06 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2734/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №280/2734/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 10 липня 2025 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №280/2734/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року скаржник отримав 17 липня 2025 року (четвер), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд».
22 липня2025 року скаржник через підсистему “Електронний суд» направив до суду апеляційної інстанції заяву в якій просив відкрити апеляційне провадження посилаючись при цьому на те, що позивач проживає на окупованій території, поштове сполучення з якою відсутнє.
Однак, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржник не усунув недолік апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Як було доведено до відома скаржника ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, за умовами частини 9 статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Тобто, у разі звернення до суду з апеляційною скаргою через підсистему “Електронний суд» скаржник зобов'язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему “Електронний суд» поданих до суду документів або, у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого “Електронного кабінету», докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що відповідач обираючи один із законодавчо встановлених, альтернативних форм, звернення до суду з апеляційною скаргою (паперова форма або через підсистему “Електронний суд»), як орган Державної влади усвідомлював вимоги, що ставляться законом для звернення до суду з апеляційною скаргою у тій чи іншій формі.
Тобто, відповідач подаючи апеляційну скаргу у цій справі через підсистему “Електронний суд» був обізнаний про вимоги законодавства щодо надання доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області апеляційної скарги з доданими до неї документами або її надсилання через підсистему “Електронний суд» до зареєстрованого “Електронного кабінету» інших учасників справи.
Та зважаючи на загальнодоступність норм процесуального законодавства щодо вимог до такої апеляційної скарги, відповідач з ними погодився.
Щодо заяви відповідача про неможливість направлення копії апеляційної скарги позивачу, оскільки він проживає на окупованій території, поштове сполучення з якою відсутнє, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 30 квітня 2025 року по справі «Ворошило проти України» дійшов висновку, що національний суд розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був заявник повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги і не виконав свого обов'язку щодо дотримання принципу рівності сторін та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже на думку ЄСПЛ позбавлення можливості надати зауваження щодо поданої у справі апеляційної скарги, яке відбувається в наслідок її неотримання, є не виконанням обов'язку щодо дотримання принципу рівності сторін та порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що прийняття судом апеляційної скарги з таким недоліком дасть обґрунтовані сподівання скаржнику на звернення до суду з апеляційними скаргами через підсистему “Електронний суд» в майбутньому без надання доказів надсилання таких документів листом з описом вкладення іншим учасникам справи та покладенням цього обов'язку на суд замість скаржника, що в свою чергу при масовому прийнятті таких апеляційних скарги призведе до дисбалансування виконання вимог процесуального законодавства та його невиконання як скаржником так і судом та констатації Європейським судом з прав людини позбавлення саме судом сторони можливості надати зауваження щодо поданої у її справі апеляційної скарги.
Не застосування судом встановлених законом наслідків не усунення скаржником такого недоліку апеляційної скарги як надання до суду апеляційної інстанції доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним через підсистему "Електронний суд" апеляційної скарги з доданими до неї документами, враховуючи те, що скаржнику ухвалою суду роз'яснено необхідність усунення такого недоліку та шляхи його усунення буде свідчить про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, слід зазначити, що вимоги суду щодо дотримання суб'єктом владних повноважень, зазначених приписів процесуального законодавства не є надмірним формалізмом, оскільки направлені на дотримання принципу рівності сторін передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не порушують гарантовано право на розгляд справи судом протягом розумного строку, крім того вони стосуються суб'єкта владних повноважень, а не фізичної особи (людини) право доступу до суду якої і захищає Конвенція.
Також, суд апеляційної інстанції враховуючи висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №280/4920/24 відносно того, що “відповідач, направивши копію апеляційної скарги належному представнику позивача через підсистему “Електронний суд», не порушив вимог законодавства, визначених пунктом 2 частини 5 статті 296 КАС України» вважає необхідним зазначити наступне.
Як вбачається з копії ордеру від 31.03.2025 року адвокат Єрьоміна В.А. має право на представництво інтересів ОСОБА_1 виключно в Запорізькому окружному адміністративному суді.
Враховуючи зазначене колегія суддів зробила висновок про відсутність у ОСОБА_2 права на представництво Колесник О.В.. в суді апеляційної інстанції, оскільки про це не зазначено у вказаному ордері.
Як наслідок направлення копії апеляційної скарги особі, яка не є представником позивача в суді апеляційної інстанції, тобто неналежному представнику позивача через підсистему “Електронний суд», не свідчить про виконання скаржником вимог пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що перебирання судом на себе обов'язку скаржника щодо направлення поданої апеляційної скарги іншим учасникам справи не свідчить про можливість його виконання та є законодавчо недопустимим і призведе не лише до надання переваги одному із учасників справи, що як наслідок породить сумнів у безсторонності суду, а й до нецільового використання бюджетних коштів наданих суду, так як Кодекс адміністративного судочинства України зобов'язує саме осіб, що подають апеляційну скаргу, направляти учасникам справи, які не мають електронного кабінету, її копію виключно в паперовій формі.
Не отримання позивачем апеляційної скарги, яку в рамках покладених процесуальним законодавством обов'язків має направити йому скаржник буде свідчити про порушення гарантованого позивачу права як учасника справи на справедливий і публічний розгляд справи, що передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сам факт повідомлення судом інших учасників справи про подання апеляційної скарги у справі, через відповідні веб-сайти, при неможливості виконання вимог щодо надсилання іншим учасникам справи, що перебувають на окупованій території поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами, не свідчить про надання судом можливості особі надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 16 липня 2025 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №280/2734/25 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 06 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва