06 серпня 2025 року м. Київ № 320/39095/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ЄДРПВР) відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без належного документального підтвердження, з порушенням установленого законом порядку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 : - усунути запис про порушення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ЄДРПВР), - та відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України від 18.05.2023 №290/411 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2023 за № 1052/40108), надіслати повідомлення до інформаційно-пошукової підсистеми Національної поліції (ІПНП) про відсутність підтвердженого факту правопорушення. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 надати письмове підтвердження позивачеві про:
виключення запису з ЄДРПВР, - відсутність адміністративного провадження, - та факт направлення відповідного повідомлення до ІПНП щодо відсутності підстав для обліку.
05.08.2025 разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого просить суд:
заборонити ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також іншим суб'єктам, що використовують дані з ЄДРПВР та ІПНП (зокрема ІНФОРМАЦІЯ_7 , МВС України, Національній поліції) до моменту ухвалення рішення по суті у справі використовувати інформацію про нібито порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 як підставу для:
відмови у бронюванні;
виписки повістки;
притягнення до адміністративної відповідальності;
внесення або оновлення відомостей до реєстрів розшуку, баз осіб, які ухиляються від мобілізації, або інших державних інформаційних систем, пов'язаних із мобілізаційним обліком та переслідуванням військовозобов'язаних;
обмеження права на вільне пересування територією України, зокрема затримання, перевірок, доставлення до ТЦК або інших органів без відповідного судового рішення;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 утриматися від подальшого поширення або передачі цієї інформації до моменту розгляду справи по суті та набрання чинності відповідним судовим рішенням.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що станом на дату подання позову перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У зв'язку з наявністю необґрунтованого запису про нібито порушення, зазначає, що інші органи військового обліку можуть вчинити дії, що поставлять під загрозу реалізацію його права на бронювання від мобілізації, а також можуть призвести до незаконного вручення йому повістки або мобілізації під час досудового розгляду справи.
Крім того, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 вже вчинив дії, які порушують його права, зокрема - ініціював виписку повістки через ІНФОРМАЦІЯ_8 , попри те, що повістки повинні виписуватись виключно за місцем обліку.
На думку позивача це свідчить про свідоме намагання обійти встановлені правові обмеження та створює реальну загрозу подальшого порушення його прав, зокрема незаконного затримання або примусового приведення до ТЦК, а тому просить клопотання задовольнити.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Абзацом 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав» проти України" суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що наведені у вказаній заяві підстави для забезпечення позову носять загальний характер.
Так, заява про забезпечення позову не містить жодних посилань на те, які саме конкретні права та інтереси заявника порушуються і яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову зумовить у подальшому утруднення відновлення його порушених прав.
Суд наголошує на тому, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, зокрема, обставин, що свідчать про неможливість відновлення порушених прав заявника у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті. Судом встановлено відсутність у заяві про забезпечення позову доказів, що прямо або опосередковано підтверджують необхідність докладення значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав у випадку задоволення позову.
Отже, заявником не обґрунтовано необхідності й доцільності вжиття обраного заходу забезпечення позову.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Копію ухвали направити (вручити) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Головенко О.Д.