04 серпня 2025 р. м. Дніпросправа № 405/881/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 червня 2025 р. в адміністративній справі № 405/881/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 червня 2025 р. адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Департамент патрульної поліції, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст. 286 КАС України.
За загальними правилами у відповідності до приписів ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Разом з тим, приписами ст. 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, частиною четвертою якої встановлено, що апеляційні скарги у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскаржуване рішення ухвалено Подільським районним судом міста Кропивницького 30.06.2025 року.
Таким чином, десятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції сплинув 10.07.2025 року.
Відповідно до конверту, яким апеляційна скарга була надіслана до суду першої інстанції, остання була подана до відділу поштового зв'язку 19.07.2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку на оскарження судового рішення.
Так, відповідачем було подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній зазначає, що апеляційну скаргу не було подано до 11.07.2025 року, оскільки представник Департаменту патрульної поліції Тарадай В. з 01.07.2025 року по 16.07.2025 року перебував у відпустці, а у період з 14.07.2025 року по 17.07.2025 року - відсутній на службі у зв'язку з необхідністю організації поховання свого дядька.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….
Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
У розумінні статті 251 КАС України врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Всупереч п. 8 ч. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України відповідачем не було зазначено в апеляційній скарзі дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та не надано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Надаючи оцінку доводам скаржника, суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Таким чином, наведені заявником апеляційної скарги доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджені належними та допустимими доказами, тому не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені Департаментом патрульної поліції в поданому клопотанні про поновлення строку.
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 червня 2025 р. в адміністративній справі № 405/881/25 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних підстав такого пропуску, якщо такі є.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Іванов