про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2025 року № 320/38724/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою Приватної фірми “ВІТА» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,
встановив:
Представник позивача Приватної фірми “ВІТА» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, у якому просить суд:
-Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області) про застосування адміністративно-господарського штрафу № 106508 від 24.12.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо змісту позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Судом встановлено, що у поданій позовній заяві представник позивача Приватної фірми “ВІТА» зазначає різні відомості щодо предмета оскарження.
Так, у тексті позовної заяви вказується:
-що 21.01.2025 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мартинюком Романом було винесено постанову № 106923 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн;
-що 01.02.2025 ПФ «ВІТА» отримало рекомендоване поштове відправлення з постановою № 106508 від 06.12.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу;
-натомість у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 106508 від 24.12.2024, що є ще однією відмінною за датою видання та змістом постановою.
Таким чином, позовна заява не містить чіткого визначення предмета спору, а саме - яку конкретну постанову Державної служби України з безпеки на транспорті позивач оскаржує. Також не зазначено, чи оскаржуються всі згадані постанови, чи лише одна з них, та з яких підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити чітке й обґрунтоване формулювання вимог, що дає змогу суду з'ясувати, які саме дії або бездіяльність відповідача порушують права позивача.
Відтак, суд зазначає, що зміст позовних вимог до Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області) має бути уточнений і конкретизований відповідно до вимог процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У даному випадку позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків, шляхом подання уточненої позовної заяви у якій:
-чітко уточнити, яка саме постанова є предметом оскарження: зазначити її номер, дату винесення, найменування органу, що її виніс;
-вказати, з якими конкретними позовними вимогами звертається до суду - чи просить визнати протиправною лише одну постанову, чи декілька;
- додати копії всіх згаданих постанов до матеріалів справи, щоб підтвердити викладені у заяві обставини.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов Приватної фірми “ВІТА» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву Приватної фірми “ВІТА» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.