справа№380/906/25
06 серпня 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/906/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення №48038/13-01-07-04 від 07.11.2024 Головного управління ДПС у Львівській області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, вказані в Акті перевірки №43309/13-01-07-04/40355375 від 14.10.2024 є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, невірно застосовано норми матеріального права, а спірне рішення є протиправним, безпідставним та необґрунтованим.
Відповідач помилково вважає, що представлені підприємством до перевірки акти, як первинні документи, є юридично дефектними, а тому не можуть враховуватись при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Спірним рішенням збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 340206,25 грн. Позивач зауважує, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Позивач надавав податковому органу первинні бухгалтерські документи, які оформлені належним чином, з них явно вбачається суть правовідносин, вони містять всі необхідні реквізити та дані, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідач проти позову заперечив з підстав, що позивачем порушено вимог п. 5, п. 6, п. 7 п. 19 П(С)БО 16, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України (віднесено до складу витрат на збут вартості наданих послуг без належного оформлення первинних документів, що підтверджують фактичне придбання таких послуг) занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за період з 01.10.2019 по 31.12.2023 всього у сумі 1788419 грн, в тому числі за 2019 рік (IV квартал 2019 року) - у сумі 117024 грн, за 2020 рік - у сумі 786569 грн, за 2021 рік - у сумі 478352 грн, за 2022 рік - у сумі 53474 грн та за 2023 рік - у сумі 353000 грн.
Відповідач зазначає, що позивачем не надано до перевірки документи, які були б належно оформлені, а саме: в актах, отриманих від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не деталізовано змісту наданих послуг, відсутній обсяг та об'єм наданих послуг тощо.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 27 січня 2025 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
14.10.2024 відповідачем складено Акт №43309/13-01-07-04/ НОМЕР_1 про результати планової виїзної документальної перевірки позивача податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.06.2024.
07.11.2024 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 48038/13-01-07-04, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 340206,25 грн.
Обґрунтування вказаного рішення наступне:
«На порушення вимог п.5, п.6, п.7, п.19 П(С)БО 16; п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст.134 Податкового кодексу підприємством (внаслідок віднесення до складу витрат на збут вартості наданих послуг без належного оформлення первинних документів, що підтверджують фактичне придбання таких послуг) занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за період з 01.10.2019 по 31.12.2023 всього у сумі 1 788 419 грн, в тому числі за 2019 рік (IV квартал 2019 року) - у сумі 117 024 грн, за 2020 рік - у сумі 786 569 грн, за 2021 рік - у сумі 478 352 грн, за 2022 рік - у сумі 53 474 грн, та за 2023 рік - у сумі 353 000 гривень.
ТзОВ «Волпекс-Захід» не надано до перевірки документи, які були б належно оформлені, а саме: в актах, отриманих від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не деталізовано змісту наданих послуг, відсутній обсяг та об'єм наданих послуг.
Таким чином, представлені підприємством до перевірки акти, як первинні документи, є юридично дефектними, а тому не можуть враховуватись при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 рік - у сумі 117 024 грн, за 2020 рік - у сумі 786 569 грн, за 2021 рік - у сумі 478 352 грн, за 2022 рік - у сумі 53 474 грн та за 2023 рік - у сумі 353 000 гривень.
Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік.
(календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік)
Інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.
ТзОВ «Волпекс-Захід» подано заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки від 14.10.2024 № 43309/13-01-07-04/40355375 до ГУ ДПС у Львівській області.
Розглянувши заперечення ТзОВ «Волпекс-Захід» від 25.10.2024 № 16 (вх. ГУ ДПС у Львівській області від 25.10.2024 № 66440/6) на акт планової виїзної документальної перевірки від 14.10.2024 №43309/13-01-07-04/40355375, комісією по розгляду спірних питань прийнято рішення висновки акта перевірки ТзОВ «Волпекс-Захід» від 14.10.2024 №43309/13-01-07-04/40355375 залишити без змін та врахувати при прийнятті податкового повідомлення-рішення.
ТзОВ «Волпекс-Захід» на акт перевірки від 14.10.2024 №43309/13-01-07-04/40355375 не надано пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, інформації, спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.
Інформація щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності) Згідно з п.109.1 ст.109 Податкового кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом.
Згідно з п.109.1 ст.109 Податкового кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку і (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст.109 Податкового кодексу).
Згідно з п. 109.3 ст.109 Податкового кодексу, у випадках, визначених п. 119.3 ст.119; п.123.2 - п.123.5 ст.123; п.124.2, п.124.3 ст.124; п.1251.2-п.1251.4 ст.1251 Податкового кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Вищезазначені факти безпідставного віднесення до складу витрат на збут вартості послуг, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток, підтверджують та доводять наявність вини ТзОВ «Волпекс-Захід» щодо порушення Податкового законодавства.
Підтвердження факту здійснення господарських операцій повинно відбуватися шляхом належного оформлення первинних документів, з тексту яких вбачався б вид господарської операції (послуг), її об'єм та зв'язок з господарською діяльністю підприємства. ТзОВ «Волпекс-Захід» віднесено до складу витрат на збут вартість послуг без належного оформлення первинних документів, що підтверджують фактичне придбання послуг, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток. Підприємство мало можливість для дотримання прав та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжито достатніх заходів для їх усунення.
У зв'язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, пунктом 123.3 статті 123 Податкового кодексу України (посилання на пункт та статтю Податкового кодексу України та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, згідно з якими зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань (податкових зобов'язань та/або штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, та надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення)
збільшено суму грошового зобов'язання
за платежем Податок на прибуток приватних підприємств 11021000 (назва податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)) (код платежу)
Триста сорок тисяч двісті шість гривень 25 коп»
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам податкового законодавства.
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного рішення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно із п. 135.1. ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно із п. 137.1. ст. 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (в редакції на час спірних правовідносин), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Згідно із п. 6 цього ж Стандарту, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Згідно із п. 19 цього ж Стандарту, витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):
витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
витрати на ремонт тари;
оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
витрати на передпродажну підготовку товарів;
витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;
витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;
інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18, 20 і 27 цього Національного положення (стандарту).
Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції на час спірних правовідносин), дає визначення термінам:
- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно із ч. 2 ст. 9 цього ж Закону, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно із абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
У спорах щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, важливим є те, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, позивач надав суду відповідні первинні документи, які належно оформлені, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій свідчить про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.
У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов'язкових реквізитів).
У спірному рішенні відповідачем зазначено про те, що на порушення вимог п. 5, п. 6, п. 7 п. 19 П(С)БО 16, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п. 135.1. ст. 135, п. 137.1. ст. 137 ПК України, ТОВ «Волпекс-Захід» (внаслідок віднесення до складу витрат на збут вартості наданих послуг без належного оформлення первинних документів, що підтверджують фактичне придбання таких послуг) занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за період з 01.10.2019 по 31.12.2023 всього у сумі 1788419 грн, в тому числі за 2019 рік (IV квартал 2019 року) - у сумі 117024 грн, за 2020 рік - у сумі 786569 грн, за 2021 рік - у сумі 478352 грн, за 2022 рік - у сумі 53474 грн та за 2023 рік - у сумі 353000 гривень. ТОВ «Волпекс-Захід» не надано до перевірки документи, які були б належно оформлені, а саме: в актах, отриманих від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не деталізовано змісту наданих послуг, відсутній обсяг та об'єм наданих послуг.
Судом встановлено, що мотиви винесення спірного рішення по суті є юридична дефектність документів, поданих позивачем, а також, що вищевказані підприємці не надавали реальних послуг позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено відповідні договори з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , відповідно до яких кожен підприємець надавав агентські послуги, спрямовані на реалізацію продукції позивача третім особам, за що і отримував відповідну винагороду.
Проведення операцій між позивачем та відповідними підприємцями підтверджують Акти передачі-отримання (здачі-прийняття) наданих послуг та Звіти про посередницькі послуги агента, які містять підписи та печатки сторін та усі необхідні реквізити.
Обґрунтовуючи свої доводи про нереальність господарських операцій, відповідач вказує на те, що у контрагентів позивача відсутні основні засоби, трудові ресурси, інші об'єкти, які пов'язані з оподаткуванням тощо.
Суд зазначає, що відсутність основних засобів та/або працівників у підприємців не може свідчити про нереальність господарських операцій з ними.
Верховний Суд у постанові від 09 січня 2025 року по справі № 160/11204/21 вказав: відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентів.
Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Відтак, посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ним договором.
Податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою спірних послуг, потрібно надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Позивачем надано суду пояснення по проведених операціях щодо кожного із вищевказаних підприємців.
По взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , судом встановлено:
17.07.2023 між та ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) укладено Агентський договір №170723/Ф-07, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надавав агентські послуги, спрямовані на реалізацію товарів Товариства третім особам. В рамках виконання вищевказаного Договору ФОП ОСОБА_1 в період з 17.07.2023 по 31.10.2023 надав послуги позивачу на загальну суму 352999,92 грн. Надані послуги були задокументовані, належним чином було складено акти наданих послуг, а господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивача.
Реальність проведення операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підтверджується наступними документам, які містять підписи та печатки сторін та усі необхідні реквізити: Актом №1 про виконання робіт від 31.07.2023, в якому сума агентської винагороди за липень 2023 року становить 28333,33 гривень; Актом №2 про виконання робіт від 31.08.2023, в якому сума агентської винагороди за серпень 2023 року становить 217333,28 гривень; Актом №4 про виконання робіт від 29.09.2023, в якому сума агентської винагороди за вересень 2023 року становить 79333,31 гривень; Актом №6 про виконання робіт від 31.10.2023, в якому сума агентської винагороди за жовтень 2023 року становить 28000 гривень. Всього 352999,92 гривень. Факт продажу товарів за вищезазначеними актами про виконання робіт підтверджується відповідними замовленнями, рахунками на оплату, виписками з банку та видатковими накладними.
Відповідач вказані обставини не спростовує жодними належними та допустимими доказами як і не спростовує договори, укладені між позивачем та відповідними контрагентами: Договір поставки №В3/2779/051023 від 05.10.2023 (ТОВ «Агробуд Центр»); Договір поставки №В3/1387/210921 від 21.09.2021 (ТОВ «Компанія Агротрейд Плюс»); Договір поставки №В3/1866/231121 від 23.11.2021 (ПСП «Восток-Запад»); Договір поставки №В3/1031/100921 від 10.09.2021 (ТОВ «Гроу Сідс»); Договір поставки №В3/1322/070921 від 07.09.2021 (ТОВ «Євровектор Плюс»); Договір поставки №В3/2361/070723 від 07.07.2023 (ТОВ «Захід Бест Трейд»); Договір поставки №В3/2381/121023 від 12.10.2023 (ПСП «Нове Життя»); Договір поставки №В3/1081/261021 від 26.10.2021 (ТОВ «Оріон Агросервіс»); Договір поставки №В3/2365/130723 від 13.07.2023 (ТОВ «Партнер-Н»); Договір поставки №В3/1211/070723 від 07.07.2020 (ТОВ «Розмай Агро»).
Стосовно відсутності основних фондів та чисельності працівників у ФОП ОСОБА_1 суд зазначає, що їхня відсутність не свідчить про нереальність господарських операцій з ним. Надання агентських послуг спрямоване на реалізацію товару, яку відповідач не спростовує.
По взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 , судом встановлено:
02.04.2018 між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (3394210121) укладено Агентський договір №020418/Ф-01.
02.01.2020 між позивачем та ФОП ОСОБА_5 ( НОМЕР_3 ) укладено Агентський договір №020120/Ф-02 (відбулася зміна прізвища ОСОБА_2 ). Згідно умов даних договорів ФОП ОСОБА_2 надавала агентські послуги, спрямовані на реалізацію товарів Товариства третім особам. В рамках виконання вищевказаних договорів ФОП ОСОБА_2 в період з 01.10.2019 по 30.09.2020 надала послуги позивачу на загальну суму 500322,00 грн. Всі надані послуги були задокументовані, належним чином було складено акти наданих послуг, а господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивача.
Реальність проведення операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 підтверджують наступні документи, які містять підписи та печатки сторін та усі необхідні реквізити: Акт передачі - отримання наданих послуг від 31.10.2019, де вартість послуг становить 48754 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.10.2019 до 31.10.2019; Акт передачі - отримання наданих послуг від 29.11.2019, де вартість послуг становить 52258 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.11.2019 до 29.11.2019; Акт передачі - отримання наданих послуг від 31.12.2019, де вартість послуг становить 16012 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.12.2019 до 31.12.2019; Акт передачі - отримання наданих послуг від 31.01.2020, де вартість послуг становить 65410 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.01.2020 до 31.01.2020; Акт передачі - отримання наданих послуг від 28.02.2020, де вартість послуг становить 93504 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.02.2020 до 28.02.2020; Акт передачі - отримання наданих послуг від 31.05.2020, де вартість послуг становить 45941 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.05.2020 до 31.05.2020; Акт передачі - отримання наданих послуг від 31.07.2020, де вартість послуг становить 69055 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.07.2020 до 31.07.2020; Акт передачі - отримання наданих послуг від 31.08.2020, де вартість послуг становить 63664 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.08.2020 до 31.08.2020; Акт передачі - отримання наданих послуг від 30.09.2020, де вартість послуг становить 45724 грн та Звіт про посередницькі послуги агента за період з 01.09.2020 до 30.02.2020. Всього - 500322,00 грн. Факт продажу товарів за вищезазначеними актами про виконання робіт підтверджується відповідними замовленнями, рахунками на оплату, виписками з банку та видатковими накладними.
Відповідач вказані обставини не спростовує жодними належними та допустимими доказами як і не спростовує договори, укладені між позивачем та відповідними контрагентами: Договір поставки №180718/2 від 18.07.2018 (ТОВ «Авак»); Договір поставки №010317/2 від 01.03.2017 (ТОВ «Агро-Дім»); Договір поставки №180820/2 від 18.08.2020 (ПП «Агро-Вілам»); Договір поставки №060218/2 від 06.02.2018 (ТОВ «Агродобрива 2000»); Договір поставки №21118/2 від 21.11.2018 (ТОВ «Компанія АгроНова»); Договір поставки №210916/2 від 21.09.2016 (ТОВ «Агропромислова компанія Беста»); Договір поставки №270120/2 від 27.01.2020 (ТОВ «Вест Мінерал»); Договір поставки №030320/2 від 03.03.2020 (ПСП «Восток-Запад»); Договір поставки №060818/2 від 06.08.2018 (ПАТ «Галнафтохім»); Договір поставки №040817/2 від 04.08.2017 (ТОВ «Гроу Сідс»); Договір поставки №300317/2 від 30.03.2017 (ТОВ «Еко-Біо-Тех»); Договір поставки №011818/2 від 01.08.2018 (ТОВ «Євровектор Плюс»); Договір поставки №181219/2 від 18.12.2019 (ФОП ОСОБА_6 ); Договір поставки №010818/2 від 01.08.2018 (ТОВ «Квадро Агро»); Договір поставки №070918/2 від 07.09.2018 (ТОВ «Клевер Агро»); Договір поставки №100120/2 від 10.01.2020 (ФГ «Колос-1»); Договір поставки №011019/2 від 01.10.2019 (ФГ «Лісова Поляна»); Договір поставки №130319/2 від 13.03.2019 (СФГ «Мрія»); Договір поставки №261018/2 від 20.10.2018 (ТОВ «Наш Ковчег»); Договір поставки №270319/2 від 27.03.2019 (ТОВ «НК ПРАЙД»); Договір поставки №170718/2 від 17.07.2018 (ПАФ «Олена»); Договір поставки №310717/2 від 31.07.2017 (ТОВ «Агро-промислова Компанія Прогрес»); Договір поставки №120718/2 від 12.07.2018 («Розмай Агро»); Договір поставки №200820/2 від 20.08.2020 (ТОВ «СервісАгро-Умань»); Договір поставки №190220/2 від 19.02.2020 (ТОВ «Смартхем Груп»); Договір поставки №170718/2 від 17.07.2018 (ФГ «Софзар»); Договір поставки №150120/2 від 15.01.2020 (ТОВ «Торговий Дім Агросток Україна»); Договір поставки №110320/2 від 11.03.2020 (ТОВ «Трівас-Трейд»); Договір поставки №240619/2 від 19.06.2019 (ТОВ «Уніферт»).
Крім цього, додатками до відповідних актів є Звіти про надані послуги, які містять розрахунки вартості послуг та додатково конкретизують суть господарських правовідносин. Дані звіти складалися агентом на виконання положень п. 4.2. Агентського договору та на їх основі формувалися акти.
Стосовно відсутності основних фондів та чисельності працівників у ФОП ОСОБА_2 суд зазначає, що їхня відсутність не свідчить про нереальність господарських операцій з ним. Надання агентських послуг спрямоване на реалізацію товару, яку відповідач не спростовує.
По взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 судом встановлено.
12.03.2020 між позивачем та ФОП ОСОБА_3 (3226506158) укладено Агентський договір №2/03/2020. Відповідно до умов даного Договору ФОП ОСОБА_3 надавав агентські послуги, спрямовані на реалізацію товарів Товариства третім особам, за що і отримував відповідну винагороду. В рамках виконання вищевказаного Договору ФОП ОСОБА_3 в період з 01.04.2020 по 31.01.2022 надав послуги позивачу на загальну суму 935097,02 грн. Надані послуги були задокументовані, належним чином було складено акти наданих послуг, а господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивача.
Реальність проведення операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 підтверджують наступні документи: Акт №2/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2020, де вартість робіт (послуг) становить 31676,08 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.04.2020 до 30.04.2020; Акт №4/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2020, де вартість робіт (послуг) становить 31646,12 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.05.2020 до 29.05.2020; Акт №6/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2020, де вартість робіт (послуг) становить 4802,02 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.06.2020 до 30.06.2020; Акт №8/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2020 року, де вартість робіт (послуг) становить 34560,55 грн. та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.07.2020 до 31.07.2020; Акт №10/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2020 року, де вартість робіт становить 19695,92 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.08.2020 до 31.08.2020; Акт №12/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2020 року, де вартість робіт становить 49791,05 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.09.2020 до 30.09.2020; Акт №14/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2020, де вартість робіт становить 111988,04 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.10.2020 до 30.10.2020; Акт №16/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2020, де вартість робіт становить 80117,01 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.11.2020 до 30.11.2020; Акт №18/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2020, де вартість робіт становить 38994,27 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.12.2020 до 31.12.2020; Акт №1/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.01.2021 року, де вартість робіт становить 47476,54 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.01.2021 до 29.01.2021; Акт №3/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.02.2021, де вартість робіт становить 37745,20 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.02.2021 до 26.02.2021; Акт №5/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2021, де вартість робіт становить 37928,38 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.03.2021 до 31.03.2021; Акт №7/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2021, де вартість робіт становить 19873,76 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.04.2021 до 30.04.2021; Акт №9/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2021, де вартість робіт становить 33025,79 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.05.2021 до 31.05.2021; Акт №11/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2021, де вартість робіт становить 2459,70 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.06.2021 до 30.06.2021; Акт №13/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2021 року, де вартість робіт становить 45372,77 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.07.2021 до 30.07.2021; Акт №16/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.08.2021, де вартість робіт становить 52553,56 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента від 11.08.2021; Акт №18/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2021, де вартість робіт становить 60199,68 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента від 31.08.2021; Акт №20/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2021, де вартість робіт становить 40687,97 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.10.2021 до 29.10.2021; Акт №22/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2021, де вартість робіт становить 53777,33 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.11.2021 до 30.11.2021; Акт №24/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2021, де вартість робіт становить 47251,57 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.12.2021 до 31.12.2021; Акт №1/22 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2022, де вартість робіт становить 53473,71 грн та Звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.01.2022 до 31.01.2022. Всього надано послуг на суму 935097,02 грн. Факт продажу товарів за вищезазначеними актами про виконання робіт підтверджується відповідними замовленнями, рахунками на оплату, виписками з банку та видатковими накладними.
Відповідач вказані обставини не спростовує жодними належними та допустимими доказами як і не спростовує договори, укладені між позивачем та відповідними контрагентами: Договір поставки №180718/2 від 18.07.2018 (ТОВ «Авак»); Договір поставки №В3/2151/071021 від 07.10.2021 (ПП «АВТ Вектор»); Договір поставки №010317/2 від 01.03.2017 (ТОВ «Агро-Дім»); Договір поставки №050719/2 від 05.07.2019 (ТОВ «СВГ Агро-Інвест»); Договір поставки №190521/2 від 19.05.2021 (ТОВ «Агросвірж»); Договір поставки №190718/2 від 19.07.2018 (СВК «Агросвіт»); Договір поставки №291216/2 від 29.12.2016 (ПП «Компанія Агротрейд»); Договір поставки №040119/2 від 04.01.2019 (ТОВ «Компанія Агротрейд Плюс»); Договір поставки №В3/1387/210921 від 21.09.2021 (ТОВ «Компанія Агротрейд Плюс»); Договір поставки №170221/2 від 17.02.2021 (ТОВ «Агрохім Снаб»); Договір поставки №В3/2013/130921 від 13.09.2021 (ТОВ «Агрохім Снаб»); Договір поставки №240118/2 від 24.01.2018 (ТОВ «Агрохімоіл»); Договір поставки №В3/1066/200921 від 20.09.2021 (ТОВ «Агрохімоіл»); Договір поставки №080720/2 від 08.07.2020 (ТОВ «ТД Агрохімтрейд»); Договір поставки №В3/1926/271021 від 27.10.2021 (ТОВ «ТД Агрохімтрейд»); Договір поставки №210916/2 від 21.09.2016 (ТОВ «Агропромислова компанія Беста»); Договір поставки №040717/2 від 04.07.2017 (ПСП «Бугаївське»); Договір поставки №010920/2 від 01.09.2020 (ТОВ «Бучацька агропромтехніка»); Договір поставки №270420/2 від 27.04.2020 (ФГ «Весела Гора»); Договір поставки №В3/1896/101121 від 10.11.2021 (ФГ «Весела Гора»); Договір поставки №270120/2 від 27.01.2020 (ТОВ «Вест Мінерал»); Договір поставки №280121/2 від 21.01.2021 (СТОВ «Вікторія»); Договір поставки №030320/2 від 03.03.2020 (ПСП «Восток-Запад»); Договір поставки №В3/2133/030921 від 03.09.2021 (ТОВ ВПГ «Агро Плюс»); Договір поставки №040817/2 від 04.08.17 (ТОВ «Гроу Сідс»); Договір поставки №В3/1031/100921 від 10.09.2021 (ТОВ «Гроу Сідс»); Договір поставки №В3/772/210921 від 21.09.2021 (ТОВ «Гусятинський Агропостач»); Договір поставки №240521/2 від 24.05.2021 (ТОВ «Агрофірма Дитятки»); Договір поставки №130421/2 від 13.04.2021 (ТОВ «Долина-центр»); Договір поставки №080518/2 від 08.05.2018 (ПФГ «Едельвейс-1»); Договір поставки №220518/2 від 22.05.2019 (ПСП «Еліта»); Договір поставки №011818/2 від 01.08.2018 (ТОВ «Євровектор Плюс»); Договір поставки №В3/1322/070921 від 07.09.2021 (ТОВ «Євровектор Плюс»); Договір поставки №041119/2 від 04.11.2019 (ПП «Золотопотіцьке»); Договір поставки №170521/3 від 17.05.2021 (ТОВ «Ідек-2006»); Договір поставки №061120/2 від 06.11.2020 (ТОВ «Імпортхім»); Договір поставки №290318/2 від 29.03.2018 (ТОВ «Мінерал СГ»); Договір поставки №090718/2 від 09.07.2018 (ТОВ «Нейрон»); Договір поставки №190717/2 від 19.07.2017 (ПСА «Нічлава»); Договір поставки №170718/2 від 17.07.2018 (ПАФ «Олена»); Договір поставки №В3/1081/261021 від 26.10.2021 (ТОВ «Оріон Агросервіс»); Договір поставки №291116/2 від 29.11.2016 (ТОВ «Оріон-Біотех»); Договір поставки №310717/2 від 31.07.2017 (ТОВ «Агропромислова Компанія Прогрес»); Договір поставки №В3/917/051021 від 05.10.2021 (ТОВ «АПК Прогрес»); Договір поставки №200421/2 від 20.04.2021 (ПП «Промбудкомплект»); Договір поставки №250917/2 від 25.09.2017 (ТОВ «Торговий Дім Прометей Агро»); Договір поставки №011020/2 від 01.10.2020 (ТОВ «Раліївка»); Договір поставки №120718/2 від 12.07.2018 (ТОВ «Розмай Агро»); Договір поставки №050719/2 від 05.07.2019 (ПСП «Савинецьке»); Договір поставки №В3/1830/171121 від 17.11.2021 (ТОВ «Сарс Агро»); Договір поставки №200121/2 від 20.01.2021 (ТОВ «Слав'янське-5»); Договір поставки №190220/2 від 19.02.2020 (ТОВ «Смартхем Груп»); Договір поставки №050719/2 від 05.07.2019 (СТОВ «Суворовське»); Договір поставки №190319/2 від 19.03.2019 (ТОВ «Технохімопт»); Договір поставки №180319/2 від 18.03.2019 (ТОВ «Трікса»); Договір поставки №В3/1496/181021 від 18.10.2021 (ТОВ «Трікса»); Договір поставки №060421/2 від 06.04.2021 (ТОВ «Український Солод»); Договір поставки №160317/2 від 16.03.2017 (ПАП «Фортуна»); Договір поставки №050719/2 від 05.07.2019 (ТОВ «Чечельницьке»).
Стосовно відсутності основних фондів та чисельності працівників у ФОП ОСОБА_3 , суд зазначає, що їхня відсутність не свідчить про нереальність господарських операцій з ним. Надання агентських послуг спрямоване на реалізацію товару, яку відповідач не спростовує.
Відповідач не спростував пояснення позивача по проведених спірних операціях із вказаними підприємцями, щодо кожного акту наданих агентських послуг по кожному покупцю товару було надано договори, видаткові накладні, рахунки, замовлення, та підтвердження отримання оплати за товар.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказані документи підтверджують реальність фінансово-господарських відносин із вказаними підприємцями, а позиція податкового органу з даного питання є необґрунтованою та не відповідає фактичним фінансово-господарським правовідносинам.
Суд зазначає, що податковий орган під час проведення перевірки прийшов до хибних висновків, оскільки позивач надав суду первинні документи, які належним чином оформлені та підтверджують і обґрунтовують здійснені господарські операції.
Таким чином, Податкове повідомлення-рішення № 48038/13-01-07-04 від 07.11.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 4082,50 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн, докази на підтвердження понесення таких витрат позивачем долучено до позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).
Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Відтак, виходячи з критерію пропорційності суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення №48038/13-01-07-04 від 07.11.2024 року Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43968090).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» (79060, м. Львів, вул. Наукова, буд. 68, кв. 74; код ЄДРПОУ: 40355375) 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) 50 грн сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» (79060, м. Львів, вул. Наукова, буд. 68, кв. 74; код ЄДРПОУ: 40355375) 5000,00 (п'ять тисяч) 00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 06.08.2025 року.
Суддя Гавдик З.В.