06 серпня 2025 рокусправа № 380/1766/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) пред'явила позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі- відповідач-2, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.01.2025 №135050013649 щодо відмови ОСОБА_1 за заявою від 09.01.2025 здійснити перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.93 №3723 «Про державну службу», п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 09.01.2025 №16-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки від 09.01.2025 №17-13-01-10-00-11 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області провести з 09.01.2025 ОСОБА_1 перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 09.01.2025 №16-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки від 09.01.2025 №17-13-01-10-00-11 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та здійснити виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стверджує, що звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років, до якої додала довідку №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області. За результатом розгляду заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області (визначено за принципом екстериторіальності) прийняло рішення від 16.01.2025 №135050013649 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця з підстав відсутності стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії, оскільки позивачці присвоєно персональне звання.
Позивачка вважає відмову відповідача-1 протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З метою поновлення порушеного права на належний соціальний захист, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
17.02.2025 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що необхідною умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, зокрема, щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. Наголошує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно зі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Стверджує, що позивачка працювала на посадах державної служби, які не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 (період роботи в державній податковій інспекції з 12.09.1995 до 27.06.2013 та 01.01.2014 до 01.05.2016). З огляду на наведене, на переконання відповідача-1, роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а тому у ОСОБА_1 відсутні підстави для переведення на пенсію відповідно до Закону №889. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
18.02.2025 представник позивачки подав відповідь на відзив, у якому покликаючись на п. 342.4 ст. 342 ПК України та позицію Верховного Суду зазначає, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями. З огляду на викладене, просить задовольнити позов.
24.02.2025 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначає, що за результатами розгляду заяви позивачки ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію згідно з Законом №889. Стверджує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723, є встановлення відповідного рангу за займаною посадою. Стверджує, що за період роботи в органах державної податкової служби позивачка обіймала посади, за якими присвоювались спеціальні звання, а не ранги державного службовця. На переконання відповідача-2, право на пенсію відповідно до Закону №899 у позивачки відсутнє.
Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.03.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
09.01.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як стверджує позивачка, до заяви додала довідки №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.09.1980- ОСОБА_1 працювала:
- 12.09.1995 - прийнята на посаду державного податкового інспектора у відділ обліку та обробки даних з випробувальним терміном 6 місяців;
- 09.10.1995 прийняла присягу державного службовця;
- 02.11.1995 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора у відділ обробки інформації та комп'ютеризації (наказ №34-о від 2.11.1995);
- 12.06.1996 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу (наказ №14-о від 11.06.1996);
- 26.11.1996 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Стрийському районі і утворенням Державної податкової адміністрації у Стрийському районі переведена на конкурсній основі на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обробки інформації та комп'ютеризації (наказ №35 о від 27.11.1996);
- 25.12.1996 у зв'язку з ліквідацією ДПА у Стрийському районі і утворенням Стрийської державної податкової адміністрації переведена на конкурсній основі на посаду державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб і обробки інформації (наказ №01о від 25.12.1996);
- 16.02.1998 Стрийська ДПА перейменована на Стрийську об'єднану державну податкову інспекцію (наказ ДПА №43-о/11.03.1998);
- 01.06.1998 переведена на посаду державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб (наказ №58-о від 01.06.1998);
- 01.10.1999 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації (наказ №78-о від 01.10.1999);
- 01.03.2001 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу справляння прямих і непрямих податків з юридичних осіб (наказ №7-о від 01.03.2001);
- 07.03.2001 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу (наказ №28 від 07.03.2001);
- 01.07.2002 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та податкових платежів (наказ №64-о від 06.08.2002);
- 01.09.2003 відділ податку на прибуток перейменовано на відділ прямих податків (наказ №67-о від 22.09.2003);
- 01.09.2005 у зв'язку із структурними змінами переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та інших податків і зборів (наказ №46-о від 05.09.2005);
- 15.11.2005 у зв'язку із структурними змінами переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб (наказ №86-о від 15.11.2005);
- 06.04.2006 у зв'язку із реорганізацією Стрийської ОДПІ і утворенням ДПІ у Стрийському районі звільнена в порядку переведення згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №13-о від 06.04.2006);
- 07.04.2006 прийнята в порядку переведення із Стрийської ОДПІ на посаду старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб (наказ 02- о від 07.04.2006);
- 25.12.2006 відділ оподаткування юридичних осіб перейменовано у відділ адміністрування податку на прибуток (наказ №96-о від 2512.2006);
- 27.02.2009 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу реєстрації та обліку платників податків як така що успішно пройшла стажування (наказ №34-о від 27.02.2009);
- 16.03.2012 у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Стрийському районі Львівської області шляхом перетворення та утворенням ДПІ у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку платників податків та обробки податкової звітності управління інформатизації та обліку платників податків (наказ №3-о від 16.03.2012);
- 27.06.2013 у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС звільнена з посади в порядку переведення в Стрийську ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №84-о від 27.06.2013);
- 01.07.2013 прийнята в порядку переведення на посаду головного державного інспектора відділу забезпечення доступу до публічної інформації та організації розгляду звернень громадян, надання адміністративних і консультативних послуг управління обслуговування платників податків (наказ №02-о від 27.06.2013);
- 01.07.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця (наказ №2-о від 01.07.2013);
- 01.01.2014 присвоєно персональне звання - інспектор податкової та митної справи І рангу (наказ 48-о від 20.12.2013);
- 24.01.2014 у зв'язку із структурними змінами переведена на посаду головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників податків (наказ №08-о від 24.01.2014);
- 09.02.2015 у зв'язку із реорганізацією Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Л/о та створення шляхом приєднання Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області переведена на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників податків електронних сервісів (наказ №7-о від 09.02.2015);
- 17.02.2016 у зв'язку із структурними змінами переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу обслуговування платників (наказ №7-о від 17.02.2016);
- 26.09.2018 звільнена з роботи в порядку переведення до ГУ ДФС у Львівській області згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №52-о від 26.09.2018);
- 27.09.2018 прийнята в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора Стрийської державної податкової інспекції Стрийського управління Головного управління ДФС у Львівській області (наказ №501-о від 26.09.2018);
-16.09.2019 відповідно до п. 2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №499-о від 16.09.2019);
- 17.09.2019 прийнята у порядку переведення на посаду старшого державного інспектора Стрийської державної податкової інспекції Стрийського управління Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №144-о від 17.09.2019);
-11.09.2020 у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу електронних сервісів Стрийської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №328-о від 11.09.2020);
-04.01.2021 відповідно до п.2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області як відокремленому підрозділі Державної податкової служби України п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України (наказ №18-о від 04.01.2021);
- 05.01.2021 призначена у порядку переведення на посаду старшого державного податкового інспектора відділу електронних сервісів Стрийської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №5-о від 05.01.2021);
- 26.07.2022 у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Стрийської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №214-о від 26.07.2022);
-19.09.2022 присвоєно 6 ранг державного службовця (наказ №557 від 16.09.2022);
-16.12.2024 припинено державну службу та звільнено з посади у зв'язку із скороченням чисельності або штату державних службовців, скорочення посад державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу згідно п.1 частини першої статті 87 Закону України №889 «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року (наказ №787 від 13.12.2024).
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви відповідач-1 прийняв рішення №135050012649 від 16.01.2025 про відмову в перерахунку пенсії.
За змістом рішення, «Період роботи в державній податковій інспекції з 12.09.1995 по 27.06.2013 та з 01.01.2014 по 01.05.2016 до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до закону №889 не зараховується, оскільки в зазначений період ОСОБА_1 було присвоєно персональні звання.
З огляду на вищезазначене, прийнято рішення відмовити в переведенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 за заявою №259 від 09.01.2025 р. у зв'язку з відсутністю правових підстав».
Вважаючи рішення про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивачка пред'явила цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ унормовано, що перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За правилами ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, право на пенсію державного службовця за змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII.
Водночас, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст.37 вказаного Закону України і п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV регламентовано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд звертає увагу, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством (п. 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII), а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - порядок №283).
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, розмір якого, серед іншого (страхового стажу, віку особи), впливає на наявність в особи права на пенсію, що призначається на підставі п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
У рішенні ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16.01.2025 №135050013649, яким позивачці відмовлено в переході на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у зв'язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.
Спірним у цій справі є питання щодо незарахування до стажу державної служби періоду роботи позивачки з 12.09.1995 до 27.06.2013 та з 01.01.2014 до 01.05.2016 в органах державної податкової служби.
Суд установив, що згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.09.1980 ОСОБА_1 , зокрема, працювала:
- з 12.09.1995 до 26.11.1996 - на посадах державного податкового інспектора обробки даних, старшого державного податкового інспектора відділу обробки інформації та комп'ютеризації Державної податкової інспекції по Стрийському районі;
- з 26.11.1996 до 25.12.1996 - на посадах старшого державного податкового інспектора відділу обробки інформації та комп'ютеризації Державної податкової адміністрації у Стрийському районі;
- з 25.12.1996 до 16.02.1998 - на посаді державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб і обробки інформації Стрийської державної податкової адміністрації;
- з 01.06.1998 до 06.04.2006 - на посадах державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб, старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації, старшого державного податкового інспектора відділу справляння прямих і непрямих податків з юридичних осіб, старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та податкових платежів, старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та інших податків і зборів, старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції;
- з 07.04.2006 до 16.03.2012 - на посадах старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб, старшого державного податкового інспектора відділу реєстрації та обліку платників податків як така що успішно пройшла стажування Державної податкової інспекції;
- з 16.03.2012 до 27.06.2013 - на посаді старшого державного податкового інспектора відділу обліку платників податків та обробки податкової звітності управління інформатизації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби;
- з 01.07.2013 до 09.02.2015 - на посаді головного державного інспектора відділу забезпечення доступу до публічної інформації та організації розгляду звернень громадян, надання адміністративних і консультативних послуг управління обслуговування платників податків, головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників податків Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Л/о;
- з 09.02.2015 до 26.09.2018 - на посадах головного державного інспектора відділу реєстрації платників податків електронних сервісів, головного державного податкового інспектора відділу обслуговування платників Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що ОСОБА_1 присвоєно:
- 12.06.1996 персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу;
- 07.03.2001 персональне звання інспектора податкової служби І рангу;
- 01.07.2013 13 ранг державного службовця;
- 01.01.2014 спеціальне звання - інспектор податкової та митної справи І рангу.
Ці записи підтверджують трудову діяльність позивачки у період з 12.09.1995 до 27.06.2013 та з 01.01.2014 до 01.05.2016 (понад 20 років) в органах державної податкової служби, присвоєння персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - порядок №283).
Пунктом 1 порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з п. 2 порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
За змістом п. 5 порядку №283 обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з приписами ст. 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Частиною 5 ст. 15 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону №509-XII службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Частинами 7, 8 ст. 15 Закону №509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Законом України від 05.07.2012 №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12.08.2012, доповнено ПК України розділами XVIII-1 та XVIII-2.
Пунктом 342.4 ст. 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абз. 1, 2 п. 344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах повинен зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Такий висновок кореспондується з правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.
Крім того, ч. 17 ст. 37 Закону №3723-ХІІ регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивачки, та яке діє на сьогодні, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі - порядок №229), за змістом яких до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
З огляду на наведене, суд критично оцінює покликання відповідача на положення п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII, відповідно до якого дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
За наведеного правового регулювання період роботи позивачки в податкових органах, у тому числі з 12.09.1995 до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області (09.01.2025) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме позивачка досягла 61 річного віку, має стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років.
Відтак, відмова відповідача-1 в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16.01.2025 №135050012649 необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивачки право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 09.01.2025.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідок про складові заробітної плати, то суд зазначає таке.
За змістом ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абз. 6 п. 4 порядку №622 замінено абзацами такого змісту:
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Порядок №622 було доповнено, зокрема, п. 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Постановою №823 також затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема, довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком №4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком №6 до Порядку.
У матеріалах справи наявні довідки, видані Головним управлінням ДПС у Львівській області, №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Суд зауважує, що довідки від 09.01.2025 №16-13-01-10-00-11, №17-13-01-10-00-11 видані за формою, затвердженою постановою №823.
Спірні довідки надані пенсійному органу під час звернення із заявою про переведення - перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, що відповідачами не заперечується.
Суд зазначає, що довідки не скасовані та не відкликані, інформація, що наявна в них, не визнана недостовірною та не спростована відповідачем.
Також, за правилами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем-1 не проведено перевірку спірних довідок. При цьому, вказані довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, видані на підставі особових рахунків, у них наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.
Зазначене свідчить, що у відповідача-1 відсутні підстави для неврахування вказаних довідок.
Суд також звертає увагу, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 12.09.2023 в справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
З огляду на те, що позивачка на час звернення із заявою не займала посаду державної служби, суд дійшов висновку, що пенсія позивачці підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.
Стосовно вимоги позивачки про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити переведення на пенсію державного службовця та провести її перерахунок з урахуванням довідок про складові заробітної плати, суд враховує таке.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд установив, що у межах спірних правовідносин заява позивачки розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Запорізькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Тому дії зобов'язального характеру щодо переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв рішення - ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Наведена правова позиція корелюється з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.
ГУ ПФУ у Львівській області не розглядало заяву позивачки, не приймало рішення, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії. Тому позовна вимога в частині покладення на відповідача-2 зобов'язання здійснити переведення на пенсію державного службовця та провести відповідний перерахунок задоволенню не підлягає.
Суд акцентує на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За правилами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а сформульовано правовий висновок, відповідно до якого вихід за межі позовних вимог можливий за таких умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який він просить; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
З огляду на встановлене право позивачки на зарахування до стажу державної служби спірних періодів роботи в органах податкової служби з 12.09.1995 до 27.06.2013 та з 01.01.2014 до 01.05.2016, суд уважає за доцільне вийти за межі заявлених позовних вимог та захистити її порушене право у спосіб зобов'язання відповідача перевести з 09.01.2025 позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025, №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, періоди роботи в органах податкової служби з 12.09.1995 до 01.05.2016, та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Отже, понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає вся сума судового збору у розмірі 968,96 грн. Оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивачки внаслідок протиправного рішення відповідача-1 спір по суті вирішено на її користь, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №135050013649 від 16.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії - переведенні ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 12.09.1995 до 01.05.2016 та перевести з 09.01.2025 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005; ЄДРПОУ 20490012).
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна