05 серпня 2025 року м. Київ №320/12258/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" до Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Шен-Сервіс" з позовом до Південно-західне міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЗ/ІФ/10338/0170/НП/СПТД/18ФС від 18.10.2023, що винесена Південно-західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.
В обґрунтування позовних вимог вказується, що спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на те, що посадові особи відповідача не дотрималися вимог Закону України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а обґрунтованість висновків суб'єкта владних повноважень про вчинення позивачем порушення, за яке було накладено штраф, не доведено. У зв'язку з викладеним, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, оскільки перевіркою встановлено порушення вимог статті 259 Кодексу законів про працю України, що виразилось у ненаданні позивачем законно витребуваних документів для проведення контрольного заходу. Відповідач вказав, що мав законні підстави для притягнення позивача до відповідальності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у позивача стало звернення громадянки ОСОБА_1 від 24.08.2023 № КО-16047939.
ОСОБА_2 звернулася до відповідача з проблемою тривалої затримки коштів заробітної плати за місцем роботи в ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, бульвар Північний, в ТЦ «Панорама Плаза», де працює прибиральницею від клінінгової компанії ТОВ «Шен-Сервіс». Період невиплати заробітної плати - липень та серпень 2023 року.
Так, відповідно до листа-погодження Державної служби України з питань праці від 05.09.2023 № ЦА-4074/1/2.3.1-23а, наказу Південно-Західного міжрегіонального управління №99/ПЗ-ЗК від 11.09.2023 на підставі звернення від 24.08.2023 № КО-16047939, відповідачем на електронну адресу ТОВ «Шен-Сервіс» надіслано направлення №ПЗ/3/4171-23 від 11.09.2023 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Міжрегіональне управління в період з 12.09.2023 по 21.09.2023 мало на меті здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) в ТОВ «Шен-Сервіс» щодо додержання вимог законодавства про працю відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині виплати заробітної плати.
З метою належного проведення контрольного заходу 12.09.2023 інспекторами праці здійснено візит за фактичною адресою позивача, а саме: м. Івано-Франківськ, бул. Північний, 2-А.
За адресою вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 76019, Івано-Франківськ, бул. Північний, 2-А захід державного контролю, як стверджує відповідач, було неможливо провести у зв'язку з ненаданням інформації, а також книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці, що містять інформацію, які є предметом перевірки, їх завіреним об'єктом відвідування, копій або витягів.
14 вересня 2023 року відповідачем на електронну адресу ТОВ «Шен-Сервіс» info@shen.ua, а саме директору ТОВ «Шен-Сервіс» ОСОБА_3 , надіслано вимогу №ПЗ/ІФ/10338/0170/НД про надання документів, необхідних для проведення заходу контролю, відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
ТОВ «Шен-Сервіс» ознайомившись з направленням та вимогою зазначило про недопущення до проведення перевірки посадових осіб Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, та не надало відповідні документи, чим, на переконання відповідача, порушило вимоги частини першої статті 8 та статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також статті 259 Кодексу законів про працю України.
Вказані дії позивача були кваліфіковані відповідачем у якості підстави для накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про працю відповідно до статті 265 КЗпП України.
З урахуванням викладеного, відповідачем складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 18.09.2023 №ПЗ/ІФ/10338/0170/НП.
У зв'язку із неможливістю особистого вручення, копію Акта від 18.09.2023 №ПЗ/ІФ/10338/0170/НП направлено об'єкту відвідування рекомендованим листом (квитанція № 7601874471363).
Як стверджує відповідач, підставою для накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про працю стало порушення статті 259 Кодексу законів про працю України, що виразилось у ненаданні позивачем законно витребуваних документів для проведення контрольного заходу.
Листом від 20.09.2023 №ПЗ/3/4357-23 Міжрегіональним управлінням повідомлено позивача про те, що уповноваженою посадовою особою Міжрегіонального управління отримано акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 18.09.2023 №ПЗ/ІФ/10338/0170/НП та буде розглядатися справа про накладення штрафу відповідно до вимог статті 265 КЗпП України. Даний лист надсилався ТОВ «Шен-Сервіс» рекомендованим поштовим відправленням 20.09.2023 поштове відправлення №7601874467668.
На підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України 18.10.2023 Міжрегіональним управлінням прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПЗ/ІФ/10338/0170/НП/СПТД/18ФС на суму 20 100 гривень.
Оскаржувана постанова про накладення штрафу від 18.10.2023 № ПЗ/ІФ/10338/0170/НП/СПТД/18ФС направлена позивачу поштовим зв'язком (квитанція №7601874639060).
На виконання положень статті 265 КЗпП України 08.12.2023 ТОВ «Шен-Сервіс» сплачено 50% штрафу згідно постанови від 18.10.2023 № ПЗ/ІФ/10338/0170/НП/СПТД/18ФС.
Не погоджуючись з правомірністю спірної постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №877-V).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 2 Закону України №877-V його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині 4 цієї правової норми органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.
Статтею 4 цього Закону встановлені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема такі.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина 1).
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина 3).
Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8).
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом (частина 9).
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина 10).
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11).
При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15).
Статтею 6 Закону України №877-V передбачені особливості проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), зокрема підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною 4 статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Відповідно до статті 7 Закону України №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до статті 8 Закону України №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
- вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
- відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
- надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
- застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема:
- повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;
- ознайомити керівника суб'єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;
- не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;
- дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
- не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.
Згідно зі статтею 10 Закону України №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:
- бути поінформованим про свої права та обов'язки;
- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);
тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);
- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
- вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання;
- одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;
- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Відповідно до статті 11 Закону України №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
- не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
- одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 4 Положення №96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Центрально-Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що під час проведення перевірки, діючим нормативно-правовим актом, який регулював порядок проведення перевірок, в тому числі додержання законодавства про працю та зайнятість населення, був Закон України №877-V.
Саме названим нормативно-правовим актом і мав керуватися відповідач під час проведення заходу державного контролю.
Відповідно до частин 1 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Частиною 2 цієї правової норми передбачено, що юридичні та фізичні особи підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, згідно з абзацом 7 недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні тягне відповідальність у вигляді штрафу в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі Порядок № 509).
Згідно з пунктом 2 цього Порядку у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім сьомим цього пункту) (далі уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі акта, про неможливість проведення заходу державного контролю.
Пунктами 3-4 Порядку № 509 передбачено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45 - денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів.
Про дату одержання документів, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше, ніж через п'ять днів після їх отримання, рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту другого Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складання постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у визначені Порядком № 509 строки.
Як стверджує відповідач, інспекторами праці здійснено вихід на перевірку за фактичною адресою позивача, а саме: м. Івано-Франківськ, бул. Північний, 2-А (ця адреса також вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), під час якої було неможливо провести захід державного контролю у зв'язку з ненаданням інформації, а також книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці, що містять інформацію, які є предметом перевірки, їх завіреним об'єктом відвідування, копій або витягів.
Вказане зумовило оформлення акта про неможливість проведення заходу державного контролю.
Як вбачається зі змісту названого акта, в ньому зафіксовано, що захід державного контролю неможливо провести у зв'язку з ненаданням інформації, а також книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці, що містять інформацію, які є предметом перевірки, їх завіреним об'єктом відвідування, копій або витягів.
Саме вчинення позивачем таких дій і стало підставою для застосування штрафу.
Як зазначено вище, абзац 7 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачає відповідальність за вчинення двох видів порушень, а саме: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю і створення перешкод у її проведенні, оскільки об'єктивна сторона таких є різною.
Наявними у справі доказами підтверджено, що позивач не допустив посадових осіб органу державного контролю до проведення перевірки.
Разом з тим, згідно наведених вище положень Закону України №877-V позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, а при проведенні такого з підстав звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, можливість його здійснення тільки за умови пред'явлення керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копії погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Отже допуск до перевірки може бути здійснений, зокрема, надавши копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що під час здійснення заходу державного контролю посадові особи відповідача виконали вимоги Закону України №877-V в повному обсязі, а саме пред'явили копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 6 Закону № 877 (який є логічним продовженням абзацу п'ятого, в якому йдеться про обов'язковість для позапланового заходу наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу), перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем не доведено, якою нормою Закону № 877 органу державного нагляду та контролю надано право надсилати розпорядчі документи (в даному випадку направлення та вимогу) на електронну адресу суб'єкта господарювання.
Відповідачем також не спростовано те, що додаток до листа-погодження (в якому, власне, і міститься погодження Держпраці на перевірку позивача) позивачу не був наданий, що вказує про протиправність дій органу державного нагляду (контролю). Зокрема, у додатку до вказаного листа вказано особу, чиє звернення обумовило перевірку.
Суд зауважує, що ненадання позивачу додатку до листа-погодження в даному випадку прирівнюється до ненадання суб'єкту господарювання документа, передбаченого абзацом шостим частини першої статті 6 Закону № 877.
Суд вказує, що право на одержання органом державного нагляду (контролю) від суб'єкта господарювання документів (та відповідний обов'язок суб'єкта господарювання з надання документів) виникають за умови дотримання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого Законом № 877.
При цьому, вказаного порядку, відповідачем не дотримано.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 травня 2023 року у справі №160/6648/20, саме по собі складання посадовими особами відповідача акта про неможливість проведення інспекційного відвідування без виявлення ознак перешкоджання об'єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Однак, з'ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови.
Такий підхід щодо наслідків поінформованості особи про час та місце розгляду справи про правопорушення, застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 липня 2022 року у справі №1340/5680/18, від 30 серпня 2022 року у справі №813/4423/16, від 14 вересня 2022 року у справі №1.380.2019.002433 та від 15 травня 2023 року у справі №804/7636/17.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб'єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб'єкта приватного права (від лат. Uberrima fides найбільш добросовісний).
Ураховуючи зміст статті 8 Конституції України та практику Конституційного Суду України (зокрема, рішення від 20 червня 2019 року № 6-р/2019), верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади.
В аспекті цієї справи суд наголошує, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини 4 статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.
Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2021 року у справі №856/9/20-а, від 06 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20, від 05 липня 2022 року справі № 522/3740/20, від 28 липня 2021 року у справі №380/744/20, від 26 жовтня 2021 року у справі № 400/2936/20, від 13 вересня 2022 року у справі № 320/1167/21 та від 29 листопада 2022 року у справі № 420/2429/20.
Крім того, в абзаці шостому пункту 2 Порядку № 509 вказано, що штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
Відповідно, саме акт про неможливість проведення інспекційного відвідування має бути тим доказом, що доводить факт вчинення роботодавцем порушень недопущення до проведення перевірки та/або створення перешкод у її проведенні.
На переконання суду, факт створення позивачем перешкод актом не доведений, що свідчить про відсутність законних підстав для прийняття оскаржуваної постанови.
Оскільки за результатами розгляду справи відповідач не надав доказів на підтвердження вчинення позивачем порушення вимог частини статті 259 Кодексу законів про працю України, за яке до нього застосовано санкції оскаржуваною постановою про накладення штрафу № ПЗ/ІФ/10338/0170/НП/СПТД/18ФС, суд приходить до висновку, що така є протиправною та підлягає скасуванню.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів наявності правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством, а відтак, такі дії контролюючого органу вчинені всупереч норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 684,00 грн, що документально підтверджується платіжним документом від 20.12.2023 № 19267.
Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв'язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у сумі 2 684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу № ПЗ/ІФ/10338/0170/НП/СПТД/18ФС від 18.10.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4, код ЄДРПОУ 44840602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Червоноармійська, 2, код ЄДРПОУ 38013278) понесені судові витрати у сумі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.