про залишення позовної заяви без руху
06 серпня 2025 року м. Київ № 320/38616/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000 000, 00 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року Nє 153;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 / АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 / виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000 000, 00 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року Nє 153$
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ код: НОМЕР_4 ) надати: - заповнений зразок довідки про участь у зоні бойових дій з конкретним вказанням місць знаходження ОСОБА_2 - довідку про відсутність притягнень до адміністративної відповідальності за військові правопорушення ОСОБА_3 - довідку про відсутність діючих дисциплінарних стягнень ОСОБА_2 - копії витягів з журналів бойових дій, доповіді або рапорти командування про виконання бойових/спеціальних завдань ОСОБА_1 з вказання усіх періодів -довідки форми 5та 6 - копію контракту про проходження ОСОБА_2 військової служби або довідку з вказанням даного факту.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто, це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Пунктом 4 частиною 5 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і як наслідок, визначає предмет доказування у справі.
У позовній заяві заявлено вимогу про зобов'язання вчинити певні дії стосовно Військової частини НОМЕР_2 , а не вимоги про захист його прав, свобод чи інтересів у спірних правовідносинах, із зазначенням належних обґрунтувань щодо можливих порушень таких прав, свобод чи інтересів, що не узгоджується зі змістом позовних вимог, закріплених в ст. 5 КАС України.
Позивачем не дотримано вимог пунктів 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки з поданої позовної заяви неможливо чітко встановити зміст позовних вимог позивача до військової частини НОМЕР_2 , а також в ній не наведено виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги й не визначено, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено його права та які саме.
Крім того, фактично позовні вимоги, що спрямовані до військової частини НОМЕР_2 фактично полягають у витребуванні документів, які необхідні позивачу для підтвердження обгрунтованості позовних вимог стосовно основного відповідача - військової частини НОМЕР_1 , відтак фактично доцільним вбачається залучення військової частини НОМЕР_2 як третьої особи, а не як другого відповідача.
За цих обставин суд доходить висновку, що позивачу необхідно викласти обставини, якими він обґрунтовує кожну зі своїх позовних вимог з урахуванням наведених судом зауважень.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із належним чином визначеним складом учасників справи та сформульованими відповідно позовними вимогами.
Окремо суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів від дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином засвідчених додатків до позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження у справі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява у відповідності до ч.15 ст.171 КАС України залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.