про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2025 року м. Київ № 320/38204/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БІМАТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання незаконної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «БІМАТ» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання незаконної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:
- визнати незаконною призначену та проведену документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БІМАТ» (39812547) на підставі наказу головного управління ДПС у Київській області від 01.04.2025 №1297-п та визнати протиправним й скасувати наказ головного управління ДПС у Київській області від 01.04.2025 №1297-П «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМАТ» (податковий номер 39812547)»;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.07.2025: №295590715 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 15 644 721,25 грн, у тому числі за основним зобов'язанням у сумі 13 719 722,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 924 999,25 грн; №295620715 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 19 643 981,25 грн., у тому числі за основним зобов'язанням у сумі 15 715 185,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3 928 796,25грн;
№295610715 без визначення суми грошового зобов'язання та/або штрафних (фінансових) санкції, але з висновком про необхідність виправлення платником податків у показниках податкової звітності сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за попередні періоди;
№297112406 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору у загальній сумі 5 994,24 грн, у тому числі за основним зобов'язанням у сумі 3 936,86грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 958,70грн та за пенею у сумі 1 098,68грн;
№297122406 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 81 021,76 грн, у тому числі за основним зобов'язанням у сумі 52 400,61грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 12 726,78грн. та за пенею у сумі 15 894,37грн;
№297102406 про визначення суми грошового зобов'язання у розмірі штрафних (фінансових) санкцій із єдиного внеску у сумі 1 020,00 грн.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої вказаної статті КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
Суд звертає увагу, що позовні вимоги в частині визнання незаконної призначеної та проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БІМАТ» (39812547) на підставі наказу головного управління ДПС у Київській області від 01.04.2025 №1297-п не мають юридичної визначеності з урахуванням приписів статті 5 КАС України.
Суд зауважує, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проте, за змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23.
Необхідність дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №990/361/24.
Відтак, позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність з вимогами КАС України.
Окрім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
- майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 2 (дві вимоги) вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу від 01.04.2025 №1297-П, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2025 №295610715) та вимоги майнового характеру на загальну суму 35 376 738,50 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом (з урахуванням вимог майнового і немайнового характеру), позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 36 336,00 грн.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 30 280,00 грн, тому необхідно доплатити судовий збір на суму 6056,00 грн.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненого адміністративного позову та належним складом відповідачів, з урахуванням вищевказаних обставин (з копіями відповідачу);
- оригіналу документа про доплату судового збору на суму 6056,00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БІМАТ» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.