05 серпня 2025 року справа №320/23850/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕППІ ПАТІ» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕППІ ПАТІ» (далі також - ТОВ «ХЕППІ ПАТІ», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - ГУ ДПС у Київській області, відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №9292/0709 від 01 червня 2023 року в частині застосування штрафу у сумі 117 814, 44 грн за порушення граничних термінів надходження товару по зовнішньоекономічному контракту від 27 серпня 2021 року №2021/007/НР з нерезидентом «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ХЕППІ ПАТІ» (податковий номер 42764640) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 27 серпня 2021 року № 2021/007/НР з нерезидентом «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай), за період з 27 серпня 2021 року по 15 листопада 2022 року, за результатами якої складено акт від 13 квітня 2023 року №6948/10-36-07-09-04/42764640 (далі також - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів надходження товару по зовнішньоекономічному контракту від 27 серпня 2021 року №2021/007/НР з нерезидентом «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай) на загальну суму 15 563, 95 доларів США (еквів. 569 151, 86 грн).
ГУ ДПС у Київській області прийняте податкове повідомлення рішення від 01 червня 2023 року №9292/0709, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 117 814, 44 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду за експортно-імпортними операціями) регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції» (далі також - Закон № 2473-VIII), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 (далі також - Положення № 5), Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі також - Інструкція № 7).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
За правилами частин 2-3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до частини 5 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з підпунктом 2 пунктом 6 розділу ІІ Інструкції № 7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією
Відповідно до підпункту 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
- з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 7 передбачено, що Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності).
Згідно із підпунктом 3 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
Водночас, пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем укладено контракт від 27 серпня 2021 року №2021/007/НР з нерезидентом «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай).
Предмет контракту - продавець зобов'язаний виробити та надати, Покупець зобов'язаний оплатити і прийняти товар згідно умов даного контракту. Найменування кількість та ціна товару вказуються в проформі інвойсі, що видається на кожну партію товару.
Терміни доставки - терміни поставки включено в проформу інвойс, що видається на кожну партію товару.
Загальна сума контракту становить 62 255, 81 доларів США.
Умови платежу - платежі здійснюються шляхом грошового переказу з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Продавця: 15 563, 95 передплата, 15 563, 95 передплата, 15 563, 95 передплата, 15 563, 96 після отримання копії по електронній пошті.
Оплата здійснюється на підставі інвойсу.
Умови поставки - датою відвантаження товару вважається дата транспортного документу. Товар поставляється на умовах FOB (GUANGZHOU).
Під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем 08 вересня 2021 року перераховано кошти нерезиденту «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай) в загальному розмірі 15 563, 95доларів США (еквів. 416 050, 84 грн), банк платника АТ «СЕНС БАНК».
Таким чином, граничний термін надходження товарів за проведеною операцією (згідно пункту 14.2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану») - 07 вересня 2022 року.
Згідно митної декларації № 22UA100360708030U6 від 15 листопада 2022 року, товар - вироби для свят, карнавалів або інші вироби для розваг, надійшов на територію України від нерезидента «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай) на загальну суму 15 563, 95 доларів США (еквів. 569 151, 86 грн), тобто з порушенням законодавчо встановлених строків.
Таким чином, ТОВ «ХЕППІ ПАТІ» порушено граничні строки розрахунків за імпортним контрактом від 27 серпня 2021 року №2021/007/НР з нерезидентом «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай).
Позивач, в свою чергу, посилається на неможливість виконання зобов'язань за контрактом з «FESTA (GUANGZHOU) CO., LTD» (Китай) від 27 серпня 2021 року №2021/007/НР через наявність форс-мажорних обставин, які нібито перешкоджали виконанню умов контракту.
ТОВ «ХЕППІ ПАТІ» на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким, на думку позивача, підтверджується неможливість виконання зобов'язань за конкретним зовнішньоекономічним контрактом.
Проте, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс- мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор - надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас, сама по собі збройна агресія проти України не може автоматично означати звільнення від виконання фізичною особою, фізичною особою- підприємцем, юридичною особою будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконання чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, є підставою для звільнення від відповідальності за прострочення строків за зовнішньоекономічним контрактом лише у разі, якщо саме в наслідок пов'язаних з нею обставин особа не має можливості виконати ті чи інші зобов'язання.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі якщо виконання договору зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно ч. 1 ст. 13 закону, та нарахування пені відповідно до ч. 5 цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону Закону № 2473-VIII підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту).
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно частиною 1 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини.
Проте, позивачем не додано до матеріалів справи сертифікат Торгово- промислової палати України, який би засвідчував неможливість виконання зобов'язань за конкретним зовнішньоекономічним контрактом.
У постанові Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/9258/20 суд посилається на раніше сформульований висновок, відповідно до якого:
- засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс- мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання - саме вона має подавати відповідні докази у разі виникнення спору."
Отже, навіть у разі наявності сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд повинен оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.
Вже після початку повномасштабної російської збройної агресії проти України Верховний Суд у постанові від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 зазначив: «...форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку».
У разі надання контролюючим органом відповідних доказів про порушення платником податків норм податкового законодавства останній має спростовувати ці доводи.
Оскільки позивачем вказаного обов'язку виконано не було, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ХЕППІ ПАТІ» є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01 червня 2023 року №9292/0709 є таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.