про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
05 серпня 2025 року м. Київ справа № 320/7113/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
1. Визнати протиправною триваючу бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні позивача санаторно-курортним лікуванням та/або грошовою компенсацією його вартості за 2022, 2023 та 2024 роки.
2. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію повної середньої вартості санаторно-курортної путівки за 2022, 2023 та 2024 роки.
3. Визнати протиправними та такими, що принижують людську гідність, дії відповідача щодо висування незаконної вимоги про надання нової медичної довідки для постановки в чергу на 2025 рік.
4. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
5. Визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання путівок у 2013-2025 рр.
Ухвалою суду від 18.03.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.06.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Діски А. Б. було повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 20.06.2025 клопотання позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви було задоволено частково. Продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 03.07.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Діски А.Б. було повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 05.08.2025 було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача про визнання його винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185, 191, 364, 367 КК України.
На виконання ухвали суду про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви 24.07.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач просить суд розглянути позовні вимоги лише до одного відповідача - Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Зазначає, що до Казначейства позивачем вимоги в порядку адміністративного судочинства не заявлено.
Також у позовній заяві позивач просив здійснити розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підсудна Київському окружному адміністративному суду, підстав для її повернення, відмови у відкритті провадження або залишення без руху не вбачається.
Частиною 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо, зокрема оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд на підставі ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України вважає необхідним розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), надавши відповідачу строк для подання заперечень щодо розгляду справи за такими правилами.
Щодо клопотання позивача про винесення окремої ухвали суд зазначає, що воно буде розглянуто в ході розгляду справи судом.
Керуючись ст.ст. 171, 256, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
2. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
5. Згідно з ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали.
6. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7. Розгляд справи здійснюється суддею одноособово.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.