30 липня 2025 рокусправа № 380/2539/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу №380/2539/25
за позовомАкціонерного товариства «Українська залізниця», представник- Левицька О.А.
до проЗахідного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці, представник- Боднарчук М.І., Лепко Є.С. визнання незаконним та скасування припису, -
Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати Припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ЛВ/1625/023637/ОП/П від 29.01.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 16.01.2025 по 29.01.2025 відповідачем здійснений захід нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства у сфері охорони праці позивача.
Підставою такої перевірки став нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався 25.12.2024 з провідним юрисконсультом відділу організації та контролю виконання судових рішень підрозділу «Юридична служба» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Рондяком Юрієм Григоровичем.
За результатами перевірки оформлено Акт № ЗХ/ЛВ/1625/023637 від 29.01.2025 відповідно, якого позивачем подавались зауваження та заперечення.
У день складення Акту - 29.01.2025, на його підставі, інспекторами Держпраці винесено припис № ЗХ/ЛВ/1625/023637/ОП/П, що є порушенням п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», адже, на підставі акту перевірки протягом п'яти робочих днів лише з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) інспектор праці складає припис.
Такий часовий інтервал передбачений для подання суб'єктом перевірки заперечень чи зауважень до Акту, проте, позивачу такої можливості надано не було.
Позивач в особі регіональної філії «Львівська залізниця» не визнає порушення, викладені в пунктах 1-6 Припису № ЗХ/ ЛВ/1625/023637/ОП/П, просить скасувати його в цілому, виходячи з наступних фактичних обставин:
Пунктом 1 Припису зазначається, що в протоколі № 7 від 13.06.2024 перевірки знань з охорони праці не вказано перелік нормативних актів з охорони праці, по яких проводилась перевірка і є ніби то порушенням ст. 13 Закону України «Про охорону праці»; п. 3.14 додатку 5 НПАОП0.00-4.12-05 «Типове положення про проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці».
Відповідно до п. 3.14. «Типового положення про проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці» Працівникам, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці на своєму підприємстві, видача посвідчень є обов'язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.
Додатку 5 до пункту 3.14 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (як зазначається в приписі) не існує.
Незрозумілим є те, в чому полягає власне порушення, адже згідно п. 8, 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога інспектора праці про усунення роботодавцем виявлених під час перевірки порушень.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність ознак єдності його об'єктивних і суб'єктивних характеристик, які є необхідними для визначення діяння правопорушенням. Ці ознаки мають назву об'єкт проступку, об'єктивна сторона проступку, суб'єкт проступку, суб'єктивна сторона. Об'єктом адміністративного правопорушення виступають суспільні відносини, тобто правопорушення створює небезпеку (шкоду) або створює загрозу її заподіяння певним суспільним відносинам. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій. Об'єктивну сторону складу утворюють ознаки, що характеризують зовнішній прояв проступку. Тобто це система передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішній бік правопорушення.
Інспекторами не вказується в приписі в чому саме полягає порушення і до яких наслідків (формальних чи матеріальних) призводить відсутність вписаного переліку нормативно-правових актів в протоколі перевірки знань з питань охорони праці.
В Пункті 2 Припису зазначається, що з юрисконсультом ОСОБА_1 не проведено на робочому місці первинний інструктаж з питань охорони праці.
З обставин настання нещасного випадку, що і став підставою проведення позапланової перевірки органами Держпраці, про що, зокрема, зазначається в Повідомленні про нещасний випадок, вбачається 25.12.2024 року провідний юрисконсульт ОСОБА_1 прибув на роботу близько 07 год. 50 хв. Оскільки його безпосередній керівник - начальник відділу Федак О.М. та в.о. заступника начальника служби (за напрямком) Кобко О.Л. перебували у щорічній відпустці, ОСОБА_1 , зайшов до виконуючого обов'язки начальника служби ОСОБА_2 та доповів свій план роботи. У цей робочий день ОСОБА_1 планував підготовку супровідних листів щодо скерування постанов про стягнення з боржників по виконавчих провадженнях. На запитання ОСОБА_2 щодо самопочуття ОСОБА_1 відповів, що не має скарг. Після цього ОСОБА_1 пішов на робоче місце у кабінет № 275, в якому крім нього інших працівників не було (вакантна посада). Протягом дня з іншими працівниками потерпілий не спілкувався. 25.12.2024 року о 12 год. 33 хв. (в обідню перерву) під час виходу з будівлі управління регіональної філії «Львівська залізниця» за адресою м. Львів, вул. Гоголя, 1, сталось раптове погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 , в результаті чого потерпілий у фойє будівлі управління регіональної філії впав зі сходів та отримав черепно-мозкову травму. Викликано швидку медичну допомоги, лікарі якої констатували смерть потерпілого о 12 год. 45 хв. З пояснень стрільця відомчої воєнізованої охорони ОСОБА_3 , він перебуваючи на посту охорони о 12 год. 32 хв. бачив як потерпілий намагався вийти через перила, що перекривають вхід, та сказав йому щоб він пройшов через турнікет. ОСОБА_1 нічого не сказавши пройшов через турнікет та направився на вихід сходами, після чого охоронець почув гучний звук та підбіг до потерпілого та побачив що він лежить на лівому боці без свідомості з слідами травми голови та побачив розбите скло дверей, яке потерпілий розбив падаючи. Ймовірна причина настання нещасного випадку - Особиста необережність потерпілого.
При проведенні первинного інструктажу з питань охорони праці, працівнику мали б роз'яснюватись правила поводження себе на робочому місці (наприклад у разі виникнення пожежі) та правила поводження з обладнанням, технікою, та різного роду девайсами, які пов'язані з його трудовою функцією, або допомагають у її здійсненні.
Водночас, роз'яснення щодо манери ходьби у місці праці, особливостей поведінки щодо пересування сходами, висування вимог роботодавця в уважності до таких звичних і повсякденних речей як пороги, двері, які знаходяться в загальному доступі не відносяться до суті первинного інструктажу з питань охорони праці.
Нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 , що став підставою для позапланової перевірки органами Держпраці, не пов'язаний з виробництвом та трудовою функцією потерпілою від такого випадку та носить характер необережності.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абзац 10 частини першої статті 6 Закону №877-V) «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Окрім цього, локальний нормативно-правовий акт - Наказ Регіональної філії «Львівська залізниця» «Про проведення інструктажів з охорони праці працівникам служб апарату управління регіональної філії «Львівська залізниця», яким встановлено Порядок проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу з питань охорони праці, виданий 09.09.2024 № 617/од, водночас ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юрисконсульта відділу організації та контролю за виконання судовими рішеннями юридичної служби філії наказом № 423/ос від 19.07.2022, що виключає проведення первинного інструктажу на підставі наказу від 09.09.2024 № 617/од.
Пунктом 3 припису інспектор Держпраці вказує роботодавцю на те, що не проводяться позапланові інструктажі з питань охорони праці на робочому місці з працівниками юридичної служби, що ніби то порушує ст. 18 Закону України «Про охорону праці» та п. 6.6, 6.10. НПАОП 0.00-4.12-05.
Так, пунктом 6.6. Типового положення передбачено, що Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
Проте, ОСОБА_1 не було порушено жодної з вимог нормативно-правових актів з охорони праці, адже нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, а носить характер необережного, з причин, що не залежали ні від волі постраждалої особи, ні від впливу виробничих шкідливих факторів.
Обов'язок проведення позапланового інструктажу в роботодавця не настав, тому вимога п. 3 Припису підлягає скасуванню.
Вимоги Припису, передбачені пунктами 4, 5, 6 є взаємопов'язаними і витікають одна з одної.
Пунктом 6 припису вказується, що роботодавець ніби то не організував лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників юридичної служби філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду.
В графі п.6 Припису «Відмітка про виконання» інспектором Держпраці власноручно вписано, що порушення усунуто до завершення перевірки.
Проте, такого порушення роботодавцем і не допускалося, адже, Позивачем було подано на розгляд комісії Держпраці два протоколи проведення важкості та напруженості праці: Протокол № 2227 від 12.10.2021 та Протокол 88/4-17 від 29.07.2022.
Пункти 4 та 5 Припису також підлягають скасуванню, оскільки Держпраці ставить в порушення відповідно: 1. Непоінформованість працівників про умови праці та наявність на робочих місцях небезпечних та шкідливих факторів та про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, 2. Неорганізацію проведення попереднього і періодичного медоглядів працівників, зайнятих на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.
В даному випадку в роботодавця не виникає обов'язку проводити медогляди працівникам юридичної служби, а також інформувати про умови праці та про наявність на їх робочих місцях небезпечних та шкідливих факторів, оскільки такі відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила позов задоволити повністю.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що 25 грудня 2024 року на адресу Міжрегіонального управління надійшло повідомлення про нещасний випадок / гостре професійне захворювання.
У зв'язку із настанням нещасного випадку із смертельними наслідками, яке згідно з абзацом другим пункту 10 Порядку №337 підлягає спеціальному розслідуванню, Міжрегіональним управлінням на виконання пункту 14 Порядку №337 винесено наказ №1803/ЗХ від 26 грудня 2024 року «Про утворення комісії для спеціального розслідування нещасного випадку». Внаслідок відсутності інформації від Львівського районного відділу поліції №1 ГУ НП у Львівській області, яка необхідна для завершення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 грудня 2024 року із юрисконсультом регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Рондяком Юрієм Григоровичем, наказом №45/ЗХ від 15 січня 2025 року продовжено термін спеціального розслідування нещасного випадку до отримання вищенаведеної інформації.
На підставі абзацу 9 частини першої статті 6 Закону № 877-V Міжрегіональним управлінням видано наказ від 13 січня 2025 року №29/ЗХ-ЗК та направлення від 13 січня 2025 року №ЗХ/1/763-25, якими інспекторів праці уповноважено на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства у сфері охорони праці та гігієни праці в період з 16 січня 2025 року по 29 січня 2025 року.
Наказ Міжрегіонального управління від 13 січня 2025 року №29/ЗХ-ЗК та направлення від 13 січня 2025 року №ЗХ/1/763-25 повністю відповідають вимогам, передбаченими частинами першою-третьою статті 7 Закону № 877-V.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» уповноваженими особами Міжрегіонального управління складено Акт від 29 січня 2025 року №ЗХ/ ЛВ/1625/023637, яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері охорони та гігієни праці.
У зв'язку з цим інспектором праці було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗХ/ЛВ/1625/023637/ОП/П від 29 січня 2025 року, яким зобов'язано головного інженера Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Максимова Сергія Петровича усунути всі виявлені порушення законодавства у сфері охорони праці, гігієни праці у строк, визначений у даному приписі.
Відповідач спростовує порушення процедури проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині ненадання позивачу можливості внесення зауважень чи заперечень до Акту від 29 січня 2025 року №ЗХ/ ЛВ/1625/023637, тим що згідно із ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
На сторінці 15 Акту в графі «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу або складеного акта» міститься запис: «Заперечення до Акту доведено на 1 аркуші». Дані заперечення (копія додається) долучені до Акту посадовими особами Міжрегіонального управління та стосуються незгоди із пунктами 4, 5, 6 вказаного Акту.
Зауваження та заперечення щодо проведеного заходу (позапланової перевірки) у зв'язку із настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, належним чином враховані посадовою особою відповідача при винесенні оскаржуваного Припису.
Відповідач спростовує незазначення в пункті 1 оскаржуваного Припису змісту виявленого порушення, тим що у зв'язку з технічним набором тексту та помилковим натиском на цифру « 5» замість цифри « 1» на засобах комп'ютерної техніки, що підтверджується службовою запискою №СП-ЗХ/6.6/1775-25 від 03.03.2025. Згадана технічна описка не вплинула на зміст виявленого порушення та не нівелює факту недотримання вимог НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці» (надалі НПАОП 0.00-4.12-05), оскільки формулювання самого порушення залишається коректним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивачем надано Протокол №7 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 13.06.2024, який за змістом та формою майже повністю відповідає зразку протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, та міститься в Додатку 1 до пункту 3.14 НПАОП 0.00-4.12-05, за винятком заповнення рядків із переліком основних нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилася перевірка знань, які у наданому Протоколі №7 від 13.06.2024 взагалі відсутні. Порушення встановленої форми, передбаченої Додатком 1 до пункту 3.14 НПАОП 0.00-4.12-05, а не будь-якого іншого додатку, що чітко випливає зі змісту самого виявленого порушення. Це підтверджується як відсутністю обов'язкового переліку нормативно-правових актів, за якими проводилася перевірка знань, так і відсутністю будь-яких інших документів на підтвердження відсутності такого порушення у сфері охорони праці, що свідчать про недотримання вимог щодо оформлення результатів перевірки знань з питань охорони праці.
Відповідач спростовує твердження позивача щодо неможливості проведення первинного інструктажу з питань охорони праці ОСОБА_1 з причин переведення останнього на посаду юрисконсульта відділу організації та контролю за виконанням судових рішень юридичної служби Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» згідно з наказом №423/ос від 19.07.2022, тобто до моменту прийняття наказу Регіональної філії «Львівська залізниця» №617/од від 09.09.2024. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. Працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
Працівники під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Відповідно до пункту 6.10 НПАОП 0.00-4.12-05 про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою (за її наявності).
Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадовим особам Міжрегіонального управління надано для ознайомлення Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, у якому міститься запис №13 від 16.09.2021 про проведення ОСОБА_1 вступного інструктажу.
Згідно із наказом №423/ОС від 19.07.2022 ОСОБА_1 переведено на роботу постійно з 19.07.2022 зі структурного підрозділу « 42. Виробничий штат служби організації та проведення закупівель. 42.2. Ремонтно транспортна дільниця» з посади старший прийомоздавальник вантажу та багажу 4 розряду до структурного підрозділу « 20. Юридична служба. 20.6. Відділ організації та контролю виконання судових рішень» на посаду провідний юрисконсульт.
Відповідно, з огляду на переведення працівника ОСОБА_1 з одного структурного підрозділу підприємства до іншого, а також виконання ним нової для нього роботи, останній належав до тієї категорії працівників, якій згідно з пунктом 6.4. НПАОП 0.00-4.12-05 мав бути проведений первинний інструктаж.
Інспектору надано саме Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, а не первинного, як це вимагалось посадовою особою Міжрегіонального управління.
Вступний інструктаж та первинний інструктаж з питань охорони праці мають різні підстави та мету проведення, що зумовлює необхідність ведення окремих журналів їх реєстрації.
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
З огляду на право працівника на безпечні умови праці та обов'язок роботодавця щодо створення таких умов для усіх працівників за змістом зазначених правових норм, роботодавець має право та кореспондуючий обов'язок щодо організації і здійснення навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці, а працівник має право та кореспондуючий обов'язок пройти навчання, інструктаж і перевірку знань з цих питань.
Встановлення факту неналежного проведення інструктажу, що підтверджується ненаданням журналу реєстрації первинних інструктажів із відповідною відміткою потерпілого, є достатньою підставою для включення цього порушення до оскаржуваного Припису.
Посадовій особі Міжрегіонального управління взагалі не надано для ознайомлення Журнал реєстрації позапланових інструктажів, а відтак взагалі не можливо встановити, чи наявний такий у суб'єкта господарювання.
Зважаючи на вищевикладене, наявність порушення, зазначеного в пункті 3 оскаржуваного Припису підтверджується фактом ненадання інспекторам Міжрегіонального управління необхідних документів, а отже вимоги Припису в даній частині є правомірними.
Відповідач щодо недопущення позивачем порушення, вказаного в пункті 6 оскаржуваного Припису, з огляду на подання на розгляд посадовим особам Міжрегіонального управління Протоколу № 2227 від 12 жовтня 2021 року та Протоколу № 88/4-17 від 29 липня 2022 року Міжрегіональне управління звертає увагу на те, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» уповноваженими особами Міжрегіонального управління складено Акт від 29 січня 2025 року №ЗХ/ЛВ/1625/023637, яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері охорони та гігієни праці.
На сторінці 15 Акту в графі «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу або складеного акта» міститься запис головного інженера Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Максимова Сергія Петровича від 29 січня 2025 року із власноручним підписом останнього наступного змісту: «Заперечення до Акту доведено на 1 аркуші». Дані заперечення долучені до Акту посадовими особами Міжрегіонального управління та стосуються незгоди із пунктами 4, 5, 6 вказаного Акту.
У вищезгаданих зауваженнях та запереченнях від 29.01.2025 в абзаці першому міститься формулювання наступного змісту: «На п. 6 акту позапланової перевірки інформую, що в регіональній філії за договором від 06.08.2021 №Л/ НОК-2145/НЮ було проведено дослідження важкості та напруженості праці (протокол № 2227 від 12.10.2021) для робочого місця юрисконсульт з висновком: за факторами «важкості праці» робоче місце юрисконсульта віднесено до II класу допустимі, за напруженістю - до III класу I ступінь. Оскільки в юридичній службі працюють юристи і юрисконсульти на аналогічних робочих місцях, то дані лабораторні дослідження стосуються всіх працівників юридичної служби».
Відтак, у зв'язку із представленням перевіряючим особам Відповідача протоколу проведення досліджень важкості та напруженості праці від 12.10.2021 № 2227, проведеного мобільною (пересувною) лабораторією санітарно-гігієнічних та екологічних досліджень «НДП «Екологія Плюс», інспектор Міжрегіонального управління належним чином врахував даний документ, зазначивши що дане порушення усунуто під час перевірки.
На момент завершення перевірки (29.01.2025) інспекторам відповідача надано єдиний протокол № 2227 від 1210.2021, який і було враховано при винесенні оскаржуваного Припису. Твердження щодо неврахування посадовими особами Протоколу № 88/4-17 від 29.07.2022 є безпідставними, оскільки останній надано лише 04.02.2025, тобто після завершення строку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідач спростовує відсутність обов'язку роботодавця проводити медогляди працівників юридичної служби, а також інформувати їх про умови праці та наявність на їх робочих місцях небезпечних чи шкідливих факторів, тим що віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці здійснюється за результатами лабораторно-інструментальних досліджень або атестації відповідних робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.
Згідно з представленим позивачем Протоколом від 12.10.2021 №2227 за результатами досліджень зроблені наступні висновки:
«на робочому місці юрисконсульта за факторами «важкості праці» загальна гігієнічна оцінка умов праці відповідно до ГКП №248-2014 - (0,92), тобто 2 клас, допустимі умови праці. За факторами «напруженості праці» - (1,05), 3 клас 1 ступінь шкідливих умов праці. (представлений протокол від 12.10.2021 №2227)».
Зважаючи на те, що Рондяк Ю.Г., відповідно до наказу №423/ос від 19.07.2022 переведений на посаду провідного юрисконсульта, а протокол № 88/4-17, яким умови праці за показниками важкості та напруженості праці відносяться до другого класу - допустимі, прийнято лише 29.07.2022 (і який не представлено інспекторам протягом строку позапланової перевірки), на момент проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) порушення, зазначене в пункті 4 Припису, існувало.
Відповідно до пункту 6.2.3 (зорово-напружені роботи, що пов'язані з безпосереднім стеженням за екраном відеотерміналів) додатка 4 до пункту 2.6 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21 травня 2007 року №246, працівник ОСОБА_1 при переведенні на посаду мав проходити обов'язковий попередній медичний огляд.
Оскарження пунктів 4, 5, 6 припису є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідачем визнано виконання зазначених пунктів припису та відсутність необхідності їх подальшої реалізації. Відповідач не заперечує того, що надані документи відповідають предмету та змісту вимог, викладених у приписі, а отже, немає підстав для подальшого контролю за їх виконанням. Враховуючи, що адміністративний суд здійснює захист порушених прав, свобод та інтересів особи, а не розглядає гіпотетичні чи формальні правовідносини, у цій частині позову відсутній юридичний інтерес позивача. Відтак, на переконання відповідача, суд не може приймати рішення про захист порушеного права у випадку, коли саме порушення відсутнє.
Представники відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечили, надали суду додаткові пояснення та документи, просили суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 14.02.2025 відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 15.04.2025 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Протокольною ухвалою суду від 07.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Судом встановлені наступні обставини:
29.01.2025 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду за № ЗХ/ЛВ/1625/023637/ОП/П, яким на підставі Акту перевірки суб'єкта господарювання (акт перевірки виробничого об'єкта) перевірки від 29.01.2025 року № ЗХ/ЛВ/ 1625/023637, абз. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ч. 1 ст. 8 та ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, зобов'язано головного інженера ОСОБА_4 усунути такі порушення:
1. «В протоколі №7 від 13.06.2024 перевірки знань з питань охорони праці не вказано перелік нормативних актів з охорони праці, по яких проводилась перевірка».
2. «Не проведено первинний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці з юрисконсультом Рондяком Юрієм Григоровичем та іншими працівниками юридичної служби».
3. «Не проводяться позапланові інструктажі з питань охорони праці на робочому місці з працівниками юридичної служби».
4. «Під час укладання трудового договору працівники не поінформовані під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору».
5. «Роботодавець не організував проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичного огляду працівників, зайнятих на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі».
6. «Роботодавець не організував лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників юридичної служби регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірний припис протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного припису з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно із ст. 3 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (Конвенцію ратифіковано Законом N 1985-IV (1985-15) від 08.09.2004), завданнями системи інспекції праці є:
a) забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм;
b) забезпечення роботодавців і працівників технічною інформацією та консультацією щодо найбільш ефективних засобів дотримання правових норм;
c) доведення до відома компетентного органу інформації про недоліки або зловживання, які не підпадають під дію існуючих правових норм.
Згідно із ч. 1 ст. 12 цієї ж Конвенції, Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають відповідні права.
Згідно із ст. 13 цієї ж Конвенції:
1. Інспектори праці уповноважені вживати заходів з метою усунення недоліків, виявлених на споруді, в обладнанні або методах роботи, які вони мають підстави вважати такими, що загрожують здоров'ю чи безпеці працівників.
2. Для того, щоб інспектори праці мали можливість вживати таких заходів, вони будуть уповноважені, з дотриманням права на оскарження у судових або адміністративних органах, яке може бути передбачене законодавством, давати розпорядження або вимагати, щоб було дано розпорядження:
a) щодо внесення протягом визначеного терміну до установки або споруди таких змін, які можуть бути необхідні для забезпечення дотримання правових норм з питань охорони здоров'я та безпеки працівників; або
b) у разі безпосередньої загрози здоров'ю чи безпеці працівників - щодо вжиття заходів, які підлягають негайному виконанню.
3. Якщо процедура, встановлена у пункті 2, є несумісною з адміністративною чи судовою практикою члена Організації, інспектори матимуть право звертатися до компетентного органу для того, щоб він видав наказ або ініціював вжиття заходів, які підлягають негайному виконанню.
Згідно із ст. 16 цієї ж Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Згідно із ст. 17 цієї ж Конвенції:
1. Особи, які порушують або ухиляються від дотримання правових норм, виконання яких повинні забезпечувати інспектори праці, підлягають негайному судовому переслідуванню без попередження. Проте національне законодавство може передбачити винятки щодо таких випадків, коли має робитися попереднє повідомлення для того, щоб виправити становище або вжити запобіжних заходів.
2. Інспектори праці можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування.
Згідно із ст. 4 Конвенції 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище N 155 (Конвенцію ратифіковано Законом N 3988-VI (3988-17) від 02.11.2011):
1. Кожна держава-член з урахуванням національних умов і практики та після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників розробляє, здійснює та періодично переглядає погоджену національну політику в галузі безпеки й гігієни праці та виробничого середовища.
2. Мета цієї політики - запобігати нещасним випадкам і завданню шкоди здоров'ю, що виникають унаслідок роботи, пов'язані з нею або в ході неї, мінімізуючи настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, причини небезпек, притаманних виробничому середовищу.
Згідно із ст. 9 цієї ж Конвенції:
1. Утілення в життя нормативно-правових актів, які стосуються безпеки й гігієни праці та виробничого середовища, забезпечується адекватною та відповідною системою інспекції.
2. Система втілення в життя передбачає застосування адекватних санкцій за порушення нормативно-правових актів.
Згідно із ст. 16 цієї ж Конвенції:
1. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку.
2. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів.
Згідно із ст. 18 цієї ж Конвенції, від роботодавців повинно вимагатись у випадках, коли це є необхідним, передбачати заходи для вирішення питань, пов'язаних з виникненням аварійних ситуацій та нещасних випадків на виробництві, зокрема належні заходи для надання першої допомоги.
Згідно із ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Згідно із абз. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Згідно із ст. 11 цього ж Закону, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Згідно із п.п. 50 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, фондам загальнообов'язкового державного страхування, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства.
З матеріалів справи судом встановлено:
В Акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 25 грудня 2024 р. о 12 год. 33 хв. на (в) адміністративній будівлі управління регіональної філії «Львівська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», зазначено:
« ОСОБА_1 , 1971 р.н., за освітою - юрист, 16.09.2021 року був прийнятий комірником в структурний підрозділ «Служба організація та проведення закупівель», де пройшов вступний інструктаж. З 19.07.2022 року з структурного підрозділу «Служба організація та проведення закупівель» переведений у структурний підрозділ «Юридична служба» регіональної філії «Львівська залізниця» провідним юрисконсультом відділу організації та контролю виконання судових рішень, наказ № 423/ОС від 19.07.2022 року.
Згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників управління регіональної філії «Львівська залізниця», в тому числі юридичної служби, графік роботи наступний: з понеділка по четвер з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., у п'ятницю - з 8 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв. з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.
Робоче місце провідного юрисконсульта Рондяка Юрія знаходиться на другому поверсі в кабінеті № 275, в якому крім нього інших працівників немає. Кабінет обладнаний письмовими столами, кріслами, персональним комп'ютером з периферичним обладнанням.
Згідно з пояснювальною запискою в. о. начальника структурного підрозділу «Юридична служба» ОСОБА_5 25.12.2024 року провідний юрисконсульт Рондяк Юрій прибув на роботу близько 07 год. 50 хв. Оскільки його безпосередній керівник - начальник відділу Федак О.М., та в. о. заступника начальника служби (за напрямком) Кобко О.Л. перебували у щорічній відпустці, ОСОБА_6 о 07 год. 50 хв. доповів план роботи в. о. начальника служби Галасу Володимиру. У цей робочий день Рондяк Юрій планував підготовку супровідних листів щодо скерування постанов про стягнення з боржників по виконавчих провадженнях. На запитання ОСОБА_5 щодо самопочуття ОСОБА_6 відповів, що не має скарг. Після цього пішов на робоче місце у кабінет № 275. У першій половині робочого дня ОСОБА_6 не приносив ОСОБА_7 документів на підпис і про роботу не доповідав. О 12 год. 10 хв. ОСОБА_8 зайшов в кабінет ОСОБА_9 , щоб запитати в якому стані виконання листів. ОСОБА_6 відповів, що виконає завдання до кінця робочого дня.
З пояснення стрільця воєнізованої охорони філії «Відомча воєнізована охорона» AT «Укрзалізниця» ОСОБА_10 , який ніс чергування на прохідній управління регіональної філії «Львівська залізниця» в добу з 08 год. 00 хв 25.12.2024. до 08 год. 00 хв. 26.12.2024 о 12 год. 32 хв., під час обідньої перерви для працівників управління, ОСОБА_6 виходив з адмінбудівлі. Пройшовши через турнікет ОСОБА_6 почав спускатись сходами до вихідних дверей. З свого робочого місця стрілець ОСОБА_11 не бачив дверей, але о 12 год. 32 хв. почув гучний звук та підійшов до людини, яка лежала на підлозі фойє без свідомості. Одне з вікон у нижній нерухомої частині дверей було розбите.
З пояснень бригадира (звільненого) адміністративно-господарської служби ОСОБА_12 та стрільця ОСОБА_10 сходи з першого поверху до вихідних дверей були сухими.
О 12 год. 33 хв. під час виходу з будівлі управління регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_6 впав з третьої знизу сходинки (висота 50 см) на підлогу фойє адмінбудівлі управління та вдарився головою об двері. Стрільцем ОСОБА_13 було викликано екстрену медичну допомогу, лікарі якої констатували смерть потерпілого о 12 год. 45 хв. Після цього було викликано працівників національної поліції.
Згідно з листом від 07.01.2025 № 49 КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що причиною смерті гр-на ОСОБА_1 , 1971 р.н., є відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому лобної кістки склепіння черепа, крововилив під оболонки та в речовину головного мозку, що призвело до набряку-набуханню головного мозку. При судово-токсикологічній експертизі речових доказів виявлено в крові етиловий спирт в кількості 4,48%о, в сечі - 5,96%о (проміле). Наявність наркотичних речовин та медикаментів не досліджувалась».
29.01.2025 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» уповноваженими особами Міжрегіонального управління складено Акт за №ЗХ/ ЛВ/1625/023637, яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері охорони та гігієни праці.
29.01.2025 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено спірний Припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду за № ЗХ/ЛВ/1625/023637/ОП/П, яким зобов'язано відповідача усунути такі порушення:
1. «В протоколі № 7 від 13.06.2024 перевірки знань з питань охорони праці не вказано перелік нормативних актів з охорони праці, по яких проводилась перевірка».
Вказане порушення мотивовано наступним:
Згідно із ст. 13 Закону України «Про охорону праці»:
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу на роботодавця покладається обов'язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.
Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв'язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.
При виконанні дистанційної роботи роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи.
Згідно із п. 3.14, додаток 1, НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці», працівникам, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці на своєму підприємстві, видача посвідчень є обов'язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.
Протокол №7 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 13.06.2024 не містить заповнення рядків із переліком основних нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилася перевірка знань.
Позивач вказані обставини не заперечує, лише зазначає, що інспекторами не вказується в приписі в чому саме полягає порушення і до яких наслідків (формальних чи матеріальних) призводить відсутність вписаного переліку нормативно-правових актів в протоколі перевірки знань з питань охорони праці.
Відповідно в цій частині, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено виконання вказаних вимог законодавства в частині зазначення переліку основних нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилася перевірка знань.
2. «Не проведено первинний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці з юрисконсультом Рондяком Юрієм Григоровичем та іншими працівниками юридичної служби».
3. «Не проводяться позапланові інструктажі з питань охорони праці на робочому місці з працівниками юридичної служби».
Вказані порушення мотивовано наступним:
Згідно із ст. 18 Закону України «Про охорону праці»:
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно із п. 6.4. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці»:
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;
який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;
який виконуватиме нову для нього роботу;
відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
до початку трудового або професійного навчання;
перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.
Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
Згідно із п. 6.6. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці»:
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт підвищеної небезпеки, а для решти робіт - понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
Згідно із п. 6.10. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці»:
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою (за її наявності).
У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.
В цих частинах (2, 3) спірного припису аргументи позивача полягають в тому що при проведенні первинного інструктажу з питань охорони праці, працівнику мали б роз'яснюватись правила поводження себе на робочому місці. Роз'яснення щодо манери ходьби у місці праці, особливостей поведінки щодо пересування сходами, висування вимог роботодавця в уважності до таких звичних і повсякденних речей як пороги, двері, які знаходяться в загальному доступі не відносяться до суті первинного інструктажу з питань охорони праці. Нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 , не пов'язаний з виробництвом та трудовою функцією потерпілою від такого випадку та носить характер необережності. ОСОБА_1 не було порушено жодної з вимог нормативно-правових актів з охорони праці, адже нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. Обов'язок проведення відповідного інструктажу в роботодавця не настав.
Відповідач в цій частині зазначає, що первинний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці з новоприйнятим працівником, переведеним до іншого структурного підрозділу або таким, що виконує нову для нього роботу, і факт його проведення фіксується у Журналі реєстрації первинних інструктажів. Позивач не надав відповідного журналу з відміткою про проходження інструктажу ОСОБА_1 .
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення. Позивачем не надано для ознайомлення Журнал реєстрації позапланових інструктажів. В регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком.
Суд критично оцінює аргументи позивача про те, що обов'язок проведення відповідного інструктажу в роботодавця не настав, оскільки ОСОБА_1 не було порушено жодної з вимог нормативно-правових актів з охорони праці, адже нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.
Такі твердження повністю спростовуються обставинами встановленими в згаданому вище Акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, в частині:
«Згідно з листом від 07.01.2025 № 49 КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що причиною смерті гр-на ОСОБА_1 , 1971 р.н., є відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому лобної кістки склепіння черепа, крововилив під оболонки та в речовину головного мозку, що призвело до набряку-набуханню головного мозку. При судово-токсикологічній експертизі речових доказів виявлено в крові етиловий спирт в кількості 4,48%о, в сечі - 5,96%о (проміле)». Відповідно стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 був і підчас виконання ним своїх посадових обов'язків тобто до 12 год. 33 хв. (обідньої перерви) 25.12.2024.
Відповідно в цій частині (п. 2, 3 спірного Припису), позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено виконання вказаних вимог законодавства в частині фактичного проведення відповідних інструктажів.
Крім цього, в цій частині суд зазначає, що позивач по суті також зобов'язаний вживати активні дії щодо реального дотримання та виконання вимог Конвенції 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище N 155 (Конвенцію ратифіковано Законом N 3988-VI (3988-17) від 02.11.2011) в тому числі та невиключно - запобігати нещасним випадкам і завданню шкоди здоров'ю, що виникають унаслідок роботи, пов'язані з нею або в ході неї, мінімізуючи настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, причини небезпек. Втілювати в життя нормативно-правових актів, які стосуються безпеки й гігієни праці. Передбачати заходи для вирішення питань, пов'язаних з виникненням аварійних ситуацій та нещасних випадків, зокрема належні заходи для надання першої допомоги, тощо.
4. «Під час укладання трудового договору працівники не поінформовані під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору».
5. «Роботодавець не організував проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичного огляду працівників, зайнятих на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі».
6. «Роботодавець не організував лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників юридичної служби регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду».
Вказані порушення мотивовано наступним:
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону праці», під час укладання трудових договорів (крім трудового договору про дистанційну роботу) роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору та з урахуванням особливостей спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б Кодексу законів про працю України.
Згідно із абз. 8 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів.
Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України 21.05.2007 N 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за N 846/14113, встановлено:
п. 2.3. На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладів охорони здоров'я, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
п. 2.4. Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров'я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Під час прийняття на роботу в разі переведення на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці роботодавець повинен видати направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівника (далі - направлення) за формою, зазначеною у додатку 3.
п. 2.5. Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.
п. 2.21. Роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.
п. 3.1. Організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції.
п. 3.2. Повинен під час укладання трудового договору поінформувати працівника під підписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
п. 3.3. Погоджує план-графік проведення медичних оглядів закладами охорони здоров'я.
п. 3.4. Забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження.
п. 3.5. Здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені з закладами охорони здоров'я, призначає відповідальних осіб за організацію медогляду.
п. 3.6. Відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.
п. 3.7. Забезпечує проведення відповідних оздоровчих заходів Заключного акта у повному обсязі та усуває причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь).
п. 3.8. Забезпечує за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
- за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язки.
п. 3.10. Приймає на роботу неповнолітніх лише після попереднього медичного огляду.
Аргументи позивача полягають в тому, що порушення зазначеного в графі 6 спірного Припису позивачем як роботодавцем не допускалося, адже відповідачу було подано на розгляд комісії Держпраці два протоколи проведення важкості та напруженості праці: Протокол № 2227 від 12.10.2021 та Протокол 88/4-17 від 29.07.2022.
Щодо пунктів 4 та 5 спірного Припису також підлягають скасуванню, оскільки Держпраці ставить в порушення відповідно, позивач зазначає, що ці пункти припису стосуються працівників зайнятих на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, однак протоколом проведення досліджень важкості та напруженості праці № 88/4-17 від 29.07.2022, складеного на підставі договору про надання послуг від 21.06.2022 № Л/НОК-22281/НЮ, визначено, що на робочому місці юрисконсульта згідно загальної гігієнічної оцінки умов праці за гігієнічною класифікацією праці № 248 - за показниками важкості умов праці відносяться до другого класу і є допустимими.
В цій частині судом враховуються заперечення відповідача, оскільки позивачем жодними належними та допустимим доказами не підтверджено того, що до завершення перевірки відповідачу було надано зокрема Протокол № 88/4-17 від 29.07.2022. Акт перевірки та Припис складені та підписані уповноваженими особами регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» 29.01.2025 і лише після завершення позапланового заходу листом за №Н-10/334 від 04.02.2025 позивач додатково скерував інший протокол проведення досліджень важкості та напруженості праці №88/4-17 від 29.07.2022, відповідно до висновку якого «на робочому місці юрисконсульта згідно загальної гігієнічної оцінки мов праці за гігієнічною класифікацією праці №248: за показниками важкості умови праці відносяться до другого класу - допустимі; за показниками напруженості праці - до другого класу - допустимі». Як наслідок посадовою особою Міжрегіонального управління зроблено висновок щодо наявності достатніх підстав вважати пункти 4, 5, 6 спірного Припису в частині інформування працівника про шкідливі умови праці, організації лабораторно-інструментальних досліджень на робочих місцях та проведення попередніх (періодичних) медичних оглядів працівників юридичного відділу виконаними.
Крім цього, в цій частині суд зазначає наступне.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених спірним Приписом прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Тобто, адміністративний суд, використовуючи всі надані йому процесуальним законом повноваження, з урахуванням фактичних обставин справи та положень законодавства, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав позивача, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій чи рішень з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень; ефективний спосіб захисту повинен забезпечити негайне поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, призводити до потрібних (бажаних) позивачу результатів (наслідків); ухвалення судами рішень, які безпосередньо не призводять до необхідних змін в обсязі прав позивача або не гарантують забезпечення примусового виконання судового рішення, не відповідає змісту цього поняття.
Крім того, у судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18, від 1 червня 2022 року у справі № 620/5996/21, від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/13288/21).
Таким чином, в цій частині, позовні вимоги задоволенню також не підлягають, оскільки скасування п.п. 4, 5, 6 спірного Припису, не буде відповідати критеріям ефективності, по суті таке судове рішення не захистить/не відновить порушене/оспорюване право/інтерес позивача щодо виконання позивачем вимог закону, які він і так виконав та зобов'язаний виконувати в подальшому.
Крім цього, суд вважає за необхідним зазначити про те, що по суті дії та рішення відповідача відповідають завданнями системи інспекції праці визначені в тому числі і ст. 3 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (Конвенцію ратифіковано Законом N 1985-IV (1985-15) від 08.09.2004).
Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом враховуються заперечення відповідача.
Інші обставини справи про які зазначали представники сторін судом не враховуються, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, вищенаведених вимог законодавства та висновків суду.
Відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
В задоволені позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) до Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8) про визнання незаконним та скасування припису, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 05.08.2025 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович