на рахунок платника у банках у розмірі 291423 грн та застосував штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на суму 145711,50 грн у зв'язку із завищенням позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року за рахунок не підтвердження реальності здійснення операцій по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ПП МОНОЛИТ».
Не погоджуючись з ППР від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1»), позивач оскаржив його до Державної податкової служби України (а.с. 70-76, том 1), яка за результатами розгляду скарги прийняла рішення від 15.11.2024 № 34450/6/99-00-06-01-04-06 про залишення без змін оскаржуваного ППР, а скаргу - без задоволення (а.с. 78-80, том 1).
Вважаючи зазначене ППР і рішення Державної податкової служби України протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт виконання у червні 2024 року ТОВ «ПП МОНОЛИТ» робіт з облаштування тимчасових укриттів № 1 і № 2 на суму 849928,20 грн за кожен об'єкт, всього за червень 2024 року - 1699856,40 грн, зокрема 283309,40 грн ПДВ.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
придбання або виготовлення товарів і послуг;
придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Згідно з абзацами першим-третім пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Суд встановив, що в Акті від 15.08.2024 (а.с. 7-56, том 1) відповідач зафіксував, факт протиправного завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації за червень 2024 року) на суму 294120 грн, за операцією з виконання ТОВ «ПП МОНОЛИТ» робіт з облаштування тимчасових укриттів № 1 і № 2.
До таких висновків відповідач прийшов у зв'язку з тим, що відповідач до перевірки не надав:
перелік спецтехніки / техніки, яка використовувалась для облаштування тимчасових укриттів;
дозвільних документів, які були видані працівника ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» для виконання вищевказаних робіт (на думку відповідача, оскільки позивач відноситься до об'єктів критичної інфраструктури та режимних об'єктів, в'їзд і виїзд з його території здійснюється після ідентифікації особи, а тому відповідні працівники його контрагентів, які проводили відповідні роботи повинні були мати дозвільні документи);
загальну вартість робіт і використаних матеріалів виконавцем за договорами від 15.12.2023 № 1/12/23 і від 15.12.2023 № 2/12/23, які визначені в договірній ціні (додаток № 1), кошторисі (додаток № 2), що є невід'ємними частинами договорів на виконання робіт.
Крім того, згідно з актами виконаних робіт (ф. КБ-2) за червень 2024 року ТОВ «ПП МОНОЛИТ» були використані матеріали, які остання згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавав.
За таких обставин, як підсумовує контролюючий орган в Акті від 15.08.2024, не можливо підтвердити та ідентифікувати, які саме матеріали використовувалися для облаштування тимчасових укриттів, джерело їх походження та чи взагалі ТОВ «ПП МОНОЛИТ» закуповувало та використовувало на об'єктах позивача матеріали та надавало послуги, які зазначені в актах виконаних робіт (ф. КБ-2) за червень 2024 року.
У запереченнях від 02.09.2024 № 66 до Акта перевірки від 15.08.2024 (а.с. 58-64, том 1), які були подані контролюючому органу з порушенням граничного терміну подання і не були відповідачем розглянуті (а.с. 65-66, том 1), позивач зазначив, що фактичне виконання підрядником робіт підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року № 1 (форма № КВ-2в) та візуальним оглядом. Контролюючий орган помилково наголосив в Акті перевірки, що акти виконаних робіт не мають силу первинних документів, не розмежував поняття «послуга» і «робота». Охорону об'єкта здійснюють підрозділи Національної гвардії України, які і забезпечують пропускний режим. А для отримання й аналізу інших документів, перелічених в Акті перевірки потрібно було провести зустрічну перевірку, на що позивач звертав увагу, але його пропозиція була проігнорована.
Так, 15.12.2023 позивач уклав з ТОВ «ПП МОНОЛИТ» договори на виконання робіт № 1/12/23 (а.с. 189-216, том 1) і № 2/12/23 (а.с. 125-152, том 2) з облаштування укриттів відповідно № 1 і № 2 (пункти 1.1 наведених договорів).
Згідно з пунктами 1.4 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 роботи за цими договорами виконуються виконавцем із застосуванням власних інструментів та технічних засобів.
Пунктами 2.1 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визначено, що загальна ціна договорів становить загальну вартість робіт з використаних матеріалів виконавця за цими договорами, які визначені в договірній ціні (додаток № 1), кошторисі (додаток № 2), що є невід'ємними частинами цих договорів.
Ціна на роботи за цими договорами є договірною, визначається з урахуванням складності, обсягу робіт та становить 1699856,40 грн з ПДВ - 20 % по кожному договору (пункти 2.2 договору № 1/12/23 і договору № 2/12/23).
Пунктами 2.3 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визначено наступний порядок розрахунків:
- 50 % від вартості робіт Замовник (позивач) сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця;
- 50 % від вартості робіт Замовник сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закриття 100 % передбачених робіт та підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Замовник має право виконувати свої грошові зобов'язання достроково, як єдиним платежем, так і частинами (пункт 2.7 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23).
Позивач здійснив 25.12.2023 перші платежі ТОВ «ПП МОНОЛИТ» на виконання договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 у розмірі 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ, по кожному з цих договорів, що підтверджується платіжними інструкціями від 25.12.2023 № 11716 (а.с. 184, том 1) і від 25.12.2023 № 11717 (а.с. 57, том 2).
Цього ж дня ТОВ «ПП МОНОЛИТ» склало податкові накладні за виконанні для позивача роботи з облаштування укриття № 1 від 25.12.2023 № 1 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 175, том 1), та з облаштування укриття № 2 від 25.12.2023 № 2 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 176, том 1).
Відповідно до Акту № 1 від 30.06.2024 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року (а.с. 49-52, том 2) і Акту № 1 від 30.06.2024 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року (а.с. 117-120, том 2) відповідач прийняв від ТОВ «ПП МОНОЛИТ» виконанні роботи відповідно щодо облаштування тимчасового укриття № 1 на суму 849928,20 грн і тимчасового укриття № 1 на суму 849928,20 гривні.
У підтвердження факту виконаних ТОВ «ПП МОНОЛИТ» будівельних робіт з облаштування тимчасових укриттів позивач надав суду фотографії цих укриттів до проведення робіт з їх облаштування та після проведення робіт з їх облаштування (а.с. 182-188, том 2).
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку висновку, що матеріалами справи підтверджується факт виконання у червні 2024 року ТОВ «ПП МОНОЛИТ» робіт з облаштування тимчасових укриттів № 1 і № 2 на суму 849928,20 грн за кожен об'єкт, всього за червень 2024 року - 1699856,40 грн, зокрема 283309,40 грн ПДВ.
Щодо посилань апелянта на відсутність основних фондів, матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів-постачальників, колегія суддів зазначає, що згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду (справа №810/1967/16), під час проведення господарських операцій платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. При цьому позивачем надані всі документи, які свідчать про реальність здійснення господарської діяльності, а в Акті перевірки відсутні будь-які докази про причетність позивача до порушень допущених його контрагентами.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України». У п. 38 рішення зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
Частиною 2 статті 6 КАС України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
При цьому, відсутність певних документів у платника податків, не може бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судом у судовому процесі підтверджують фактичне виконання робіт, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цих фактів.
Аналогічна позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2019 року (справа №804/9145/16), які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, дотримуючись правил податкового законодавства, правомірно сформував податковий кредит за рахунок господарських операцій, яка здійснена відповідно до умов укладеного з контрагентом договору, що підтверджується первинними документами. При цьому висновки Акту перевірки щодо наявності ознак нереальності здійснення операцій, які фактично покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними документами та доказами з боку відповідача, а тому таки висновки не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по господарській операції з його контрагентом.
Відтак твердження відповідача про завищення позивачем за червень 2024 року суми від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вищенаведеною господарською операцією на суму ПДВ 283309,40 грн є необґрунтованим, що свідчить про правильність висновків суду першої інстанції в частині протиправності оскаржуваного ППР у частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року у розмірі 283309 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 141654,5 грн.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» Миколаївської обласної ради до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко