05 серпня 2025 року м. Київ № 320/13767/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом Приватного підприємства "Контраст" до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Приватне підприємство "Контраст" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 27.05.2021 № 2203.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ є протиправним з огляду на безпідставність висновків відповідача щодо створення ПП "Контраст" перешкод під час проведення перевірки додержання позивачем вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу. На переконання позивача, підстави для прийняття відповідачем наказу від 27.05.2021 № 2203 були відсутні, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що спірний наказ є таким, що прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки він мав законні підстави, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для проведення позапланової перевірки позивача та не порушив вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час прийняття рішення про проведення позапланової перевірки та оформлення оскаржуваного наказу про проведення позапланової перевірки. Відтак, на переконання відповідача, відсутні підстави для задоволення позову.
Позивачем також направлено до суду клопотання про витребування доказів, за результатами розгляду якого суд вказує про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки є таким, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 80 КАС України, зокрема, не містить належного обґрунтування того, які саме обставини можуть підтвердити вказані у клопотанні докази, або аргументи, які вони можуть спростувати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу адміністративна справа була передана для розгляду судді Лисенко В.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №320/13767/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Дорученням Прем'єр міністра України № 10033/1/1-21 від 11.03.2021 зобов'язано голову Державної служби України з питань праці Сажієнка В.В. забезпечити проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці та оформлення трудових відносин, техногенної та пожежної безпеки, природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, закладами, установами, у сфері управління (володінні, користуванні) яких перебувають місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також перевірки об'єктів АЗС на наявність актів готовності об'єкта до експлуатації встановленої форми та сертифіката, яким засвідчується відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджується готовність об'єкта до експлуатації.
З метою виконання доручення Прем?єр - Міністра України, керуючись ст. 38, 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, враховуючи лист-роз?яснення Держпраці від 22.05.2017 №5795/3/7.1-ДП-17, на підставі наказу «Про проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) у ПП «Контраст»» від 15.03.2021 №1131, направлення на проведення перевірка від 15.03.2021 № 783, Головним управлінням Держпраці в Київській області було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, з питань гігієни праці та не оформлення трудових відносин за юридичною адресою Запорізька, 1, місто Бориспіль.
18 березня 2021 року о 10 годині інспектором праці Придатко Наталією Петрівною та Кучеренко Анатолієм Олексійовичем було здійснено виїзд за вищезазначеною адресою суб?єкта господарювання та видано до виконання Вимоги від 18.03.2021 № 783 та №1/783, відповідно до яких надано ПП «Контраст» термін для виконання до 12 години 24 березня 2021 року щодо надання документів необхідних для проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки). Вимога від 18.03.2021 № 783 вручена уповноваженій особі позивача.
Разом з тим, ПП «Контраст» не виконано Вимоги щодо надання необхідних документів для проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) - документи надано частково, що є порушенням ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: створення перешкод органам державного, нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом;
З урахуванням викладеного, інспектором праці складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 31.03.2021 № KB/783/740H, який підписаний інспекторами праці Головного, управління Держпраці у Київській області та підписаний директором ПП «Контраст» Ігнатьєвим Євгеном Анатолійовичем. В акті про недопуск зазначено про недопуск ПП "Контраст" до перевірки працівників ГУ Держпраці у Київській області та про неможливість проведення заходів державного контролю у зв'язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці шляхом : ненадання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю); не надання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці, відомості з питань, які є предметом перевірки згідно вимоги про надання документів від 18.03.2021 № 1/783 (пункти вимоги : 13, 14, 15, 17, 18, 20, 21, 23, 24, 27, 28, 30, 31, 33, 37, 38, 39, 40, 45, 46, 47, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 59, 60, 61, 62).
Враховуючи ту обставину, що позивачем було створено перешкоду під час спроби проведення посадовими особами Відповідача перевірки додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, з питань гігієни праці та не оформлення трудових відносин шляхом ненадання необхідних документів для проведення оцінки стану охорони праці на підприємстві та додержання законодавства про працю, наказом Головного управління від 27.05.2021 № 2203 «Про анулювання дозволів ПП «Контраст» анульовано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки № 2846.19.32 від 13.09.2019. Лист Головного управління від 25.05.2021 № 11/3/21/16685 «Про анулювання дозволу» направлено на адресу позивача засобом поштового зв'язку.
Вважаючи неправомірним оскаржуваний наказ, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про охорону праці».
Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII (далі - Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Частиною першою статті 38 Закону №2694 передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Частинами першою-другою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Абзацом першим пункту 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 15 пункту 4 вказаного Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року №340, передбачено, що ГУ Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль), зокрема за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №877 у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:
державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами частини четвертої статті 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша).
Пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі-Порядок №823, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно з пунктом 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Відповідно до пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Згідно з пунктом 11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Відповідно до пункту 13 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право, зокрема: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці.
Згідно з пунктами 14-15 Порядку №823 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
При цьому, п. 11 ст. 3 Закону №877 визначено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Підставою для позапланового заходу у відповідності до ст. 6 Закону №877 є, зокрема, доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Згідно із ст. 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Статтею 21 Закону №877 передбачено , що суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
Як вбачається із зазначених вище норм законодавства, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Тобто допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом є обов'язком суб'єкта господарювання без жодних виключень.
Право органу державного нагляду (контролю) на безперешкодний доступ до суб'єкта господарювання та, відповідно, обов'язок позивача, що йому кореспондує, який полягає у допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбачено Законом № 877-V.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Згідно частини 12 статті 21 Закону України «Про охорону праці» підставою для анулювання дозволу є: ...створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Стаття 21 Закону України «Про охорону праці» є спеціальною нормою, що регламентує видачу, переоформлення, анулювання дозволу.
Згідно з частиною 13 статті 21 Закону України «Про охорону праці» перелік підстав для анулювання дозволу, наведений у частині дванадцятій цієї статті, є вичерпним.
Згідно з частиною 14 статті 21 Закону України «Про охорону праці» про анулювання дозволу роботодавець повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстав щодо анулювання цього дозволу протягом п'яти днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного наказу про анулювання дозволів став недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки.
Зазначений факт зафіксований у акті про неможливість проведення заходу державного контролю від 31.03.2021 № KB/783/740H, яким вказано про неможливість проведення заходів державного контролю у зв'язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці шляхом : ненадання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю); не надання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці, відомості з питань, які є предметом перевірки згідно вимоги про надання документів від 18.03.2021 № 1/783 (пункти вимоги : 13, 14, 15, 17, 18, 20, 21, 23, 24, 27, 28, 30, 31, 33, 37, 38, 39, 40, 45, 46, 47, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 59, 60, 61, 62).
Суд вказує, що Законом України «Про охорону праці» не передбачено обов'язку дозвільного органу у разі виявлення підстав для анулювання дозволу звертатись до суду з позовом про анулювання дозволу.
Тобто встановивши наявність обставин, визначених частиною 12 статті 21 Закону України «Про охорону праці», для анулювання дозволу, дозвільний орган скасовує дозвіл за самостійним рішенням.
На переконання суду ненадання документів, витребуваних інспектором Головного управління держпраці з метою реалізації ним своїх повноважень під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача, є створенням перешкод під час проведення такою посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці, оскільки таким чином унеможливлюється виконання відповідачем його повноважень щодо здійснення відповідного заходу державного нагляду (контролю).
Враховуючи те, що позивачем не надано інформацію, необхідну для проведення заходу державного нагляду (контролю), а також документів, тобто створено перешкоду під час проведення посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці, то, на думку суду, така обставина є самостійною підставою для анулювання дозволів позивача, відтак суд вважає, що оскаржуваний наказ видано відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб що визначений законами України.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Доводи позивача стосовно недоліків направлення не приймаються судом до уваги, оскільки є безпідставними та не містять обґрунтувань стосовно його невідповідності вимогам чинного законодавства.
Суд також звертає увагу, що факт обізнаності про те, перевіряючі є посадовими особами ГУ Держпоживслужби у Київській області, не заперечується позивачем та не спростовується матеріалами справи.
Відтак, суд приходить висновку, що відповідач мав право в цій конкретній ситуації розцінювати вказані дії позивача як створення перешкод у проведенні перевірки.
З урахуванням викладеного, суд вважає дії відповідача щодо складення акту про неможливість проведення заходу державного контролю від 31.03.2021 № KB/783/740H є правомірними та обґрунтованими, а відтак оскаржуваний наказ Головного управління Держпраці у Київській області від 27.05.2021 № 2203, яким було анульовано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки № 2846.19.32 від 13.09.2019 є правомірним та таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Належних та достатніх доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.
За визначенням ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні ч. 1 ст. 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом ч. 2 вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.