06 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/11678/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області) про визнання дій щодо виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у належному розмірі.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення його права на одержання грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що нарахування та виплата позивачу разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік проведені з дотримання вимог чинного законодавства - статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України від 20.03.2023 №2983-IX, постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 та від 02.04.2024 №369.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №440/14216/23.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 провадження у справі поновлено.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Обставини справи
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи, що підтверджено копією посвідчення; перебуває на обліку в ГУПФ України в Полтавській області.
У серпні 2024 року позивач отримав грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі 2900,00 грн, що учасники справи не заперечують.
На звернення позивача щодо проведення перерахунку спірної допомоги відповідач у листі від 28.08.2024 повідомив про відсутність підстав для здійснення перерахунку такої допомоги.
Посилаючись на неправомірність дій пенсійного органу щодо визначення розміру грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни, як особливої окремої категорії громадян, урегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (надалі - Закон №3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам (...) II групи - вісім мінімальних пенсій за віком".
Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У подальшому, Законом України від 20.03.2023 №2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань", який набрав чинності з 15.04.2023, частину п'яту статті 13 Закону №3551-XII викладено у новій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.".
Відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України 27.12.2023 прийняв постанову №1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах".
Цією Постановою, серед іншого, затверджено Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» (надалі - Порядок №1396).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1396, грошова допомога виплачується до 24 серпня щороку в розмірах, визначених законодавством.
Своєю чергою, Кабінет Міністрів України 02.04.2024 прийняв постанову №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році" (надалі - Постанова №369), якою установив, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: - I групи - 3100 гривень; - II групи - 2900 гривень; - III групи - 2700 гривень.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності чи відсутності підстав для перерахунку отриманої позивачем грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік.
Суд враховує, що порівняння зазначених вище положень частини п'ятої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону України №367-XIV та Постанови №369, прийнятої на виконання Закону №2983-IX, демонструє очевидну різницю у розмірах щорічної разової грошової допомоги, яка за розміром менша від тієї допомоги, яку отримували особи з інвалідністю внаслідок війни до внесення змін до Закону №3551-XII.
Так, для позивача, який є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи, у результаті внесених Законом №2983-IX змін до частини п'ятої статті 13 Закону №3551-XII та передачі повноважень з визначення розміру допомоги Кабінету Міністрів України щорічну разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком замінено на щорічну разову грошову допомогу у розмірі 2900,00 грн.
Спірним у цій справі є питання можливості зменшення розміру одноразових соціальних виплат, а також можливості делегування Верховною Радою України повноважень стосовно визначення відповідного розміру виплат Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи цей спір, суд враховує правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у зразковій справі №440/14216/23.
Так, відмовляючи у задоволенні подібного позову, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII, викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни має допоміжний та стимулюючий характер і не є основним джерелом для існування громадян. Виплата цієї державної допомоги встановлена законом та не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада, як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на наявні фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд у контексті спірних відносин дійшов висновку щодо правомірності дій пенсійного органу в частині виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України у постанові №369, що становить 2900,00 грн.
Підстав для врахування висновку Верховного Суду, викладеного у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 немає, з огляду на відмінність нормативно-правового регулювання спірних відносин.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
А оскільки у задоволенні позовних вимог у цій справі суд відмовив, підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - немає.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений, як особа з інвалідністю другої групи.
Інші судові витрати у справі відсутні, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА